Справа № 1- 109\2010р.

                                                              В  И  Р  О  К

                                            І  М  Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

2  квітня 2010 року                                                                          Драбівський районний суд

                                                                                                         Черкаської області

в складі:

головуючого -                           Шевченка В.О.,

при секретарі -                           Недоступ Т.А.

    адвокатів                                ОСОБА_1

  представника потерпілого      ОСОБА_2                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Драбів справу про обвинувачення

                                                    ОСОБА_3 , 19 березня 1952  року

                                                    народження, уродженнця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                    Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина

                                                    України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого,  пенсіонера, раніше не судимого

                  у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

       Підсудний  ОСОБА_3 31 липня  2008 року близько 19  години на вулиці Гагаріна, 9 в селі Великий Хутір Драбівського району Черкаської області умисно наніс удари ногою в пах та вилами в кисть руки ОСОБА_4, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.

         Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України в судовому засіданні не визнав і показав, що із потерпілим ОСОБА_4 знайомий близько 10 років, проживають недалеко один від одного. Спочатку знайомства мали добрі стосунки, але кілька років тому через різні побутові причини відносини різко загострилися і станом на 31 липня 2008 року були вкрай зіпсованими. Того дня, тобто 31 липня 2008 року він помітив, що зникла поліетиленова плавка, якою накривали стіл січки в кінці його огороду. Оскільки січка була складена недалеко від будинковолодіння ОСОБА_4, то він (ОСОБА_3О.) запідозривши, що плівку міг викрасти саме ОСОБА_4, побачивши його сказав: «Якщо в тебе немає грошей на придбання плівки, то такі гроші я тобі дам». Ця розмова відбулася близько 14 години дня. Близько трьох годин дня 31 липня 2008 року  знайомий ОСОБА_3 ОСОБА_5 попросив допомогти занести йому у господарстві отримане зерно. Таким чином, він (ОСОБА_3О.) з трьох годин дня 31 липня 2008 року до 10 годин вечора перебував у домоволодінні ОСОБА_5Я.і, таким чином не міг бути о 19 годині в домоволодінні ОСОБА_4, як той стверджує. Ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не спричиняв, а останній його обмовляє через неприязненні стосунки. Спричинення моральної шкоди не визнає.

          Незважаючи на невизнання вини, винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України підтверджується зібраними і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Допитаний як потерпілий  ОСОБА_6 показав, що дійсно із ОСОБА_3 були нормальні людські стосунки, які кілька років тому стали поганими. Між ними часто виникають сварки на побутовому рівні, причому ОСОБА_3 ображає його, обзиває різними  образливими іменами. 31 липня 2008 року близько другої години дня ОСОБА_3, який в той час був у себе на огороді став звинувачувати його (ОСОБА_4М.) у крадіжці поліетиленової плівки, обзиваючи різними лайливими словами. Це тривали близько  двох хвилин. Близько 18 години в цей день 31 липня 2008 року всією сімєю, а саме синами ОСОБА_7 та ОСОБА_8, дружиною вечеряли у будинку. Саме в цей час всі почули шалений гуркіт по вікнах. ОСОБА_4, щоб зясувати причину гуркоту, вийшов на крильце веранди і побачив, що у дворі стоїть ОСОБА_3 і в руках тримає вила. ОСОБА_3 знову став кричати образливі слова, а потім намагаючись нанести удар вилами (їх гострою частиною) в тулуб ОСОБА_4, зробив відповідний рух. ОСОБА_4 відбив правою рукою удар вилей, і саме в цей час, відсахнувшись від небезпечного удару, сам ударився сильно головою об арку вікна веранди.  Саме в цей час ОСОБА_3 наніс удар ногою в пах ОСОБА_4 Дружина стала кричати, що викличе міліцію і тоді ОСОБА_3 пішов із подвіря. Хвилин через 10 прибули працівники міліції, яким він (ОСОБА_4М.) все і розповів. Наступного дня  ОСОБА_4 взяв направлення на обстеження в судово-медичній експертизі, де були і зафіксовані тілесні ушкодження.

Допитаний як свідок  ОСОБА_9 показав, що о 14 годині 31 липня 2008 року ОСОБА_3 став на вулиці обвинувачувати його  вітчимом ОСОБА_4 та його у крадіжці поліетиленової плівки, якою була накрита січка. ОСОБА_4 відповів йому, що якщо дійсно була викрадена плівка, то треба повідомити дільничого, який повинен і розібратися. На це ОСОБА_3 відповів, що не   потрібно ніяких дільничих, що він розбереться сам. В цей день 31 липня 2008 року коли всі вечеряли у будинку, то почувся сильний стукіт. Вітчим ОСОБА_4 вийшов на веранду дізнатися в чому річ. За вітчимом вийшов і ОСОБА_9 ОСОБА_9 бачив, як ОСОБА_3 наніс удар вилами ОСОБА_4 про руці, а потім ногою в пах.

