ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

01.07.2020р. м. Харків Справа № 905/361/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при се кретарі судового засідання Ісаковій А.В.,

розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №1226/20 від 20.01.2020р. в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України

у справі №905/361/19

за позовом Державного підприємства «Енергоринок»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»

про стягнення 940 526 172,53 грн.,

за участю представників:

від позивача (стягувача): Деревинська О.М., адвокат

від відповідача (боржника, скаржника): не з`явився

від приватного виконавця: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі №905/361/19 позов ДП «Енергоринок» задоволено частково. Зменшено розмір пені до 10 518 429,33 грн. та штрафу до 72 511,37 грн. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на користь ДП «Енергоринок» 845 207 706,21 грн., у т. ч.: 790 238 816,29 грн - основного боргу, 10 518 429,33 грн. - пені, 72 511,37 грн. - штрафу, 32 249 056,17 грн. - інфляційних нарахувань, 12 128 893,05 грн. - 3% річних, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350 грн.

15.07.2019р. на виконання вказаного рішення суду господарським судом виданий відповідний наказ.

20.01.2020р. за вх. №1226/20 господарський суд одержав скаргу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», в якій останнє просить суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. щодо винесення постанови від 10.01.2020р. по ВП 59769906 про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» (ЄДРПОУ 14282829, МФО банку 334851);

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. від 10.01.2020р. по ВП №59769906 про арешт коштів боржника;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. вжити заходів щодо зняття арешту накладеного 10.01.2020р. постановою ВП 59769906 про арешт коштів боржника, з коштів ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. та будь-яких інших осіб, не вчиняти дій направлених на арешт, списання грошових коштів боржника, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О., припинити зловживання наданими йому правами, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», при виконанні виконавчого провадження №59769906 в частині встановлення/направлення платіжних вимог або вжиття будь яких інших заходів, щодо арешту, списання, блокування коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» до поки зазначений рахунок використовується, у томі числі за для виплати заробітної плати та сплати обов`язкових платежів (податків та зборів).

В обґрунтування скарги відповідач (боржник, скаржник) посилається на те, що з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», крім заробітної плати та інших обов`язкових платежів, здійснюються виплати податку на додану вартість та обов`язкові податки та збори, передбачені ПК України, виплати за цільовим призначенням (використанням) коштів відповідно до Ліцензійних умов та рішення НКРЕКП, видатки товариства для забезпечення екологічної та економічної безпеки регіону та держави. Також, відповідач (скаржник) зазначає, що, оскільки рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» призначений для виплати заробітної плати, то він є рахунком зі спеціальним режимом використання, отже законодавством заборонено накладати арешт на усі кошти, що знаходяться на цьому рахунку, без відокремлення їх призначення.

Ухвалою суду від 24.01.2020р. розгляд скарги призначено на 03.02.2020р.

31.01.2020р. за вх. №2161/20 господарський суд одержав заперечення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. на скаргу, в яких останній посилається, зокрема, на те, що:

-по-перше, ним виконано обов`язок щодо продовження виконання рішення суду у справі №905/361/19, з урахуванням висновків ухвали суду від 27.08.2019р. №905/361/19;

- по-друге, наявність у боржника будь-яких ліцензій та необхідність додержання будь-яких ліцензійних умов не звільняє боржника від примусового виконання рішення. До того ж, по спірному рахунку боржником за період з 09.08.2019р. по 13.11.2019р. здійснено витрат більш, ніж на 47 000 000 грн., тоді як витрати, пов`язані з виплатою заробітної платою та податками склали 600 000 грн. За період з 13.11.2019р. по 21.01.2020р. боржником здійснено витрат більш, ніж на 18 500 000 грн., тоді як витрати, пов`язані з заробітною платою та податками склали 1 500 000 грн. Скарга боржника не містить жодного обґрунтування щодо суми грошових коштів, необхідних для виплати податків та заробітної плати.

В поданих запереченнях приватний виконавець просить суд витребувати у ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» інформацію за період з 01.01.2019р. по 01.03.2020р. щодо сум щомісячно виплаченої заробітної плати та пов`язаних з нею платежів (з щомісячним розшифруванням та розшифруванням структури - заробітна плата, лікарняні, преміальні, відпускні та ін.); кількості працівників на кінець кожного місяця у межах зазначеного періоду; сум сплачених податків та інших обов`язкових платежів з помісячним розшифруванням - податок, ЄСВ, військовий збір, ПДВ, податок на прибуток та ін.).

Вказане клопотання приватного виконавця відхилено господарським судом, оскільки така інформація не стосується предмету доказування у даній скарзі з урахуванням того, що постановою від 10.01.2020р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», крім коштів, які призначені для оплати заробітної плати, відпускних, пільгових пенсій працівників товариства, сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати, та інших обов`язкових платежів, а саме - податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску, та відповідачем не заперечується наявність можливості виконувати саме такі зобов`язання на даний час.

У додаткових письмових поясненнях за вх. №2350/20 від 03.02.2020р., за вих. №28вп-юр20 від 07.02.2020р., за вх. №3615/20 від 18.02.2020р. відповідач (боржник, скаржник) обґрунтовує вимоги скарги також тим, що:

- фонд оплати праці може змінюватись внаслідок зміни організаційної структури підприємства, кількості працівників тощо, тому не є доцільним та не сприяє ефективному відновленню порушених прав зняття арешту з коштів в певному розмірі, який може бути визначений станом на певну дату;

- відповідно до постанови НКРЕКП №2695 від 10.12.2019р. встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії та структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії; ці тарифи встановлено з урахуванням видатків підприємства, які складаються, в т.ч. з виплати заробітної плати та станом на 2020 рік у тариф підприємства закладено видатки на заробітну плату працівників у розмірі понад 75 000 000 грн. Загальний розмір обов`язкових видатків ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на 2020 рік, які перевіряє та координує НКРЕКП, становить понад 110 000 000 грн.;

- за попередній звітний рік відповідачем (боржником, скаржником) сплачено до бюджету податкові зобов`язання, сплата яких є обов`язковою відповідно до ст. 67 Конституції Україні, у загальному розмірі 10,2 млн. грн., з яких: 10,1 млн. грн. - ПДВ, 0,013 млн. грн. - земельний податок, 0,075 млн. грн. - орендна плата з юридичної особи та ін.;

- відповідач (боржник, скаржник) позбавлений можливості сплачувати ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №1009264 від 15.01.2020р. з відміткою про заборону розпорядження арештованими коштами платника згідно п.п. 9.6, 9.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні; при цьому, відповідач (боржник, скаржник) отримав податкове повідомлення-рішення №0004155204 від 10.02.2020р. від ГУ ДПС в Донецькій області про порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за затримку реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1 144 575,68 грн., та застосування штрафу у розмірі 10% в сумі 114 457,57 грн.

- станом на кінець робочих днів 06.02.2020р. та 14.02.2020р. залишок грошових коштів на рахунку відповідача (боржника, скаржника) № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» становить 31 976,73 грн. та 31 742,82 грн. відповідно;

- з початку 2019р. відповідачем (боржником, скаржником) на користь ДП «Енергоринок» сплачено понад 71 300 000 грн. заборгованості за минулі періоди, з яких 39 500 000 грн. сплачено вже після відкриття приватним виконавцем Олефіром О.О. виконавчого провадження та звільнення рахунку НОМЕР_4 з-під арешту, що підкреслює наміри відповідача (боржника, скаржника) щодо виконання судових рішень;

- накладення арешту на рахунок НОМЕР_4 перешкоджає виконанню відповідачем (боржником, скаржником) ухвали суду від 09.06.2011р. у справі №20/196 про затвердження між сторонами мирової угоди, якою надано розстрочено сплату боржником заборгованості, починаючи з 01.06.2011р. до травня 2021р., позбавляє відповідача (боржника, скаржника) права на звернення до суду, оскільки останній не має коштів на сплату судового збору.

