КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого: судді Новова С.О.,

суддів: Мосьондза І.А., Трясуна Ю.Р.,

секретаря судового засідання - Мариняк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальні провадження № 12016100090013344 та № 12018100090000048 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В. на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, раніше неодноразово судимого, останній раз: - 01.04.2019 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком - 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Гапон О.Є.,

захисника - Крикунова О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено до покарання у виді двох років обмеження волі.

Цим же вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено до покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді двох років обмеження волі.

Даний вирок та вирок від 01.04.2019 Голосіївського районного суду м. Києва, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - виконувати самостійно.

Крім того, судом вирішено питання щодо речових доказів.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_1 , приблизно о 16:45 год. 02.11.2017, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Продукти-844» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Київ, вул. вул. Лебедєва-Кумача, 7-В, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет» з вище вказаного магазину.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , перебуваючи у торгівельному залі магазину «Продукти - 844» ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 7-В діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, взяв з полиці вказаного магазину чуже майно, що належить ТОВ «АТБ- маркет», а саме: десять стартових пакетів оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» код 132143 загальною вартістю 625 гривень без урахування ПДВ або 750 гривень з урахуванням ПДВ, десять стартових пакетів оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» код 133589 загальною вартістю 208 гривень 30 копійок без урахування ПДВ або 250 гривень з урахуванням ПДВ, які заховав під свою куртку яку був одягнений.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет» з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав ТОВ «АТБ-маркет» майнову шкоду на загальну суму 833 гривні 30 копійок без урахування ПДВ або 1000 гривень з урахуванням ПДВ.

Крім того, ОСОБА_1 , приблизно о 11:33 год. 02.11.2017, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Екомаркет» ТОВ «Еко», що розташований за адресою: м. Київ, вул. вул. Лебедєва-Кумача, 7, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «ЕКО» з вище вказаного магазину.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , перебуваючи у торгівельному залі магазину «Екомаркет» ТОВ «ЕКО», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 7 діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить йому у вчиненні крадіжки, взяв з полиці вказаного магазину чуже майно, що належить ТОВ «ЕКО», а саме: дев'ять стартових пакетів оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» штрихкод 482015850622 загальною вартістю 450 гривень без урахування ПДВ або 540 гривень з урахуванням ПДВ, один стартовий пакет оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» штрихкод 4820158950714 вартістю 50 гривень без урахування ПДВ або 60 гривень з урахуванням ПДВ, які заховав під свою куртку в яку був одягнений.

Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, повторно таємне викрадене чуже майно, що належить ТОВ «ЕКО», намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення та направився до виходу з магазину «Екомаркет», де пройшовши сигнальні рамки, був зупинений працівником охорони вище вказаного магазину з викраденим майном, у зв'язку із чим не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі завдавши ТОВ «ЕКО» майнової шкоди суму 500 гривень без урахування ПДВ або 600 гривень з урахуванням ПДВ.

Крім того, ОСОБА_1 , 21.11.2017 близько о 16:10 год., знаходячись в приміщенні торгівельного залу магазину «ЕкоМаркет» ТОВ «ЕКО», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Липківського, 25, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти майно, що належить ТОВ «ЕКО».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Еко Маркет», підійшов до торгових полиць з кавовими напоями та таємно викрав чуже майно, що належить ТОВ «ЕКО», а саме: упаковку розчинної кави «Якобс Монарх», вагою 400 грам, вартістю 216 гривень 69 копійок (без ПДВ) та 286 гривень 00 копійок (з урахуванням ПДВ) та в подальшому сховав вказаний товар собі під куртку, у яку був одягнений.

Після чого, ОСОБА_1 таємно викравши чуже майно, що належить ТОВ «ЕКО», утримуючи його при собі, намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення та направився до виходу з магазину «Еко Маркет», однак не зміг довести свої злочинні дії з причин, що не залежали від його волі, оскільки перетнувши касову зону даного магазину був зупинений охороною вище вказаного магазину з викраденим майном.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 ТОВ «ЕКО» спричинено майнову шкоду на загальну суму 216 гривень 69 копійок (без ПДВ) та 286 гривень 00 копійок (з урахуванням ПДВ).

Крім того, ОСОБА_1 31.12.2017 близько о 16:22 год., знаходячись в приміщенні торгівельного залу магазину «ЛОТОК» ТОВ «ЛК-ТРАНС», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 28 переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти майно, що належить ТОВ «ЛК-ТРАНС».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи у торгівельному залі магазину «ЛОТОК», взяв із полиці наступні товари, що належать ТОВ «ЛК-ТРАНС», а саме: три упаковки кави меленої «Якобз Монарх Еспресо», вагою 450 грам, загальною вартістю 208 гривень 47 копійок (без ПДВ) та 250 гривень 17 копійок (з урахуванням ПДВ), які з подальшому сховав собі до сумки, яку мав при собі та набір «Прелесть Professional Ultra Power», вартістю 99 гривень 09 копійок (без ПДВ) та 118 гривень 91 копійок (з урахуванням ПДВ), який сховав собі під куртку, у яку був одягнений, а всього на загальну суму 307 гривень 56 копійок (без ПДВ) та 369 гривень 08 копійок (з урахуванням ПДВ). Після чого, ОСОБА_1 таємно викравши чуже майно, що належить ТОВ «ЛК- НС», утримуючи його при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, направленні повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви та з метою наживи, 31.12.2017 близько о 16:27 год., повернувся до приміщення торгівельної зали магазину «ЛОТОК», що розташований за адресою: м. Київ, Преображенська, 28.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи у торгівельному залі магазину «ЛОТОК», взяв з полиці наступні товари, що належать ТОВ «ЛК-ТРАНС», а саме: три упаковки меленої «Якобз Монарх Еспресо», вагою 450 грам, загальною вартістю гривень 47 копійок (без ПДВ) та 250 гривень 17 копійок (з урахуванням 1), які в подальшому сховав собі до сумки, яку мав при собі та набір «Professional Ultra Power», вартістю 99 гривень 09 копійок (без ПДВ) та гривень 91 копійок (з урахуванням ПДВ), який сховав собі під куртку, у яку одягнений, а всього на загальну суму 307 гривень 56 копійок (без ПДВ) та 369 гривень 08 копійок (з урахуванням ПДВ) та вільно вийшов з приміщення магазину, чим завдав матеріальну шкоду ТОВ «ЛК-ТРАНС» на вказану суму.

В подальшому ОСОБА_1 , утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «ЛК-ТРАНС» на загальну суму 615,12 гривень (без урахування ПДВ) та 738,16 (з урахуванням ПДВ).

Крім цього, ОСОБА_1 01.01.2018 близько о 15:05 год., знаходячись в приміщенні торгівельного залу магазину «ЛОТОК» ТОВ «ЛК-ТРАНС», розташованого за адресою: м. Київ, пр. В. Лобановського, 57, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішив повторно таємно викрасти майно, що належить ТОВ «ЛК-ТРАНС». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи у відділі продажу рибних товарів, торгівельного залу магазину «ЛОТОК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лобановського, 57, підійшов до торгової полиці, звідки взяв дві упаковки риби «Санта Бремор Слабосолена», вагою 200 грам, загальною вартістю 268 гривень 68 копійок (без ПДВ) та 368 гривень 10 копійок (з урахуванням ПДВ), які в подальшому сховав собі до сумки, яку мав при собі та вільно вийшов з приміщення магазину, чим завдав матеріальну шкоду ТОВ «ЛК-ТРАНС» на дану суму.

В подальшому ОСОБА_1 , утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «ЛК-ТРАНС» на загальну суму 268 гривень 68 копійок (без урахування ПДВ) та 368 гривень 10 копійок (з урахуванням ПДВ).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Крикунов О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року в частині призначення покарання та призначити більш м`яке покарання, а саме: врахувати покарання, призначене Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/25289/17 та призначити остаточне покарання з іспитовим терміном.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт, не оспорюючи обставини кримінального правопорушення, встановлені судом першої інстанції, зазначає про те, що вирок в частині призначеного покарання прийнято з порушенням норм матеріального права та з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, який регулює призначення покарань та без врахування висновків Верховного суду, обов`язкових для врахування при призначенні покарання.

Зокрема, як вказує апелянт, суд першої інстанції неприпустимо послався у вироку на судимості від 25.01.2007 року, судимість від 30.01.2008 року, судимість від 13.01.2015 року, які є погашеними в силу вимог статті 89 КК України та порушив частину 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції встановив, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва обвинуваченого вже було засуджено до двох років обмеження волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, при цьому, суд не врахував дану обставину і не правильно застосував закон про кримінальну відповідальність, зазначивши у вироку, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року виконувати самостійно.

Як зазначає апелянт, обвинувачений в період іспитового строку не вчиняв нових злочинів, у зв`язку з чим, покарання повинно було призначатись за сукупністю вироків, а саме з врахуванням вироку Голосіївського районного суду від 01.04.2019, а не вказуючи про самостійність його виконання.

Зокрема, як вважає апелянт, самостійне виконання вироку Голосіївського районного суду від 01.04.2019 року, яким обвинуваченого звільнено з випробувальним терміном, є заздалегідь неможливим при відбуванні реального покарання, яке призначено вироком, який оскаржується, оскільки, суд першої інстанції усвідомлював, що відбуваючи реальне покарання, обвинувачений жодним чином не може виконувати покладені на нього обов`язки вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року та приречений на невиконання вказаних обов`язків не з його волі.

На думку апелянта, суд першої інстанції взагалі не врахував у вироку інші покарання, які було призначено обвинуваченому іншими вироками судів за злочини, вчинені до постановлення вироку по справі, але які вчинено після правопорушення за які призначав покарання суд першої інстанції.

Також, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував того, що після вчинення злочинів, за які призначав покарання, а саме за злочини вчинені в період з 02.11.2017 по 01.01.2018, обвинувачений вже відбув два покарання у вигляді обмеження волі та арешту, загальним строком 1,5 роки, і після відбуття вказаних покарань, став на шлях виправлення, працевлаштувався, кинув палити, пити спиртні напої, не вживає наркотиків та є активним членом релігійної громади, і дані обставини були враховані Київським апеляційним судом, який, своєю ухвалою від 10 липня 2019 року, залишив без змін вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року у справі № 759/15377/18.

Отже, як зазначає апелянт, суд першої інстанції призначив покарання суворіше ніж до цього було призначено покарання вироками Шевченківського, Святошинського та Голосіївського районних судів м. Києва, не врахувавши, що після ухвалення цих вироків, обвинувачений реально став на шлях виправлення.

Таким чином, на думку апелянта, покарання судом першої інстанції було призначено з порушенням норм ч. 2 ст. 65 КК України, без будь-якого доказу достатності та необхідності більш суворого покарання, з порушенням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, без врахування покарань, призначених попередніми вироками.

Заслухавши доповідь судді - доповідача; пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого та просив залишити вирок без змін; провівши судові дебати; вислухавши останнє слово обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В. задоволеннюне підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, а також у закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які, в силу вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувались, оскільки ці обставини ніким не оспорювалися.

Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, колегія суддів не вбачає, а тому ці обставини, як і правова кваліфікація дій ОСОБА_1 , не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду лише в межах поданої захисником обвинуваченого апеляційної скарги, а саме в межах призначеного ОСОБА_1 покарання.

При призначенні обвинуваченому міри покарання, суд першої інстанції, як прямо зазначено у вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочину.

Враховуючи, що обвинувачений являється раніше неодноразово судимою особою, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив та вкотре вчинив та намагався вчинити корисливі злочини, спрямовані на заволодіння чужим майном, суд першої інстанції, з урахуванням зазначених обставин провадження, віку, стану здоров'я, відношення обвинуваченого до вчиненого, дійшов висновку про можливість перевиховання та виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки останній представляє небезпеку для оточуючих.

При цьому, незважаючи на відсутність правових підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, суд першої інстанції, враховуючи щире каяття ОСОБА_1 , не знайшов підстав для застосування до нього максимальної міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, вважаючи, що призначене йому покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Приймаючи до уваги мотиви призначеного ОСОБА_1 покарання, які наведені в оскаржуваному вироку, колегія суддів вважає, що вони дозволяють зробити висновок про те, що призначене обвинуваченому ОСОБА_1 покарання відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому є законним та обґрунтованим.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого, то вони не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для зміни вироку та призначення ОСОБА_1 більш м`якого покарання з огляду на таке.

По-перше, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_1 покарання, а саме незастосування положень ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарання, призначеного обвинуваченому за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 01 квітня 2029 року, суд апеляційної інстанції вважає неможливим призначення обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів, з урахуванням вказаного вище вироку та звільнення останнього від його відбування з випробуванням, у зв`язку з відсутністю для цього відповідних правових підстав.

Крім того, навіть якщо припустити, що суд першої інстанції мав можливість, застосувавши до ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 70 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції підстав для такого рішення не вбачає, тим більше з урахуванням тієї обставини, що станом на час апеляційного розгляду, відповідно до копії ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 29 травня 2020 року, наданої стороною захисту, ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року у зв`язку із закінченням встановленого йому іспитового строку.

По-друге, покарання відбуті ОСОБА_1 за вироками Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року та Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року також не можуть бути враховані при призначенні обвинуваченому покарання, як із застосуванням положень ч. 4 ст. 70, так і положень ст. 71 КК України, оскільки злочини, за які останнього було засуджено за вказаними вироками, були вчинені після вчинення злочинів, за які його засуджено згідно вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року, а на час ухвалення цього вироку, він вже відбув покарання, призначені за обома згаданими вироками, у зв`язку з чим підстави для застосування положень ст.ст. 70, 71 цього Кодексу, з урахуванням цих вироків відсутні.

За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Крикунова О.В.- без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Крикунова О.В.залишити без задоволення, а вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2019 року, ухвалений щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: _____________ _____________ _____________

(Новов С.О.) (Мосьондз І.А.) (Трясун Ю.Р.)

Справа № 11-кп/824/1350/2020

Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України

Головуючий у 1-й інстанції - суддя Агафонов С.А.

Доповідач - суддя Новов С.О.