Судове рішення #8759559

                                                                                                               Справа № 2-а-18/10

                                                    П О С Т А Н О В А

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 року                                                                                    місто Глухів

Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді Демченка О.С., при секретарі Дмитренко О.С., з участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення ДАІ з обслуговування міста Глухів, Глухівського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Сумській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,

                                                     в с т а н о в и в.

За поданим до Глухівського міськрайсуду 08 грудня 2009 року підтриманим в суді позовом позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову відповідача серії ВМ № 061566 від 03 грудня 2009 року, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпроАП) з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» о 15 годині 14 хвилин 03 грудня 2009 року на вул. Терещенків у місті Глухові при керуванні автомобілем «ГАЗ-33023» з д.р.н. 48112 КТ, посилаючись на те, що під час руху йому стало зле і він вимушено зробив зупинку в зоні дії зазначеного дорожнього знаку.

З’ясувавши предмет спору, події і факти, які передували звернення позивача до суду з даним позовом, вислухавши доводи сторін, свідків та дослідивши надані документальні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для  прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; та

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 256 КУ про АП визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення та обсяг необхідних для зазначення в ньому відомостей про обставини вчинення особою правопорушення. Глава 22 КУ про АП визначає порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі й перелік дій уповноваженого на розгляд адміністративних справ суб’єкта владних повноважень, спрямованих на дотримання конституційних та інших прав особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпроАП порушення водіями правил зупинки при керуванні транспортним засобом тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає штрафу від 255 до 340 грн..

Відповідно до положень ст.ст. 222 і 255 КУпроАП державтоінспектор уповноважений складати адмінпротокол і розглядати адмінсправи про порушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпроАП.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.5 і 1.9 Правил дорожнього руху України (далі – Правила) учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, бути взаємно ввічливими; дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, а особи , які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Не визнаючи позову та наполягаючи на невідповідності (перекрученні і надуманості) пояснень позивача фактичним обставинам випадку, відповідач в суді пояснив, що ніякої вимушеної зупинки у позивача не було, що позивач просто проігнорував вимоги Правил, зупинивши керований ним автомобіль в зоні дії дорожнього знаку 3.34 “Зупинку заборонено”, про що після зупинки автомобіля на початку спілкування з працівниками ДАІ свідчила поведінка позивача, який первинно не висловлював будь-яких скарг на свій стан здоров’я, а просто обурювався на претензії працівників ДАІ щодо вчинення ним порушення Правил. Ці пояснення відповідача в достатній мірі підтверджуються даними в суді показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про обставини оформлення відповідачем вчиненого позивачем порушення Правил, а також складеним на позивача адмінпротоколом, за змістом якого позивач, ознайомившись з протоколом, відмовився давати письмові пояснення по суті випадку на місці пригоди.

Суд не приймає до уваги надану суду позивачем на підтвердження поганого стану свого здоров’я на час оформлення на нього відповідачем адмінпротоколу і постанови, яка оскаржується, довідку Глухівської ЦРЛ, за змістом якої позивач 03 грудня 2009 року о 16 годині 15 хвилин звертався амбулаторно на приймальне відділення Глухівської ЦРЛ з приводу симптоматичної гіпертензії, був оглянутий лікарем, отримав внутрішньом’язову ін’єкцію пірацетаму і дібазолу та рекомендації, оскільки дана довідка не спростовує доводів відповідача і не доводить наявності у позивача крайньої необхідності для порушення правил зупинки при керуванні транспортним засобом.

Наведені положення нормативних актів та встановлені судом обставини дають суду підстави дії відповідача як щодо процедури оформлення вчиненого позивачем порушення Правил, так і щодо процедури притягнення його до відповідальності визнати правомірними, тобто такими, що вчинені з дотриманням передбачених КУпроАП і Правил положень щодо підстав і порядку притягнення особи до адмінвідповідальності за порушення правил дорожнього руху, а відтак – й такими, що вчинені у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 1, 2, 7, 9, 14-1, 247, 256, 268, 283 та 293 КУ про АП, а також ст. 1-11, 17, 18, 23, 69-71, 128, 158, 161 і 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                   п о с т а н о в л я є.

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Глухівського міськрайсуду заяви про апеляційне оскарження постанови та подання на неї апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Суддя Глухівського міськрайсуду                                                          ОСОБА_5

Повний текст постанови суду виконаний 19 квітня 2010 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація