Справа № 2-793/09

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

1.   листопада 2009 року Фрунзенський районний суд м.Харкова  у  складі:

головуючого   -   судді     Іващенко С.О.

при секретарі  судових засідань   -  ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу  за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,  

 В с т а н о в и в:

          Позивачка звернулася до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача на її користь 7000,00 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000,00 гривень – у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2143,50 гривень – судові витрати, пов’язані розглядом справи..      

           В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 02.06.2008 року приблизно о 17-40 годин, її син ОСОБА_4, керуючи належним позивачці автомобілем марки ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Інтернаціональна с. Покотилівка Харківського району Харківської області в напрямку перехрестя з вул. Фрунзе, став учасником дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки „Мазда-6” під керуванням відповідача. Вина відповідача у ДТП була встановлена постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 10.11.2008 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачки отримав значні механічні ушкодження, розмір матеріальної шкоди, за попередніми розрахунками складає 7000,00 гривень, крім того, позивачем були понесені витрати  по сплаті послуг юридичної допомоги у сумі 1500 гривень, державного мита у сумі 78,50 гривень, інформаційно-технічного забезпечення у сумі 30,00 гривень, послуг банку у сумі 10,00 гривень, у майбутньому виникне потреба у оплаті направлення телеграми відповідачу у сумі 25,00 гривень, дослідження авто товарознавця у сумі 500,00 гривень.  

           В результаті дорожньо – транспортної пригоди позивачці було завдано також моральної шкоди, яку позивачка оцінює в розмірі 5000 гривень. В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачка зазначила, що придбання недорогого індивідуального транспортного засобу, вкрай необхідного для вирішення життєвих та побутових проблем, довгий час було єдиною метою існування позивача. Звістка про дорожньо-транспортну пригоду, у якій міг загинути син позивача викликала у позивачки глибокий стрес, зумовила необхідність в подальшому проходження лікування. Незважаючи на вину з боку відповідача, останній ухиляється від відшкодування завданої шкоди, що викликає у позивачки гостре почуття несправедливості. Замість ведення звичайного образу життя позивачка витрачала увесь свій вільний час на відстоювання своїх прав в органах ДАІ, Харківському районному суді, відвідування юридичної консультації, самотужки готування до ремонту автомобіля в умовах відсутності грошових коштів. Крім того, внаслідок неможливості експлуатації автомобілю, позивачка змушена була довгий час докладати додаткових зусиль користуватися громадським або найманим транспортом для закупівлі продуктів харчування, перевезення особистих речей та відвідування батьків, які мешкають у інших населенних пунктах.

  У ході судового розгляду справи позивачка надала суду документально підтверджені витрати на оплату телеграми відповідачу про виклик на товарознавче дослідження у сумі 22,64 гривень, оплату судової автотоварознавчої експертизи у сумі 510,52 гривень.

  Позивач у судове засіданні не з’явилася, надала суду заяву, якою просить розглянути справі у її відсутність, позовні вимоги – задовольнити.

Відповідачу судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Треті особи у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі.

  Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 02.06.2008 року приблизно о 17-40 на перехресті вул. Інтернаціональна та вул. Фрунзе в с. Покотилівка Харківського району Харківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-2101, номерний знак АХ 541 АВ під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Мазда-6, номерний знак НОМЕР_2   під керуванням ОСОБА_3  

Автомобіль ВАЗ-2101, номерний знак АХ 541 АВ належить, на праві власності ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ХМС № 295320).

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 10.11.2008 року провадження по справі стосовно ОСОБА_3 закрито в звязку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, тобто за підставами, які не звільняють від цивільно-правової відповідальності.

Вищезазначена постанова суду у передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення порядку оскаржена або опротестована  не була.

 Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з положень ст.61 ЦПК України, яка передбачає постанову суду у справі про адміністративне правопорушення  як підставу звільнення від доказування, суд вважає встановленим, що шкоду майну позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 12.06.2008 року завдано з вини відповідача.

Відповідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі  володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.  

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином суд вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу шкоду, завдану йому внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.

По справі була проведена авто товарознавча експертиза № 6217 від 31.07.2009 року, згідно висновків якої, оскільки вартість відновлювальних робіт перевищує ринкову вартість автомобілю ВАЗ-2101, розмір матеріальної шкоди, заподіяної володільцю автомобіля приймається в розмірі ринкової вартості автомобілю станом на 02.06.2008 року та складає 4949,04 гривні.  

 Висновок автотоварознавічої експертизи суд вважає законним та обгрунтованим, оскільки грунтується на технічному огляді  автомобіля, проведенні необхідних розрахунків та на підставі спеціальної літератури та нормативних актів.

         Таким чином,  при встановленні розміру завданої позивачу матеріальної шкоди – 4949,04 гривень  суд  виходить з висновку  авто товарознавчої експертизи, а не з попередніх розрахунків позивача при пред’явленні позову до суду – у сумі 7000 гривень.

          Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому

задоволенню на суму  1000 гривень виходячи з наступного.

          Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

            Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,  за наявності її вини.

          Судом встановлено,  що в результаті дорожньо – транспортної пригоди, яка сталася  з вини відповідача, було значно пошкоджено майно позивачки –  належний їй автомобіль ВАЗ -2101.

           Таким чином суд вважає, що з вини відповідача  позивачці  була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у звязку з пошкодженням її майна,  змінився  нормальний життєвий уклад позивачки в результаті позбавлення можливості користуватися транспортним засобом.

    Суд не приймає до уваги листок непрацездатності, виданий 08.10.2008 року, наданий позивачкою як підтвердження тієї обставини, що отриманий від звістки про вчинення ДТП стрес зумовив подальше лікування, оскільки зі змісту листка непрацездатності неможливо встановити яке саме захворювання спричинив стрес, а також що між дорожньо-транспортною пригодою та тимчасовою непрацездатністю позивача є причинний зв’язок.    

           При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує  обставини, викладені вище.  Розмір відшкодування  завданої позивачу моральної шкоди суд визначає в сумі 2000  гривень.

Позивачем понесені судові витрати, які складаються з витрат по оплаті  судового збору у сумі 78,50 гривень, інформаційно-технічного забезпечення у сумі 30,00 гривень, правової допомоги у сумі 1500,00 гривень, проведення  автотоварознавчої експертизи у розмірі 551,52 гривень, витрат по відправленню відповідачу телеграми про час та місце проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 22,64 гривень. Понесені позивачем витрати документально підтверджені.

              Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України. Судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог (сума задоволених позовних вимог майнового характеру – 4949,04 гривень складає  70,7  % від ціни позову – 7000,00  грн. )

 Витрати по оплаті банківських послуг за перерахування  судових витрат у розмірі 10,00 гривень задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати, відповідно до ст.79 ЦПК України, не відносяться до судових витрат, які підлягають відшкодуванню і розподілу судом на підставах ст.88 ЦПК України.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188  ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 61, 79, 86, 88, 224, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов  ОСОБА_2 -  задовольнити частково.    

         Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4949,04 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2000,00 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 360,93 гривень – витрати по оплаті проведення автотоварознавчої експертизи.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 16,00 гривень – витрати по оплаті телеграми з повідомленням про час та місце автотоварознавчого дослідження.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1060,50 гривень – витрати по оплаті правової допомоги.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 55,49 гривень – витрати по оплаті судового збору, 21,21 гривень – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          В позові в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат по оплаті банківських послуг  у розмірі 10 гривень – відмовити.

        Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

        Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

        Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

СУДДЯ: