К о п і я      

                                    Справа № 2 - 325/10

          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                                          Іменем   України                        

15 квітня 2010 року                                                                       м.Одеса

    Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді   Шепітко І.Г.

при секретарі            Дідик М.Ю.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, котра діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, третя особа – орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про вселення, зобов’язання не перешкоджати у праві власності та визначення порядку користування житлом,  -

                                                          В   С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить вселити його  у квартиру АДРЕСА_1, зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати йому в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та встановити порядок користування квартирою, виділивши йому у користування кімнату площею 17.4 кв.м., ОСОБА_6 кімнату площею 12.1 кв.м., ОСОБА_7 – кімнату площею 9.2 кв.м., при цьому кухню, коридор, ванну кімнату та вбиральню залишити у загальному користуванні.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги за позовом у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, судову повістку отримали своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи суду не надсилали. У попередньому судовому засіданні відповідачі заперечували проти позову у повному обсязі, вважали неможливим сумісне проживання з позивачем в одній квартирі.

Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

    Третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з’явився, до суду надіслав лист з проханням розглядати справу за відсутності їх представника.  Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні та наявних у справі матеріалів, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Так, у судовому засіданні встановлено, що  квартира АДРЕСА_1  належить у рівних частках на праві спільної часткової власності позивачеві, відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності від 22 жовтня 1998 року (а.с.5, 6).

Квартира складається з трьох кімнат житловими площами 12.1 м2, 17.4 м2 та 9.2м2, загальною площею квартири 67.4 м2, загальною житловою площею 38.7 м2, кухні площею 9.2 м2, коридору площею 12.4 м2, ванної кімнати площею 2.7 м2 та вбиральні площею 1.4 м2.  

Позивач виявив намір вселитися у квартиру та користуватися своєю власністю, однак відповідачі перешкоджають йому в цьому.

Квартира перебуває у фактичному користуванні відповідачів, позивач проживає у квартирі АДРЕСА_2 власником якої не являється.

Згідно вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ст.391 ЦК України передбачає, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині вселення та зобов’язання відповідачів не перешкоджати позивачеві у праві власності законні, обґрунтовані, регулюються нормами ст.ст.29, 319, 321, 391 ЦК України, і підлягають задоволенню, оскільки
1/5 частки вказаної квартири належить позивачеві на праві власності на законних підставах і він може вимагати усунення  перешкод у здійсненні права власності.  

Щодо вимог позивача про визначення порядку користування квартирою та виділення йому в користування кімнати площею 17.4 м2, ОСОБА_6 кімнату площею 12.1 м2, ОСОБА_7 – кімнату площею 9.2 м2, суд вважає неприпустимим визначення такого порядку користування, оскільки не враховуються права інших співвласників  ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_5.  

Згідно ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про  порядок  володіння  та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із  співвласників  має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в  натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Виходячи з того, що загальна житлова площа квартири складає 38.7 м2, кожному із п’яти співвласників має належати по 7.76 м2 житлової площі, однак квартира складається з трьох кімнат, жодна з яких не має такої площі.

Крім того, площа кухні складає 9.2 м2, тобто на кожного приходиться по 1.84 м2, що унеможливлює встановлення додаткових побутових приладів: плити, тощо, - без порушення санітарно-технічних норм.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині визначення порядку користування задоволенню не підлягають, оскільки неможливо задовольнити вимоги одного із співвласників без порушення прав іншого щодо рівності часток у спільній частковій власності.

Згідно ст.ст.81, 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які складаються зі  сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у загальному розмірі
10 гривень 50 копійок.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 81, 88, 169, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

                                         В  И   Р  І  Ш  И  В :

    Позов ОСОБА_1 –  задовольнити частково.

    Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1

У задоволенні вимог про встановлення порядку користування квартирою – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  на користь ОСОБА_1 понесені ним та документально підтверджені судові витрати у загальному розмірі 10 гривень 50 копійок.

Копію рішення направити відповідачам та третій особі.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку
ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя:  /підпис/

    Згідно:

    Суддя:                         Секретар: