ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
13.06.2006 року Справа № 18/476н
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Медуниці О.Є.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря судового засідання Сідорової О.А.
та представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Мусіна Л.О., дов. від 11.04.06 № 01-26/738
від 3-ої особи - Нестереко Ю.М., дов. від 01.06.06 б/н
розглянув у відкритому
судовому засідання
апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову
господарського суду Луганської області
від 10.01.06
по справі №18/476н (суддя Корнієнко В.В.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до відповідача Стахановської міської ради Луганської
області
третя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору,
на стороні відповідача Дочірнє підприємство „Ринок міста
Стаханова”
про скасування рішення
Повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснювалося за ініціативою суду відповідно до п. 2.1 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 06.07.05.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що була призначена розпорядженнями голови суду від 20.04.06 та від 09.06.06,
ВСТАНОВИВ:
Позивач -приватний підприємець ОСОБА_1 (далі - приватний підприємець ОСОБА_1), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про скасування рішення Стахановської міської ради Луганської області (далі -Стахановська міська рада) від 06.06.03 №345/11 про затвердження землевпорядної документації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 15.11.05 № 32).
Ухвалою суду від 11.11.05 до участі у справі залучено Дочірнє підприємство „Ринок міста Стаханова” (далі -ДП „Ринок м. Стаханова”) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Постановою місцевого господарського суду від 10.01.06 у задоволенні позову відмовлено. Мотивована дана постанова вимогами ст. ст. 12, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”. Суд першої інстанції зазначив, що оспорюване рішення відповідача не суперечить актам земельного законодавства і не порушує права або інтереси позивача; на дату прийняття вказаного рішення від 06.06.03 цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, межі цієї ділянки були визначені в натурі до прийняття відповідачем спірного рішення.
Позивач не погодився з постановою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. За твердженням скаржника судом не враховані також вимоги ст.198 Земельного кодексу України, відповідно до якої погодженість меж земельної ділянки зі суміжними землекористувачами земельної ділянки на місцевості та поновлення меж є обов'язковим.
Право на участь у судовому засіданні заявником скарги не використано, про час і місце проведення судових засідань він ознайомлений належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення №№167604, 171980, 1823687.
Стахановська міська рада та ДП „Ринок м. Стаханова” доводи заявника скарги оспорюють, просять залишити оскаржувану постанову місцевого господарського суду без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників відповідача та 3-ої особи, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для скасування або зміни постанови, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Рішенням Стахановської міської ради від 06.06.03 №345/11 затверджено землевпорядну документацію земельної ділянки по АДРЕСА_1, що знаходиться в користуванні ДП „Ринок м. Стаханова”. Земельна ділянка площею 2,9824 за вказаною адресою надана ДП „Ринок м. Стаханова” в оренду строком на 1 рік. За змістом рішення вказана земельна ділянка надана для обслуговування будівель та споруд і здійснення господарської діяльності згідно Статуту підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи, прийнято оспорюване рішення в межах повноважень Стахановської міської ради, встановлених ст. 12 Земельного кодексу України та п.34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування”, та відповідає вимогам чинного законодавства.
Судом першої інстанції повністю з'ясовані обставини справи, здійснено оцінку доказів.
Як встановлено місцевим господарським судом, позивач орендує земельну ділянку площею 0,1303 га, яка є суміжною з земельною ділянкою, що надана в оренду ДП „Ринок м. Стаханова” за рішенням, що оскаржується.
Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який був виданий у 1995 році Стахановському колгоспному ринку -попереднику 3-ої особи визнаний недійсним рішенням арбітражного суду Луганської області від 12.01.01, але СП „Ринок м. Стаханова”, а потім ДП „Ринок м. Стаханова” продовжували використовувати вказану земельну ділянку, не змінюючи її цільового призначення.
Рішенням відповідача ДП „Ринок м. Стаханова” надано в оренду земельну ділянку, якою це підприємство фактично користувалося. Зміни у площі цієї земельної ділянки у порівнянні з площею, яка перебувала у 1995 році у попередника 3-ої особи, були визначені при проведенні землевпорядних робіт.
Відповідно до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього кодексу, здійснюється із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову.
Аналогічне правило встановлено ст. 16 Закону України „Про оренду землі”.
За апеляційною скаргою її заявник не наполягає на необхідності виконання проекту земельної ділянки для передачі її в оренду 3-й особі, але вважає, що межі земельної ділянки повинні бути узгоджені із суміжними землекористувачами відповідно до положень ст.198 Земельного кодексу України, що за твердженням позивача, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не з'ясовано.
Проте, вказані доводи позивача спростовуються змістом постанови, що оскаржується, в якій суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності у Стахановської міської ради встановленого чинним на той час земельним законодавством обов'язку приймати рішення про надання в оренду земельних ділянок лише при наявності позивного висновку землевпорядної експертизи, і тому висновок Державної землевпорядної експертизи технічної документації про виконання землевпорядних робіт для надання земельної ділянки в оренду ДП „Ринок м. Стаханова” від 21.05.03 №759, на який посилається позивач у позовній заяві та в якому зроблено зауваження щодо відсутності погодження з суміжними землекористувачами, для відповідача не був обов'язковим.
Ст. 198 Земельного кодексу України, якою обґрунтовані вимоги позивача за апеляційною скаргою, розкриває поняття і зміст кадастрової зйомки та зазначає, що це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
До переліку цих робіт ч.2 цієї статті віднесено погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, на що посилається заявник скарги. Проте, його доводи не можуть бути прийняти до уваги, оскільки проведення кадастрової зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки, оскільки кадастрова зйомка не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, а створює лише інформаційну базу для її використання у процесі набуття чи реалізації громадянами та юридичними особами суб'єктивних прав на земельні ділянки.
Крім того, згідно позовної заяви перешкоджають нормальній експлуатації будівлі „Торговий дім”, що належить позивачеві, торгівельні павільйони, які розташовані у безпосередньої близькості до цієї будівлі.
Судом першої інстанції стосовно цього зазначено у рішенні з посиланням на доводи позивача з цих обставин, що право приватного підприємця ОСОБА_1 на нормальну експлуатацію будівлі „Торговий дім” не було би порушено, якщо б 3-я особа не розташувала у безпосередньої близькості до будівлі торгівельні павільйони, тобто за обґрунтованим висновком суду першої інстанції оспорюване рішення відповідача не має відношення до порушення його прав.
Твердження заявника скарги стосовно порушення судом першої інстанції норм Господарського процесуального кодексу України також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки справу розглянуто місцевим господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції, що оскаржується, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни постанови не вбачається.
У судовому засіданні 13.06.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 104, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Луганської області від 10.01.06 по справі № 18/476н залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 10.01.06 по справі № 18/476н залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т.М.Баннова
Судді О.Є.Медуниця
І.В.Семендяєва