Справа № 2-4877/07 г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Погасій О.Ф.
при секретарі Ісаєнко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов товариства з обмеженою відповідальністю «Информ-Сервис» до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада Харківської області про стягнення грошових коштів, зобов'язання звільнити нежитлові приміщення та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь позивача збитки, завдані простроченням виконання зобов'язання за договором підряду щодо проведення реконструкції, ремонту та облаштування нежитлової будівлі АДРЕСА_1 а саме упущену вигоду в розмірі 70 570 гривень (сімдесят тисяч п'ятсот сімдесят гривень).
Після цього позивач у порядку ст.31 ЦПК України подав до суду заяву про доповнення позовних вимог в якій просить суд також зобов'язати відповідача звільнити належні позивачу приміщення нежитлової будівлі АДРЕСА_1 від усього належного відповідачу майна, у тому числі від матеріалів, обладнання, будь-якого іншого майна, визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2379,1 м2 в літ.„А-1" по АДРЕСА_1 у • м. Харкові та зобов'язати комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за позивачем право власності на цю будівлю.
Свої позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «Информ-Сервис» обґрунтовує наступним.
На підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, та зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 08.04.2005р. позивач набув право власності на нежитлову будівлю в літ.„А-1" розташовану по АДРЕСА_1 у м. Харкові.
07.09.2006р. позивач уклав договір підряду з відповідачем, відповідно до якого останній зобов'язався виконати роботи з реконструкції нежитлової будівлі та її перепланування згідно проекту. Відповідно до умов цього договору відповідач мав виконати обумовлені договором роботи у термін до 01.01.2007р., але фактично відповідач роботу виконав 21.01.2007р.
Згідно попереднього договору, укладеного між позивачем з іншою особою позивач мав з 02.01.2007р. передати нежитлову будівлю АДРЕСА_1 у платне користування цій особі та місячна плата за користування цими приміщеннями мала складати 7 0 570 грн. Внаслідок того, що відповідач у встановлений у договорі термін не виконав роботу позивач не уклав з контрагентом основний договір оренди вказаної будівлі та, як наслідок не передав це майно. В результаті цього контрагент позивача погодився укласти договір оренди цього майна лише з 01.02.2007р. посилаючись на те, що в результаті винних
дій відповідача щодо прострочення виконання зобов'язання позивачу було завдано суттєвих збитків - упущеної вигоди у вигляді не отриманої місячної орендної плати за період часу з 01.01.2007р. по 01.02.2007р., яку він мав 'отримати на підставі договору оренди з контрагентом у сумі 70 570 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача цю суму збитків.
Позивач також вказує, що по закінченні робіт відповідач відмовився звільнити належну позивачу на праві власності нежитлову будівлю АДРЕСА_1 у м. Харкові у тому числі від майна (обладнання, матеріалів, тощо) , чим фактично позбавив позивача права користування та розпорядження спірною будівлею.
Позивач просить суд захистити його право на вказану нежитлову будівлю шляхом визнання права власності на цю будівлю та зобов'язання відповідача звільнити її від будь-якого майна.
В судовому засіданні представник позивача, який діяв на підставі довіреності позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував вказуючи на те, що позивачем не доведено підстав для стягнення збитків, не доведено наявність договорів оренди нежитлових приміщень з будь-якими особами, як наслідок не доведено події завдання позивачем збитків, не доведено факту наявності майнової шкоди, не обґрунтовано та не доведено розміру цієї шкоди, не вказані підстави для звільнення будівлі відповідачем та підстави для визнання права власності саме за позивачем.
Представник третьої особи зазначив, що даний спір має бути вирішено судом відповідно до закону, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, на підставі наданих сторонами доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши надані сторонами докази, встановив.
На підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2005 року зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1, та зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 08.04.2005р. товариство з обмеженою відповідальністю „Информ-Сервис" набуло право власності на нежитлову будівлю в літ.„А-1" розташовану по АДРЕСА_1
На підставі ст.ст. 2,4 Закону України «Про власність», ст.ст.317,319,331 Цивільного кодексу України позивачем як власником приміщень було реалізовано право на розпорядження майном за власним розсудом та здійснено реконструкцію належної йому на праві власності нежитлової будівлі.
За результатами інвентаризації проведеної КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» та відображеної у технічному паспорті на цей час в результаті реконструкції позивач є власником нежитлової будівлі загальною площею 2379,1 м2 в літ.„А-1" по АДРЕСА_1
Відповідно до ст.383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
ст.317,319 ЦК України' визначено право позивача на проведення змін нежитлової будівлі, що належить йому на праві власності, шляхом здійснення у даному випадку, її реконструкції.
07.09.2006р. позивач уклав договір підряду з відповідачем, згідно якого останній зобов'язався виконати роботи з реконструкції спірної нежитлової будівлі, проведення її перепланування. Позивач зобов'язався прийняти виконані роботи (шляхом оформлення та підписання сторонами акту прийняття-передачі) та сплатити обумовлену грошову суму.
Відповідно до умов договору відповідач мав виконати обумовлені договором роботи у термін до 01.01.2007р., але фактично відповідач виконав ці роботу 21.01.2007р.
Згідно ст.ст.530,612 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у встановлений в ньому строк та боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк встановлений договором, та якщо боржник прострочив виконання зобов'язання він несе відповідальність перед кредитором за завдані цим збитки. Відповідач в ролі боржника по відношенню до зобов'язання виконати обумовлені роботи у встановлений договором термін допустив прострочення зобов'язання на 20 днів.
Під час судового розгляду справи позивачем не надано доказів щодо наявності попереднього договору оренди нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 у м. Харкові, на який він посилається в обґрунтування своїх вимог у частині стягнення з відповідача завданих ним збитків, з чого суд дійшов висновку про недоведеність факту наявності вказаних збитків, їх розміру, факту завдання їх відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання за договором підряду задоволенню не підлягають.
Після виконання робіт передбачених договором підряду відповідач, не звільняючи нежитлову будівлю, що є власністю позивача, створив перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження цими приміщеннями. Порушуючи права позивача, відповідач не звільняє спірну нежитлову будівлю від власного майна, обладнання, тощо.
Відповідач, апелюючи до положень договору підряду щодо зобов'язання позивача оплатити виконану роботу та розрахуватися з ним, вимагає у позивача оформити спільну з відповідачем власність на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 у м. Харкові. У сукупності з діями відповідача щодо порушення права користування та розпорядження приміщеннями, не звільнення цієї будівлі, вимоги відповідача щодо оформлення права спільної власності на ці приміщення вважаються судом як оспорювання права власності позивача на нежитлові приміщення
Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист власних порушених прав у випадку їх порушення невизнання або оспорювання. За таких обставин суд може захистити порушені або оспорюванні права шляхом, зокрема, визнання права, припинення дії, що порушує таке право.
Крім цього, згідно ст.ст.387,392 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.
У випадку визнання судом права власності на нерухоме майно таке право згідно з нормами ст.ст.181,182 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підлягає державній реєстрації в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".
На підставі вищенаведеного, керуючись
ст. ст. 8,15,16,181,182,328,331,387,392 ЦК України, ст.ст.З, 8, 15,
31,118, 119, 120,174,209,213,214,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Информ-Сервис» задовольнити частково.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Информ-Сервис» право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2379,1 м2 в літ.„А-1" по АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити приміщення нежитлової будівлі літ.„А-1" поАДРЕСА_1 у м. Харкові у тому числі звільнити від матеріалів, обладнання, будь-якого іншого майна.
Зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю „Информ-Сервис" право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2379,1 м2 в літ.„А-1" по АДРЕСА_1.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.