03.02.2020р. за вх.№2189/20 господарський суд одержав заперечення ДП «Енергоринок» на скаргу з посиланням на те, що:

- по-перше, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Олефіром О.О. при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 10.01.2020р. не лише виконано прямі вимоги закону, а й враховано висновки господарського суду Донецької області, викладені в ухвалі від 27.08.2019р. у справі №905/361/19;

- по-друге, рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» не є ані рахунком в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, ані рахунком зі спеціальним режимом використання, тому до нього не можуть бути застосовані обмеження, встановлені ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- по-третє, чинне законодавство не забороняє боржнику здійснювати перерахування коштів та платежів для ведення господарської та ліцензованої діяльності з будь-якого іншого рахунку будь-якого іншого банку України. До того ж, зняття арешту з цього рахунку спричинить вільний рух коштів на ньому, користування боржником лише одним рахунком для здійснення своєї господарської діяльності, акумулювання грошових коштів лише на ньому, що потягне за собою унеможливлення виконання рішень суду;

- по-четверте, не допускається перешкоджання у виконанні судового рішення, держава зобов`язана організовувати систему його виконання.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. розгляд скарги відкладено на 12.02.2020р.

12.02.2020р. за вх.№3107/20 господарський суд одержав клопотання позивача (стягувача) про зупинення провадження по справі №905/361/19 з розгляду скарги ПрАТ «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду касаційної скарги ДП «Енергоринок» на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. №905/361/19 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. №905/361/19 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 228 ГПК України, оскільки результати перегляду Верховним Судом цих судових рішень матимуть безпосереднє значення для розгляду даної скарги.

Ухвалою суду від 12.02.2020р. розгляд скарги відкладено на 18.02.2020р.

18.02.2020р. за вх. №3616/20 господарський суд одержав заперечення відповідача (боржника, скаржника) на клопотання позивача про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що у Верховному суді розглядається касаційна скарга ДП «Енергоринок» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі № 905/361/19, якими була задоволена скарга ПрАТ «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. щодо накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля», які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» згідно постанови про арешт коштів боржника від 09.08.2019р. у виконавчому провадженні № 59769906, а отже результат перегляду цих судових рішень не має значення для розгляду скарги від 20.01.2020р. за вх. №1226/20. До того ж, у матеріалах скарги наявні всі необхідні докази для вирішення скарги від 20.01.2020р. за вх. №1226/20.

Ухвалою суду від 18.02.2020р. розгляд скарги відкладено на 27.02.2020р.

Після судового засідання 18.02.2020р. за вх. №04-18/466 на електронну адресу господарського суду Донецької області надійшла ухвала Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 29.01.2020р. у справі №905/361/19, якою прийнято касаційну скаргу ДП «Енергоринок» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі №905/361/19 до розгляду; призначено розгляд касаційної скарги ДП «Енергоринок» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі №905/361/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребувано із господарського суду Донецької області та Східного апеляційного господарського суду в повному обсязі матеріали справи №905/361/19.

Ухвалою суду від 19.02.2020р. провадження з розгляду скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №1226/20 від 20.01.2020р. зупинено до закінчення перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвали господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі №905/361/19 в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

При цьому, клопотання позивача (стягувача) за вх.№3107/20 від 12.02.2020р. про зупинення провадження по справі №905/361/19 з розгляду скарги до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду касаційної скарги ДП «Енергоринок» на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. №905/361/19 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. №905/361/19 відхилено господарським судом, оскільки провадження з розгляду даної скарги було зупинено з інших підстав - у зв`язку із витребуванням згідно ухвали Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 29.01.2020р. матеріалів справи у повному обсязі та необхідністю їх направлення до суду касаційної інстанції. Відповідно, господарським судом не надавалась оцінка та не розглядались заперечення відповідача (боржника, скаржника) від 18.02.2020р. за вх. №3616/20 на це клопотання позивача (стягувача).

Постановою Великої палати Верховного суду від 19.05.2020р. у справі №905/361/19 касаційну скаргу ДП «Енергоринок» задоволено. Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля».

