Справа № 2-3402/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н
01 грудня 2009 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Іващенко С.О.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 500 гривень щомісячно до закінчення навчання у вищому навчальному закладі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач є його батьком. Батьки позивача розірвали шлюб у 1992 році, після розірвання шлюбу батьків, позивач залишився проживати з матір’ю – ОСОБА_4, доходи якої є незначними. Позивач є студентом 2 курсу денної форми навчання Національного Технічного Університету «Харківський політехнічний інститут», стипендії не отримує. Оскільки позивачу недостатньо коштів для проживання, він звернувся до суду із позовом.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а також зазначив, що проживає з матір’ю та бабою за адресою: м. Харків, пр.. Московський, 198, кв. 3, батько з позивачем не проживає з того, часу коли останньому виповнився рік, позивач з батьком не спілкується, не зустрічається.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, якою пояснює, що не може бути присутнім при розгляді справи, оскільки працює, просить допустити до участі у справі в якості його представника за довіреністю ОСОБА_5
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнала, та пояснила наступне. Шлюбі між батьками позивача розірваний в 1992 році, до повноліття сина відповідач сплачував аліменти на його утримання у розмірі ј частини всіх видів заробітку, заборгованості за аліментами не має, тобто повністю виконав свій обов’язок щодо утримання неповнолітньої дитини. Відповідач з моменту розірвання шлюбу по теперішній час не мав ніяких стосунків ні з позивачем ні з його матір’ю, у зв?язку з тим, що остання перешкоджала спілкуванню батька с сином. Позивач після досягнення 12-річного віку не намагався поновити стосунки з батьком, який був готовий підтримувати родинні стосунки. У теперішній час відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, оскільки потребує лікування, проживає з батьками пенсіонерами, щодо яких має обов?язок з утримання, крім того, відповідач отримав повідомлення про звільнення його внаслідок скорочення штатів на підприємстві де працює. Також, представник відповідача зазначила, що позивач проживає однією сім’єю з бабою та матір’ю, остання також має обов?язок щодо утримання своєї повнолітньої дитини, у зв?язку з її навчанням та можливість надавати сину матеріальну допомогу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є батьками повнолітнього ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії V-ВЛ № 315438), шлюб між батьками позивача розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу серії ІІІ-ВЛ № 280315).
У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю та бабою.
Згідно довідки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 14.08.2009 року № 66-320/748, ОСОБА_2 є студентом 2-го курсу денної форми навчання групи ІФ-38в факультету інформатики і управління НТУ «ХПІ». Згідно довідки зазначеного навчального закладу від 18.08.2009 року, ОСОБА_2 навчається на платній формі навчання, не отримує доходів.
Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, враховує ті обставини, що позивач проживає з матір’ю – ОСОБА_6, яка працює в КП ОСК «Металлист» на посаді бухгалтера, згідно довідки 18.08.2009 року № 173, розмір середньомісячної заробітної плати складає 2382,98 гривень. Відповідач працює фрезерувальником 5 розряду ВАТ «Авіаконтроль» з 18.02.2008 року, отримує середньомісячний заробіток у розмірі 1869,37 гривень, до травня 2009 року сплачував аліменти на неповнолітнього сина, заборгованості за аліментами не має (довідки ВАТ «Авіаконтроль» від 01.12.2009 року №№ 68, 69). Як вбачається з довідки ВАТ «Авіаконтроль» від 01.12.2009 року № 37, ОСОБА_3 попереджено про подальше скорочення штатів з 21.12.2009 року, у зв?язку зі зменшенням об’ємів на виготовлення та поставу продукції в 2010 році.
Згідно довідки КП «Благоустрій» Московського району м. Харкова від 01.12.2009 року № 628, відповідач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьками – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, оскільки з 21.12.2009 року відповідач з 21.12.2009 року не буде мати постійного місця роботи та постійного доходу, на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки.
Також, суд враховує ті обставини, що відповідач повністю виконав обов?язок з утримання сина до його повноліття, останній на протязі всього життя не підтримував з батьком родинних стосунків, крім того матеріальний стан мати позивача дає їй можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 192, 198 - 201 Сімейного Кодексу, ст.ст 10, 11, 88, 212-215, ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м.Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: