Справа № 2-2439/10                                                                                                                                                                                                                                              

Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року  Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

 головуючого                             Свачія І.М.

 з участю секретаря                           Ганулі І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу

за позовом ОСОБА_1

до кредитної спілки «КС «Надія» в особі Тернопільської філії  кредитної спілки «Надія»

про стягнення коштів за депозитним договором та захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

            Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача кредитної спілки «Надія» в особі Тернопільської філії кредитної спілки «Надія» про захист прав споживачів та стягнення коштів, посилаючись на те, що 10.04.2008 року між ним та відповідачем укладено договір про внесення додаткового пайового внеску №55, строком до 10.04.2009 року. Після закінчення терміну дії вказаного договору вона звернулася до відповідача із заявою про повернення депозитного вкладу та відсотків, однак позивачу було відмовлено у цьому через фінансову кризу та важке матеріальне становище, а тому позивач просить зобов’язати відповідача видати належні їй кошти у розмірі 10185 грн.

      У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала зіславшись на мотиви викладені в позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання повторно не з’явилися, з невідомої на те суду причини, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. до ст.169 ЦПК України, суд вважає, дану справу слід розглянути в його відсутності на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.  

    Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

       10 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Надія» в особі Голови правління ОСОБА_2 укладено договір №55  про внесення додаткового пайового внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

       Відповідно до умов даного договору, позивач вніс на свій депозитний рахунок та передав спілці грошові кошти  в сумі 4000 грн. на строк до 10.04.2009 р. із виплатою 24% річних.

    Додатковою угодою  №1 від 05.06.2008 року до договору №55 про залучення внеску члена Кредитної Спілки на депозитний рахунок від 10.04.2008 року укладеною між ОСОБА_1 та КС «Надія» в особі голови правління ОСОБА_2, позивачем ОСОБА_1 доповнено свій членський внесок на 1000 грн., а додатковою угодою №2 від 16.07.2008 року, укладеною між сторонами довнесено внесок на 2000 грн. Дані додаткові угоди є невід’ємною частиною договору  №55 від 10.04.2008 року та діють до строку його закінчення.

    Умови даного договору ОСОБА_1 виконала передавши відповідачу кошти в сумі 7000 грн., що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордера від 10.04.2008 року, №677 від 05.06.2008 року, №828 від 16.07.2008 року.

Крім цього позивач ОСОБА_1 доповнила свій членський внесок на 3000 грн., що стверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №921 від 20.08.2008 року та №1006 від 01.10.2008 року.

Станом на 14.10.2009 року на членському рахунку ОСОБА_1 у КС «Надія» знаходиться 9000 грн., що стверджується Книжкою рахунку №67 від 10.04.2008 року виданим КС «Надія»              

ОСОБА_1 повідомленням №38 від 20.01.2010 року було відмовлено у видачі депозитних коштів та нарахованих відсотків у зв»язку з фінансовою кризою та  відсутністю коштів.

Відповідно до ч.1 ст.1058 Цивільного Кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.1 ст.1060 Цивільного Кодексу України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу, відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Згідно ч.3 ст.1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1.2 та п. 3.2 Договору №55 від 10.04.2008 року укладеного між ОСОБА_1   та кредитною спілкою «Надія» на внесок щомісяця нараховуються та вилчується відсотки в розмірі 24% річних, заборгованість відповідача яких перед позивачем становить 1185 грн., що стверджується проведеним позивачем розрахунком та витягом з ощадної книжки позивача.

    За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до  задоволення, як обґрунтовано заявлені і такі, що відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідно до положень ст. 1060 ЦК України, позивач має право вимагати від відповідача видачу вкладу або його частину, а відповідач зобов’язаний видати позивачу вклад або його частину на першу вимогу позивача (вкладника).

На момент розгляду справи відповідач своїх зобов’язань за договором перед позивачем не виконав, а тому порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом стягнення із кредитної спілки «Надія» боргу за депозитним договором в розмірі 10 185 грн.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

  На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 169 ч.4, 209 ч.1, 2; 213-215, 217, 218, 223, 294 ч.1, 295ч.4 ЦПК України, ст.ст.526, 625, 1058, 1060 ЦК України, суд,  –  

                                    В И Р І Ш И В:

         Позов – задовольнити.

Розірвати договір №55 укладений 10.04.2008 р. між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Надія».

 Стягнути із кредитної спілки «Надія» (м. Львів, вул.. Менцинського, 5, код ЄДРПОУ 26205297, п/р 26000159724300 в АКІБ «Укрсиббанк» МФО 351005) в користь ОСОБА_1 кошти за депозитним договором №55 від 10.04.2008 р. у розмірі 10 185 (десять тисяч сто вісімдесят п’ять) грн.., з яких 9000 грн. сума вкладу, 1185грн. проценти за користування.

 Стягнути із кредитної спілки «Надія» (м. Львів, вул.. Менцинського, 5, код ЄДРПОУ 26205297, п/р 26000159724300 в АКІБ «Укрсиббанк» МФО 351005) в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а також судовий збір в користь держави в розмірі 101 грн. 85 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тернопільського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене в загальному порядку.

Головуючий                                                                      І.М. Свачій