ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

01.07.2020р. м. Харків Справа №905/361/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,

розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №2807/20 від 10.02.2020р. в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України

у справі №905/361/19

за позовом Державного підприємства «Енергоринок»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»

про стягнення 940 526 172,53 грн.,

за участю представників:

від позивача (стягувача): Деревинська О.М., адвокат

від відповідача (боржника, скаржника): не з`явився

приватного виконавця: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2019р. у справі №905/361/19 позов ДП «Енергоринок» задоволено частково. Зменшено розмір пені до 10 518 429,33 грн. та штрафу до 72 511,37 грн. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» на користь ДП «Енергоринок» 845 207 706,21 грн., у т. ч.: 790 238 816,29 грн - основного боргу, 10 518 429,33 грн. - пені, 72 511,37 грн. - штрафу, 32 249 056,17 грн. - інфляційних нарахувань, 12 128 893,05 грн. - 3% річних, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350 грн.

15.07.2019р. на виконання вказаного рішення суду господарським судом виданий відповідний наказ.

10.02.2020р. за вх. №2807/20 господарський суд одержав скаргу ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», в якій останнє просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця в частині не звернення стягнення на дебіторську заборгованість ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. вчинити дії направлені на звернення стягнення на дебіторську заборгованість ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О. скасувати постанову від 09.09.2019р. про арешт майна боржника в частині арешту майнових прав.

В обґрунтування вимог скарги відповідач (скаржник) посилається на порушення державним виконавцем вимог ст. 48, ч.10 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» з огляду на невжиття заходів щодо звернення стягнення на дебіторську заборгованість по 88 контрагентам боржника, відомості про яких були відображені в декларації про доходи та майно боржника, яку було подано приватному виконавцю.

Ухвалою суду від 17.02.2020р. розгляд справи призначено на 27.02.2020р.

13.02.2020р. за вх. №3163/20 господарський суд одержав заперечення ДП «Енергоринок» на скаргу боржника, з посиланням на те, що:

- по-перше, жодне право ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» у зв`язку з нібито бездіяльністю приватного виконавця, що є підставою для відмови в задоволенні скарги;

- по-друге, звернення стягнення на дебіторську заборгованість боржника є правом виконавця, а не його обов`язком;

- по-третє, боржник пропустив строк для звернення зі скаргою з вимогою про скасування постанови про арешт майна боржника від 09.09.2019р., що є підставою для залишення скарги без розгляду в цій частині.

Також, позивачем (стягувачем) заявлено клопотання, згідно з яким останній просить суд визнати подання даної скарги зловживанням ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» своїми процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставної скарги на бездіяльність приватного виконавця, та накласти на нього штраф у сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в дохід державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Межами здійснення процесуальних прав учасників справи, до кола яких входить відповідач (боржник, скаржник), охоплюється право подавати скарги в порядку ст. 339 ГПК України.

При оцінці правомірності поведінки сторони в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальним правами слід виходити з мети подання відповідної скарги.

Підставою звернення відповідача (боржника, скаржника) з даною скаргою є не вчинення приватним виконавцем виконавчих дій щодо звернення стягнення на дебіторську заборгованість боржника та накладення на неї арешту.

Отже, ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» реалізовано відповідні права, передбачені Конституцією України та ГПК України, а оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості скарги надає суд за результатами її розгляду, тому підстави для беззаперечного висновку про завідому безпідставність вимог ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» та про наявність у його діях зловживань процесуальними правами, відсутні.

За таких обставин, клопотання ДП «Енергоринок», викладене у запереченнях за вх.№3163/20 від 13.02.2020р., про визнання подання даної скарги зловживанням боржником своїми процесуальними правами та накладення на нього штрафу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в дохід державного бюджету України, задоволенню не підлягає.

18.02.2020р. за вх. №04-18/466 на електронну адресу господарського суду Донецької області надійшла ухвала Верховного суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 29.01.2020р. у справі №905/361/19, якою прийнято касаційну скаргу ДП «Енергоринок» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі №905/361/19 до розгляду; призначено розгляд касаційної скарги ДП «Енергоринок» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі №905/361/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребувано із господарського суду Донецької області та Східного апеляційного господарського суду в повному обсязі матеріали справи №905/361/19.

Ухвалою суду від 19.02.2020р. провадження з розгляду скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №2807/20 від 10.02.2020р. зупинено до закінчення перегляду постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. та ухвали господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. у справі №905/361/19 в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 19.05.2020р. у справі №905/361/19 касаційну скаргу ДП «Енергоринок» задоволено. Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.08.2019р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля».

15.06.2020р. матеріали справи №905/361/19 повернулись до господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 16.06.2020р. провадження у справі з розгляду скарги поновлено, призначено розгляд скарги на 01.07.2020р.

30.06.2020р. за вх. №11996/20 господарський суд одержав клопотання відповідача (боржника, скаржника) про відкладення розгляду скарги з огляду на неможливість прибуття в судове засідання у зв`язку з запровадженням на підприємстві ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» дистанційної роботи на період встановлення карантину на території України.

Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідач (скаржник, боржник) про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 16.06.2020р. його на юридичну адресу, яка одержана ним, що вбачається з витягу з Укрпошти, а отже його відсутність не перешкоджає розгляду скарги.

Водночас, відкладення розгляду справи (скарги) є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, а також на наявність у відповідача (скаржника, боржника) можливості подати до суду необхідні додаткові пояснення по суті скарги з доказами на підтвердження своєї позиції до запровадження карантину згідно із постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 (зі змінами) з 12.03.2020р. та, відповідно, дистанційної роботи на підприємстві відповідача (боржника, скаржника), враховуючи, що запровадження умов дистанційної роботи підприємства не свідчить про припинення його роботи, а зупинення провадження з розгляду скарги (на період майже 4 місяців) не перешкоджало відповідачу (боржнику, скаржнику) скористатися своїм правом на подання необхідних документів в таких умовах роботи, приймаючи до уваги те, що наявні матеріали є достатніми для розгляду скарги, клопотання відповідача (боржника, скаржника) про відкладення розгляду скарги судом відхилено.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2020р. заперечував проти задоволення скарги з підстав, викладених у запереченнях від 13.02.2020р. за вх. №3163/20.

Приватний виконавець у судове засідання 01.07.2020р. не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду від 16.06.2020р. його на юридичну адресу, яка одержана ним, що вбачається з витягу з Укрпошти.

У судовому засіданні 01.07.2020р. господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Враховуючи те, що судове засідання з розгляду скарги, призначене на 27.02.2020р., не відбулось у зв`язку із зупиненням провадження у справі та направленням справи у повному обсязі до суду касаційної інстанції, приймаючи до уваги період, на який розгляд скарги було зупинено, а також час, необхідний для поштового пробігу щодо пересилання ухвали суду від 16.06.2020р. та належного повідомлення учасників процесу про розгляд скарги, остання розглянута судом протягом розумного строку.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних мотивів.

Згідно зі ст. 339, ч. 1 ст. 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з приписами ч. 1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та ЗУ «Про виконавче провадження». Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є ЗУ «Про виконавче провадження», яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим, ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 5 вказаного нормативно-правового акту примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.4 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з приписами ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 53 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

У ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як вбачається з матеріалів справи та з Автоматизованої системи виконавчого провадження, під час виконання судового рішення у даній справі після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59769906 від 09.08.2019р. щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. № 905/361/19 приватним виконавцем вчинені наступні дії:

09.08.2019р. винесено постанови: про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця; про арешт коштів, якою накладено арешт на грошові кошти на рахунках, які відкриті в АТ «ПУМБ», філії Донецьке управління АТ «Ощадбанк», АТ «Альфа-Банк» та всіх інших відкритих рахунках, крім коштів, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; про звернення стягнення на майно боржника (не затверджена).

13.08.2020р. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби боржника згідно переліку.

14.08.2020р. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти на рахунках, які відкриті в АТ «Ощадбанк» та всіх інших відкритих рахунках, крім коштів, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом.

03.09.2019р. винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з коштів боржника, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», накладених постановою про арешт коштів від 09.08.2019р.

09.09.2019р. винесено постанову про арешт коштів, якою накладено арешт на кошти на рахунках, які відкриті у АБ «Укргазбанк» та всіх інших відкритих рахунках, крім коштів, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом.

10.01.2020р. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», крім коштів, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом, а також коштів на даному рахунку, які призначені для оплати заробітної плати, відпускних, пільгових пенсій працівникам товариства, сплати обов`язкових платежів, пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати, та інших обов`язкових платежів - податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску.

Крім того, приватним виконавцем неодноразово було надіслано вимоги виконавця до АТ «ПУМБ», АТ «Ощадбанк, ПАТ «Альфа-банк», АТ «Таскомбанк», АТ «ОТП «Банк», Антимонопольного комітету України та його Донецького обласного територіального відділення, Державної фіскальної служби, Центрального офісу великих платників податків, ПАТ «Українська залізниця», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», ДП «Шахта ім. С. Сургая», Міського відділу освіти м. Вугледар, ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», ДП «Укршахтгідрозахист», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»; запити виконавця до ГУ Держпромспоживслужби в Донецькій області, ГУ Держпраці в Донецькій області, Державної служби морського та річкового транспорту України, Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної авіаційної служби України; вимоги виконавця до ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» та керівника; неодноразові вимоги про розкриття банківської таємниці до ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПАТ «ПУМБ», ПАТ «ОТП «Банк», виклик керівника ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля».