15.06.2020р. матеріали справи №905/361/19 повернулись до господарського суду Донецької області.

15.06.2020р. за вх.№10913/20 господарський суд одержав клопотання ДП «Енергоринок», відповідно до якого останній просить суд поновити провадження у справі №905/361/19 з розгляду скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» від 17.01.2020р. №б/н на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.01.2020р. у виконавчому провадженні №59769906.

Ухвалою суду від 16.06.2020р. провадження у справі з розгляду скарги поновлено, призначено розгляд скарги на 01.07.2020р.

30.06.2020р. за вх.№11939/20 господарський суд одержав додаткові пояснення ДП «Енергоринок» до своїх заперечень, в яких просило в задоволенні скарги відмовити із зазначенням, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.05.2020р. №905/361/19, повністю кореспондують постанові приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. про арешт коштів боржника від 10.01.2020р. №59769906.

30.06.2020р. за вх. №11994/20 господарський суд одержав клопотання відповідача (боржника, скаржника) про відкладення розгляду скарги з огляду не неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку з запровадженням на підприємстві ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» дистанційної роботи на період встановлення карантину на території України.

Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідач (скаржник, боржник) про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 16.06.2020р. його на юридичну адресу, яка одержана ним, що вбачається з витягу з Укрпошти, а отже його відсутність не перешкоджає розгляду скарги.

Водночас, відкладення розгляду справи (скарги) є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги можливість відповідача (скаржника, боржника) подати до суду необхідні додаткові пояснення по суті скарги з доказами на підтвердження своєї позиції до запровадження карантину згідно із постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 (зі змінами) з 12.03.2020р. та, відповідно, дистанційної роботи на підприємстві відповідача (боржника, скаржника), враховуючи, що запровадження умов дистанційної роботи підприємства не свідчить про припинення його роботи, а зупинення провадження з розгляду скарги (на період майже 4 місяців) не перешкоджало відповідачу (боржнику, скаржнику) скористатися своїм правом на подання необхідних документів в таких умовах роботи, судом відхилено клопотання відповідача (боржника, скаржника) про відкладення розгляду скарги. При цьому, судом враховано наявність у справі додаткових письмових пояснень відповідача (скаржника, боржника) за вх. №23530/20 від 03.02.2020р., за вих. №28вп-юр20 від 07.02.2020р., за вх. №3615/20 від 18.02.2020р. та присутність його представників у судових засіданнях 03.02.2020р., 12.02.2020р., 18.02.2020р., якими висловлено позицію по суті скарги, та визнано наявні матеріали достатніми для вирішення скарги по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2020р. заперечував проти задоволення скарги з підстав, викладених у запереченнях за вх. №2189/20 від 03.02.2020р.

Приватний виконавець у судове засідання 01.07.2020р. не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 16.06.2020р. його на юридичну адресу, яка одержана ним, що вбачається з витягу з Укрпошти.

У судовому засіданні 01.07.2020р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

За приписами ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Враховуючи необхідність з`ясування правових позицій учасників процесу, пов`язаних з розглядом скарги, та встановлення фактичних обставин і правильного застосування норм законодавства, а також приймаючи до уваги період, на який розгляд скарги було зупинено, скарга розглянута судом протягом розумного строку.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 339, ч. 1 ст. 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з приписами ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та ЗУ «Про виконавче провадження». Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є ЗУ «Про виконавче провадження», яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим, ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 5 вказаного нормативно-правового акту примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п. 1 ч. 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Статтею 56 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з приписами ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Частиною 3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

П. 1 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч.ч.1-3 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014р. №569, визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»).