Допитаний як свідок  ОСОБА_10 показав, що в один із днів літом 2008 року , коли сім»я вечеряла у будинку, він (ОСОБА_10М.) почув гуркіт у будинку і пішов у кімнату подивитися, що сталося. Перебуваючи у кімнаті чув, як мати голосно кричала, що викличе міліцію. Через вікно будинку побачив, як саме в той час із подвір»я виходив ОСОБА_3

Допитана як свідок ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_3 є її чоловіком. Дійсно протягом останніх років склалися неприязненні стосунки із ОСОБА_4, які мешкають неподалік. Що сталося 31 липня 2008 року вона не знає, може лише стверджувати, що саме в цей день ОСОБА_3 із 12 годин дня і до 23 години ночі не був дома, оскільки допомагав ОСОБА_5

Допитана як свідок ОСОБА_12 показала, що є доброю знайомою ОСОБА_3, може охарактеризувати його виключно позитивно. Дійсно 31 липня 2008 року вона (ОСОБА_12М.) та ОСОБА_3 у другій половині дня десь із обіду і до пізнього вечора допомагати ОСОБА_5 заносити зерно, після чого всі вечеряли.

Допитаний як свідок ОСОБА_5 показав, що 31 липня 2008 року близько 15 години заїхав до свого товариша ОСОБА_3 і попросив його допомоги  занести отримане зерно за земельний пай. Останній погодився, взяв із собою велосипед. Протягом дня ОСОБА_3 допомагав разом із ОСОБА_12 заносити зерно.

Суд оцінює покази потерпілого ОСОБА_4 свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 як такі, що відповідають суті обвинувачення та обставинам справи, оскільки вони підтверджені в судовому засіданні іншими письмовими доказами.

Зокрема, згідно довідки начальника Драбівського РВУ МВС черговою частиною Драбівського РВУ МВС  у журналі реєстрації заяв, повідомлень про злочини 31 липня 2008 року за № 1177 зареєстрована заява ОСОБА_4 про погрозу йому фізичною розправою  ОСОБА_3

Згідно ксерокопії аркуша журналу реєстрації заяв, повідомлень про злочини Драбівського РВУ МВС за №1177 31 липня 2008 року о 17 годині 55 хвилин надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що 31 липня 2008 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_3 вчинив сварку та погрожував йому фізичною розправою.

        Згідно висновку судово-медичної експертизи №211\250  від 23.05.2006 року у ОСОБА_4 мали місце ушкодження: рани верхньої повіки лівого ока, синці обличчя, грудної клітки, садно волосяної частини голови. Вказані ушкодження  виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

          Таким чином, суд розцінює  покази підсудного ОСОБА_3 про те, що він 31 липня 2008 року після другої години дня до 10 години вечора перебував на подвір»ї  ОСОБА_5Я  і не заходив на подвір»я ОСОБА_4 як неправдиві і  як намагання ухилитися від відповідальності

          Крім того, суд критично розцінює покази свідків ОСОБА_11,  ОСОБА_12 та ОСОБА_5, які стверджують про те, що саме 31 липня 2008 року ОСОБА_3 протягом другої половини дня з 14 до десятої години вечора допомагав на подвір»ї мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 Г.Я переносити зерно і вважає їх такими, що відповідають дійсності, однак констатує те, що ніхто із вказаних свідків не стверджував і через об»ективні підстави (подія мала місце понад півтора роки тому назад) не могли стверджувати , що ОСОБА_3 не відлучався (чи не міг відлучитися) протягом вказаного періоду із подвір»я  ОСОБА_5 на короткий термін,  маючи із собою велосипед.

        Оцінюючи зібрані і перевірені по справі докази в їх взаємозв’язку та в сукупності, в результаті повного, об’єктивного та всебічного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення підсудному   ОСОБА_3 доведено.

        Дії підсудного   ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

         При призначенні покарання підсудному  ОСОБА_3  суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується виключно позитивно..

         Обставин, які пом’якшують покарання   ОСОБА_3 суд не вбачає.

         Обставиною, що обтяжує покарання   ОСОБА_3 суд  не вбачає.

         Враховуючи наведені обставини по справі суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному  ОСОБА_3 у вигляді штрафу.

           Суд вважає, що заявлений потерпим  ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 15000 гривень підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Суд вважає, що потерпілому заподіяно моральну шкоду, так як він у зв’язку з отриманими ушкодженнями переживав біль, поїздки до судово-медичного експерта, в Драбівський РВ УМВС в Черкаській області, суд, спричинили часткову втрату його нормальних життєвих зв’язків. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості та визначає розмір відшкодування  1 тис. 500 грн..  

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д. –

з а с у д и в :

    Визнати   ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу  в розмірі  тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 510 грн.

    Стягнути із засудженого  ОСОБА_3  на користь потерпілого ОСОБА_4 1500 ( тисячу п’ятсот) гривень за заподіяну моральну шкоду.  

  Стягнути з засудженого  ОСОБА_3  на користь потерпілого ОСОБА_4 120 (сто двадцять) гривень за надання юридичної допомоги.

                Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з часу його проголошення.

                               Головуючий:        

Копія. Вірно.

Суддя

Драбівського райсуду                                                                    ОСОБА_13