Справа № 1-230/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

за участю прокурора

представник служби у справах дітей ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України, -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 постійно проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_5, являючись матір'ю своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок зловживання спиртними напоями, злісно не виконувала, встановлені законом обов'язки по догляду за дітьми, не контролювала відпочинок ОСОБА_6, і проведення нею вільного часу, не забезпечувала умови для розвитку, не навчала свою дочку загальновідомим та загальновживаним правилам поведінки та гуртожитку, не забезпечувала здобуття нею повної загальної середньої освіти, не забезпечувала нормальних побутових умов для життєдіяльності ОСОБА_6 за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_7, тим самим вихованням своєї дочки не займалася, не піклувалася про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, що потягло тяжкі наслідки, а саме: згідно висновку судово-психологічної експертизи за №369 від 25.03.2010 року ОСОБА_6 має відставання в розумовому розвитку, які проявляються як в інтелектуальній і емоційно-вольових сферах, так і в порушеннях процесу формування особистості в результаті педагогічної запущеності, має відхилення від нормального для даного віку рівня психічного розвитку, які не є проявами психічного захворювання. Сімейна ситуація в родині ОСОБА_5  має прямий причинний зв'язок з фактором педагогічної занедбаності та невиконанням матір'ю обов'язків по догляду за дитиною, що безпосередньо вплинуло на психічний розвиток  неповнолітньої ОСОБА_6

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 не заперечувала і визнала вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину визнала повністю та дала показання, згідно яким на її утриманні в даний час є неповнолітня дочка, дитину виховує одна. Не належним чином виконувала обов'язки по догляду за своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, оскільки це трапилось переважно через складну життєву ситуацію в яку вона потрапила, а саме відсутність тривалий час постійної роботи та заробітків, через це була змушена витрачати більше часу на заробляння грошей та пошуком роботи по найму. Дитина досить часто залишалась сама по собі, в тому плані, що у неї не вистачало часу приділяти їй багато уваги. В скоєному щиро кається та зобов'язується подібного більше не вчиняти, виправитись, створити дочці належні умови для навчання та розвитку, знайти нормальну роботу, перестала зловживати алкогольними напоями, найближчим часом зобов’язується контролювати життя та процес навчання своєї дитини.

З урахуванням згоди всіх учасників процесу, у тому числі й відповідної заяви підсудної ОСОБА_5, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і визнає можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом підсудної.

Вина підсудної ОСОБА_5, крім її показань щодо визнання своєї вини, також підтверджується іншими зібраними на досудовому слідстві доказами, які містяться в матеріалах справи.

Допитав підсудної ОСОБА_5, а також оцінивши інші зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що достовірність доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не викликає сумніву, а тому вина підсудної ОСОБА_5 в скоєнні злочину доведена повністю, і кваліфікує її дії за ст.166 КК України – злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

Вирішуючи питання про призначення підсудній ОСОБА_5 покарання, суд керуючись ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання, а саме: скоєний ОСОБА_5 злочин є злочином середньої тяжкості; до кримінальної відповідальності притягається вперше, наявність негативної характеристики, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, наявність на утриманні неповнолітньої дитини ; обставини, що пом’якшують покарання - визнання вини та щире каяття підсудної у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину під час досудового та судового слідства;  обставин, що обтяжують покарання – вчинення злочину щодо неповнолітньої, та вважає, що за таких обставин її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі відсутні.

Згідно ст.93 КПК України суд стягує з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертизи в сумі 717 грн. на користь держави.

На підставі ст.ст.323, 324  КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком два роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід підписку про невиїзд відносно ОСОБА_5 до набрання вироку законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 717 грн.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Головуючий, суддя                                                                               Ю.В. Францішко