29.10.2019р. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Олефір О.О. звернувся до господарського суду Донецької області із заявою в порядку ст. 336 ГПК України про звернення стягнення на грошові кошти ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», яке на підставі рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2017р. №905/1374/17 має заборгованість перед ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», у виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. у справі №905/361/19. Ухвалою суду від 28.11.2019р. в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

10.12.2019р. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Олефір О.О. звернувся до господарського суду Донецької області із заявою в порядку ст. 336 ГПК України про звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 97 193 213,17 грн. КП «Компанія «Вода Донбасу», яке на підставі наказу ГСДО від 26.09.2017р. №905/1658/17 має заборгованість перед ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля», для погашення заборгованості за наказом ГСДО від 15.07.2019р. у справі №905/361/19. Ухвалою суду від 12.02.2020р. в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Суд вважає, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Олефіром О.О. у межах наданих йому повноважень вживались заходи щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.07.2019р. №905/361/19 у відповідності до приписів ЗУ «Про виконавче провадження».

Разом з тим, суд зазначає, що приписами ст. ст. 18, 53 ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку та не встановлено строків, у межах яких приватний виконавець звертається до суду із заявою про звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначене звернення є правом приватного виконавця в межах наданих йому дискреційних повноважень, яке він реалізує з метою повного та своєчасного виконання рішення суду.

Посилання відповідача (боржника, скаржника) на можливість виконання рішень судів за рахунок іншого майна, у тому числі й наявної дебіторської заборгованості, суд не приймає, оскільки безпідставним у даному випадку є перенесення відповідачем права на стягнення заборгованості зі своїх боржників на свого кредитора. Згідно із ст.336 ГПК України ініціювання розгляду питання щодо звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, віднесено до компетенції саме стягувача або виконавця й не є відповідним обов`язком останніх.

Одночасно, саме відповідач (боржник, скаржник) має вживати всі можливі заходи, направлені на отримання дебіторської заборгованості та в подальшому погашення своєї кредиторської заборгованості.

Окрім того, така виконавча дія, як звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб, та звернення до суду приватного виконавця в порядку ст. 336 ГПК України пов`язується із наявністю обставин неоспорення такими особами відповідної заборгованості або підтвердження її судовим рішенням. Разом з цим, до суду не надано жодних доказів, які свідчать про те, що дебіторська заборгованість по 88 контрагентам відповідача (боржника, скаржника), яка зазначена у декларації про доходи та майно останнього, ними не оспорюється або підтверджена судовими рішеннями.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що доводи ПрАТ «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» про бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Олефіра О.О. у виконавчому провадженні №59769906 щодо не звернення стягнення на дебіторську заборгованість є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо вимоги відповідача (боржника, скаржника) про зобов`язання приватного виконавця скасувати постанову від 09.09.2019р. про арешт майна боржника в частині арешту майнових прав, суд зазначає наступне.

Згідно з п. а) ч. 1, ч. 2 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. ст. 113, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, встановлений у ст. 341 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 119 ГПК може бути поновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

З матеріалів скарги вбачається, що постанова приватного виконавця від 09.09.2019р. по арешт майна боржника одержана відповідачем (боржником, скаржником) 13.09.2019р. за вх. №703, про що свідчить відмітка на супровідному листі №653 від 09.09.2019р., доданому останнім до скарги.

Між тим, відповідач (боржник, скаржник) звернувся до суду з вимогою про зобов`язання скасування даної постанови 04.02.2020р. (майже через 5 місяців з дня її отримання).

Тобто, відповідачем (боржником, скаржником) пропущений строк для звернення зі скаргою, передбачений ст. 341 ГПК України.

При цьому, відповідачем (боржником, скаржником) при поданні скарги не було заявлено про поновлення такого процесуального строку, як і не було наведено документально обґрунтованих обставин, які могли б бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки можливість вчасного подання скарги залежала виключно від волевиявлення самого відповідача (боржника, скаржника), мала суб`єктивний характер.

До того ж, не використання приватним виконавцем свого права щодо звернення стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб, що покладено відповідачем (боржником, скаржником) в основу для скасування спірної постанови, не може бути законною підставою для скасування арешту майна боржника, вчиненого приватним виконавцем відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» за №2807/20 від 10.02.2020р.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «ПЕМ - Енерговугілля» за вх. №2807/20 від 10.02.2020р.

Ухвала набирає законної сили 01.07.2020р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 розд. Х «Прикінцеві положення» цього Кодексу, в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020р.

Повна ухвала складена 03.07.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва