Ухвала

Іменем України

14 липня 2020 року

м. Київ

провадження № 51-3261 зно 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Мазура М. В., Стороженка С. О.,

розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Тернопільського обласного суду від 14 листопада 2000 року та ухвали Верховного Суду України від 30 січня 2001 року за нововиявленими обставинами,

встановив:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із вказаною заявою, в якій порушує питання про перегляд зазначених судових рішень.

Згідно з вимогами ст. 459 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У ч. 2 ст. 459 КПК України визначено, що нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Відповідно до ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, крім іншого, зазначаються: найменування суду, до якого подається заява про перегляд; прізвище, ім`я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 461 КПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Вищезазначених норм закону засудженим не дотримано, оскільки зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що він не правильно зазначив найменування суду касаційної інстанції.

Також засудженим не зазначено, з яких підстав та коли саме заявник дізнався про обставини, що стали підставою для звернення до касаційного суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, заява ОСОБА_1 не містить посилань на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин та відповідного їх обґрунтування, з огляду на положення ст. 459 та ч. 2 ст. 462 КПК України.

Водночас, заявником не враховано, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин. Однак, всупереч вимогам процесуального закону, засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд Верховним Судом не тільки рішення Верховного Суду України, а й постановленого стосовно нього рішення обласного суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, заява засудженого про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення не містить вимог до касаційного суду, які б узгоджувалися з його повноваженнями за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами відповідно до положень ст. 467 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання вимог, передбачених ст. 462 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала заяву.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 462, ст. 464 КПК України, Суд

постановив:

Заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Тернопільського обласного суду від 14 листопада 2000 року та ухвали Верховного Суду України від 30 січня 2001 року за нововиявленими обставинами - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Заява повертається, якщо особа не усунула недоліки поданої заяви, яку залишено без руху, в установлений строк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик М. В. Мазур С. О. Стороженко