З матеріалів справи вбачається, що рахунок відповідача (боржника, скаржника) НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», на кошти на якому приватним виконавцем було накладено арешт, використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у т. ч. виплати заробітної плати, сплати ПДВ, земельного податку. Тобто, на цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти відповідача (боржника, скаржника), призначені не тільки для виплати заробітної плати, сплати ПДВ, земельного податку.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 19.05.2020р. у справі №905/361/19, рахунок відповідача (боржника, скаржника) № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» є поточним рахунком відповідача (боржника, скаржника), зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Водночас, цей рахунок не відноситься і до рахунків у системі електронного адміністрування податку, що відкриваються в Казначействі.

Також АТ «ПУМБ», на яке нормами ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову приватного виконавця про накладення арешту на кошти відповідача (боржника, скаржника) на рахунку НОМЕР_4 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Разом з тим, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).

Згідно із ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу приписів ст. ст. 8, 9, 10 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. До загальнодержавних податків належить, зокрема: податок на додану вартість. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України. До місцевих податків належать, зокрема: податок на майно. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

У пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. ст. 35, 36 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати, зі сплати податків мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у т. ч. тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати, зі сплати обов`язкових податків в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в нього зобов`язань з виплати заробітної плати, зі сплати податків та їх розмірів. Також арешт в розмірі суми зобов`язань з виплати заробітної плати, зі сплати податків може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати та сплати податків.

Постановою від 10.01.2020р. ВП №59769906, яка оскаржується відповідачем (боржником, скаржником), накладено арешт на кошти відповідача (боржника, скаржника) на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», крім коштів на даному рахунку, на які накладення арешту та/або звернення стягнення заборонено законом, а також крім коштів, які призначені для оплати заробітної плати, відпускних, пільгових пенсій працівників товариства, сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати, та інших обов`язкових платежів, а саме - податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Тобто, виконавцем враховано вимоги чинного законодавства щодо неможливості накладення арешту на кошти, що призначені для виплати заробітної плати, та на даний час відповідач (боржник, скаржник) має можливість виконувати такі зобов`язання, що останнім не заперечується.

Разом з цим, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач (боржник, скаржник) звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання зі сплати ПДВ, земельного податку в певному розмірі та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку НОМЕР_4 для їх сплати. При цьому заява боржника б/н від 16.01.2020р. щодо зняття незаконного арешту з коштів ПрАТ «ПЕМ-Енерговугілля» судом не розглядається як підстава для зняття арешту з коштів, оскільки в цій заяві відповідач (боржник, скаржник) не вказав у якому саме розмірі в нього виникли зобов`язання зі сплати податків, з якої саме суми коштів він просить зняти арешт, та не додав документів, підтверджуючих ці обставини.

Судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.05.2020р. у справі №905/361/19, щодо можливості зняття арешту з коштів виключно на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру, та визнано за можливе застосувати їх і щодо зобов`язань зі сплати обов`язкових податків.

Посилання відповідача (боржника, скаржника) на проведення з цього рахунку виплат за цільовим призначенням (використанням) відповідно до Ліцензійних умов та на забезпечення екологічної та економічної безпеки регіону та держави, сплату грошових коштів на виконання інших судових рішень та судового збору за подання нових позовів, як на підставу для скасування спірної постанови приватного виконавця, судом не прийнято до уваги, оскільки чинне законодавство не містить заборони щодо накладення арешту та/або звернення стягнення на такі кошти. Крім того, розподіл електричної енергії з додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017р. №1470, та з урахуванням вимог в т.ч. щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності, є виключно власною господарською діяльністю відповідача (боржника, скаржника), яка з огляду на приписи ст. ст. 42, 44 ГК України здійснюється за принципами, зокрема, самостійності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, та не надає жодних переваг у виконавчому провадженні і не звільняє від наслідків процесу примусового виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідачем (боржником, скаржником) не доведено, а судом не встановлено допущення приватним виконавцем порушень вимог чинного законодавства при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 10.01.2020р. ВП 59769906, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №1226/20 від 20.01.2020р. та про відмову у її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №1226/20 від 20.01.2020р.

Ухвала набирає законної сили 01.07.2020р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 розд. Х «Прикінцеві положення» цього Кодексу, в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020р.

Повна ухвала складена 03.07.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва