Справа № 2-а-1575/10

  ПОСТАНОВА

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:                           Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання:   Чубак С.М.  

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №091887 від 20.02.2010 року,-

     ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО №091887 від 20.02.2010р. про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що працівник ДАІ при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності не повно дослідив всі обставини справи, із вчиненим адмінправопорушенням не згідний, оскільки копія ліцензійної карти в нього була в наявності. Також зазначає, що відповідачем були порушенні положення Кодексу України про адміністративне правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було досліджено всіх істотних обставин справи, що потягнуло прийняття незаконного рішення.  

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача встановив наступне.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №091770 ОСОБА_1 20.02.2010р. близько 14 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом марки «Шеврове Авео» номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Руській  не мав при собі ліцензійної картки, чим порушив ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт.

Постановою від 20.02.2010р. серії ВО №091887 ОСОБА_1 за порушення ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 500 грн.

Дану постанову і просить скасувати позивач в судовому порядку.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу.

 Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки, у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж,  що перевозиться,  ліцензійної картки на транспортний засіб передбачено відповідність у вигляді накладення штрафу в розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» в редакції Закону N 3492-IV від 23.02.2006, із наступними змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI від 24.09.2008 року, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Дані вимоги, щодо наявності документів при перевезенні стосується лише визначеного кола суб’єктів, а саме: автомобільного перевізника, водія автобуса, пасажирів, водія таксі, автомобільного самозайнятого перевізника, які здійснюють регулярні, нерегулярні пасажирські перевезення та перевезення пасажирів на таксі.

Проте, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що даним транспортним засобом та вказаною у протоколі саме 20.02.2010р. о 14 год. 20 хв.особою здійснювалося пасажирське перевезення чи перевезення пасажирів на таксі. Записущодо місця роботи ОСОБА_1 у протоколі не підтверджує факт здійснення пасажирського перевезення в момент його зупинення. Натомість, позивачем було представлено копію ліцензійної картки серії АВ №451724 терміном дії до 23.12.2013р., про що було записано в протоколі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням визнається протиправна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Таким чином, обов’язковими елементами складу адмінправопорушення, необхідними  для притягнення особи до адмінвідповідальності є його суб’єкт та вина особи у вчиненні адмінправопорушення.

Аналізуючи вище наведені обставини, враховуючи недотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення слід скасувати.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністиративного позову.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення пілягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на нормах чинного законодавства, підтвердженні матеріалами справи та  відповідачем не доведено правомірність винесеної постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 283, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати постанову серії ВО №091887 від 20.02.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 500 грн. на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП.

3.   Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП – закрити.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                        Ю.І. Дзюбановський