Дата документу 14.07.2020 Справа № 321/433/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 321/433/20

Провадження №22-ц/807/2046/20

Головуючий в 1-й інстанції – Машкіна Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року                                         місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,

секретарБабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката – Першина Володимира Миколайовича на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2020 року, постановлену в смт Михайлівка у справі за заявою заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави - Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

З метою забезпечення позову просив накласти арешт на 19/100 часток цілісного майнового комплексу «Михайлівський маслозавод», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 23.08.2016, зареєстрований у реєстрі за № 4126, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 15727223233.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2020 року,  заяву заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Кузьминої А.С. про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на 19/100 часток цілісного майнового комплексу «Михайлівський маслозавод», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 23.08.2016, зареєстрований у реєстрі за № 4126, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:15727223233.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника адвоката – Першина Володимира Миколайовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заяви.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, судом першої інстанції безпідставно постановлено ухвалу про забезпечення позову без надання позивачем у справі доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій спрямованих на відчуження майна або передачу його в користування, не встановлено ціну майна, на яке накладено арешт, що позбавляє можливості встановлення співмірності заявлених вимог.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Кузьмін А.С., зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено заяву про забезпечення позову і підстави для скасування вказаної ухвали відсутні.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 19/100 часток цілісного майнового комплексу «Михайлівський маслозавод», який знаходиться за адресою: вул. Пушкіна, 167, смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, суд першої інстанції виходив з того, що до постановлення рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Між тим, з такі висновками суду першої інстанції є передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому слід враховувати, що вжитті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи зі змісту ст.ст. 149-153 ЦПК України, забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Згідно з п. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Слід зауважити, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 19/100 часток цілісного майнового комплексу «Михайлівський маслозавод», який знаходиться за адресою: вул. Пушкіна, 167, смт. Михайлівка Михайлівського району АДРЕСА_1 , суд першої інстанції не перевірив чи порушуються при цьому права інших співвласників 81/100 частки цього майнового комплексу.

При цьому вказані співвласники майнового комплексу, судом не встановлені і до участі у справі не залучені.

Крім цього, судом першої інстанції не перевірено та не надано оцінки можливому перешкоджанню господарській діяльності, якщо така ведеться, юридичної особи, застосованими заходами забезпечення позову; не встановлено чи є співмірними заходи забезпечення позову з позовними вимогами.

За наведених обставин, ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі – Закон № 540-IX).

За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката – Першина Володимира Миколайовича задовольнити частково.

Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2020 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 15 липня 2020 року.

Головуючий, суддя-доповідач                                                С. В. Кухар

судді:                                                                                О. В. Крилова

О. З. Поляков