Справа № 2-а-15/10

                                                    П О С Т А Н О В А

                                          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 року                                                                                місто Глухів

Глухівський міськрайсуд Сумської області в особі судді Демченка О.С., при секретарі Дмитренко О.С., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Суми та АТІ прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,

                                                       в с т а н о в и в.

За поданим до Глухівського міськрайсуду 07 грудня 2009 року підтриманим в суді позовом позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову відповідача серії ВМ № 053428 від 27 листопада 2009 року, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпроАП) з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку «Рух праворуч заборонено» при в’їзді на територію АЗС о 20 годині 15 хвилин 27 листопада 2009 року на вул. Білопільський шлях у місті Суми при керуванні автомобілем «Пежо-206» з д.р.н. АА4548ВІ, посилаючись на те, що він не вчиняв зазначеного порушення правил дорожнього руху при наведених обставинах.

З’ясувавши предмет спору, події і факти, які передували звернення позивача до суду з даним позовом, вислухавши пояснення позивача в суді, та дослідивши надані ним документальні докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для  прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на  досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; та

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а відповідно до положень ч. 4 цієї ж статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Стаття 256 КУпроАП визначає зміст протоколу про адміністративне правопорушення, а ст. 283 КУпроАП – зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення. За положеннями наведених статей зазначені процесуальні документи мають містити в собі докладний (з точки зору об’єктивної сторони) опис обставин вчинення правопорушення та викладення певної норми матеріального закону чи нормативного акту, недотримання чи порушення якої ставиться на вину особі, тоді як зміст оформлених відповідачем на позивача адмінпротоколу і постанови не відповідають вимогам ст.ст. 256 і 283 КУпроАП. Так, в цих процесуальних документах не відповідно до Правил дорожнього руху України (далі - Правил) зазначена назва дорожнього знаку, вимоги якого начебто порушив позивач; не описаний механізм недотримання позивачем вимог дорожнього знаку і взагалі не зазначено на яку ж саме АЗС позивач в’їхав з порушенням Правил, тоді як на вул. Білопільський шлях у м. Суми є декілька АЗС.

Вважаючи протиправною постанову, яка оскаржується, позивач за змістом його позову та пояснень в суді посилається на те, що заїзд на територію АЗС він проводив, здійснючи лівий (а не правий як вважав відповідач) поворот, а тому не бачив встановленого перед в’їздом на АЗС дорожнього знаку 3.22 “Поворот праворуч заборонено”, вимоги якого розповсюджувались на водіїв, які здійснювали рух від центру міста, а не навпаки, як рухався він. Свою незгоду з діями відповідача позивач власноручно виклав у складеному на нього протоколі, але не зважаючи на це відповідачем не були вчинені дії, спрямовані на перевірку чи спростування доводів позивача на місці пригоди.

На обгрунтування своїх доводів позивач надав суду фотознімки місця пригоди, які підтверджують його доводи, тоді як відповідач на порушення вимог ч. 4 ст. 71 КАС України залишив без реагування неодноразові пропозиції суду про надання суду завірених належним чином складених відповідачем на позивача адмінпротоколу та постанови, яка оскаржується, а також схеми дислокації дорожніх знаків у місці пригоди на день її відбуття, що свідчить про небажання відповідача доводити правомірність постанови, яка оскаржується і у зв’язку з цим дає суду підстави визнати цю постанову такою, що прийнята з порушенням діючого законодавства.

За таких обставин суд визнає слушними доводи позивача про притягнення його відповідачем до адмінвідповідальності без достатніх на те правових підстав

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 1, 2, 7, 9, 14-1, 247, 256, 268, 283 та 293 КУ про АП, а також ст. 1-11, 17, 18, 23, 69-71, 128, 158, 161 і 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                         п о с т а н о в л я є.

Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною і скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Суми та АТІ прапорщика міліції ОСОБА_2 серії ВМ № 053428 від 27 листопада 2009 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпроАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., а адміністративне провадження по матеріалам, за якими відносно ОСОБА_1 була прийнята скасована постанова - закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Глухівського міськрайсуду заяви про апеляційне оскарження постанови та подання на неї апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Постанова суду набере законної сили після спливу строку для подання заяви про апеляційне оскарження постанови, якщо така заява не буде подана.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Глухівського міськрайсуду ОСОБА_3

Постанова суду виконана суддею 20 квітня 2010 року.