Справа № 1-338/2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2008 року Святошинський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Почупайло А В.
при секретарях Єрмак Л.В., Левко О.О., Небога В.В.,
Доля К.В. за участю прокурора Заріцької О.А.
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого 03 травня 2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_6, будучи раніше засудженим 03 травня 2006 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисний злочин.
31 грудня 2007 року, приблизно в 00.10 годин, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у салоні тролейбусу маршруту № 41, після зупинки тролейбуса на зупинці громадського транспорту - станція метро „Святошин", розташованій на площі Г. Бресту в м. Києві, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
При цьому, ОСОБА_6 30 грудня 2007 року, приблизно в 23.30 годин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився в салоні тролейбусу маршруту № 41, який рухався до кінцевої зупинки «станція метро „Святошин"», розташованої на площі Г. Бресту в м. Києві. Знаходячись у салоні тролейбусу, ОСОБА_6 звернув увагу на раніше незнайомого йому ОСОБА_5, який, сидячи на сидінні, задрімав та чуже майно якого він вирішив викрасти.
Коли тролейбус приблизно в 00.10 годин 31 грудня 2007 року під’їжджав до зупинки громадського транспорту „станція метро "Святошин", розташованої на площі Г. Бресту в м. Києві, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_5, який продовжував спати, і, з метою виявлення в нього цінного майна, став обшукувати вміст кишень одягу останнього. Виявивши в кишені одягу ОСОБА_5 мобільний телефон „Моторола V-3», ОСОБА_6, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, викрав уазаний мобільний телефон «Моторола V-3», ціною 800 гривень, у якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку «Діджус» ціною 40 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 8 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 848 гривень. У цей час ОСОБА_5, відчувши те, що його обшукують, прокинувся й, побачивши в руках ОСОБА_6 свій мобільний телефон, став вимагати від останнього повернути йому даний мобільний телефон.
Усвідомивши те, що ОСОБА_5 виявив його в скоєнні даного злочину, ОСОБА_6, з метою утримання викраденого ним чужого майна, після зупинки тролейбусу на вказаній зупинці, став утікати від ОСОБА_5 Однак у подальшому ОСОБА_6 був затриманий громадянами й викрадене ним у ОСОБА_5 майно в нього було вилучено.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6, свою вину в інкримінованому йому складі зУчину, передбаченому ч. 2 сх. 186 КК України визнав повнютю щиросердно розкаявся й підтвердивши суду обставини скоєння ним злочину, показав, що 30 грудня 2007 року, приблизно в 23.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння він їхав у тролейбусі маршруту № 41, який рухався до зупинки «станція метро Святошин"». Знаходячись у салоні тролейбусу, він побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5 який спав та в якого з кишені куртки він викрав телефон „Моторола V-3» із метою в подальшому його продати та кошти витратити на свої потреби. Утримуючи викрадений телефон у руці він вискочив на зупинці тролейбуса, при цьому ОСОБА_5 виявив зникнення телефону, став бігти за ним та кричав щоб він повернув йому телефон Незнайомий чоловік, підставив йому підніжку в результаті чого він упав та був затриманий незнайомим йому чоловіком та ОСОБА_5, які відвели його в пункт міліції що розташований на станції метро «Святошин», де в присутності понятих, працівник міліції виявив та вилучив у нього, викрадений ним мобільний телефон, про що було складено протокол, який він та поняті підписали. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.
Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:
- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 про те, що 31 грудня 2007 року, рухаючись у тролейбусі № 41 до станції метро "Святошин в м. Києві він заснув. Приблизно о 01.00 годині ночі він прокинувся від того, що відчув як раніше незнайомий йому чоловік, як потім стало відомо ОСОБА_6, руками обшукує його кишені. При цьому тролейбус стояв на кінцевій зупинці станції метро ‘ Святошин на площі Г Бресту в м. Києві. Побачивши в руках ОСОБА_6 свій мобільний телефон марки "Моторола V-3", ціною 800 гривень, у якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв’язку «Діджус» ціною 40 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 8 гривень який перед цим лежав у кишені дублянки в яку він був одягнутий, він почав кричати ОСОБА_6, щоб той повернув телефон. Та останній через відчиненш двері тролейбуса вибіг на вулицю. Він побіг услід за ОСОБА_6, при цьому кричав йому зупинитись та повернути викрадений телефон. Раніше незнайомий йому чоловік підставив підніжку ОСОБА_6, від чого останній упав на землю. Затримавши ОСОБА_6, він разом із чоловіком, який допоміг йому затримати ОСОБА_6, відвели останнього до пункту міліції на станції метро " Святошин", де працівник міліції зателефонував на номер викраденого в нього мобільного телефону, який задзвонив у кишені ОСОБА_6. У присутності понятих із карману куртки ОСОБА_6 працівник міліції вилучив викрадений у нього мобільний телефон, про що було складено протокол. ОСОБА_6 перебував у нетверезому стані. Викрадений у нього мобільний телефон у подальшому,
йому було повернуто...
Свої покази, потерпілий ОСОБА_5 підтвердив при проведенні 03 січня 2008 року
очної ставки з обвинуваченим ОСОБА_6 ;
- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 про те, що 31 грудня 2007 року, приблизно о 01.00 годині, проходячи повз зупинку громадського транспорту, станція метро " Святошин", він побачив як із відчинених дверей тролейбуса вибіг раніше незнайомий йому хлопець, як потім стало відомо ОСОБА_6, а інший хлопець, як потім стало відомо ОСОБА_5, вимагаючи повернути мобільний телефон, наздоганяв останнього. Побачивши в руках ОСОБА_6 мобільний телефон, він, щоб зупинити останнього, підставив ОСОБА_6 підніжку, від чого той упав на землю. Після цього він разом із ОСОБА_5 затримали ОСОБА_6 та відвели його до пункту міліції станції метро " Святошин", де працівник міліції зателефонував на номер викраденого в ОСОБА_5 мобільного телефону, який задзвонив у кишені ОСОБА_6 ;
- показами свідка ОСОБА_10, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а покази данні ним у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства про те, що ЗІ грудня 2007 року, приблизно о 02.00 години ночі, він працівниками міліції був запрошений бути присутнім у якості понятого, щоб засвідчити факт вилучення в ОСОБА_6 мобільного телефону марки «Моторола», який він викрав у незнайомого в тролейбусі № 41. У його присутності та в присутності іншого понятого в ОСОБА_6 з кишені куртки, у яку останній був одягнутий, був вилучений мобільний телефон "Моторола". Після цього вилучений телефон було поміщено в поліетиленовий пакет, який було зв’язано ниткою та скріплено печаткою "Для довідок" Святошинського РУ (а.с. 53);
• - показами свідка ОСОБА_11, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною, а покази данні ним у ході досудового слідства оголошені судом та дослідженні в ході судового слідства, аналогічні показам свідка ОСОБА_10 (а.с. 54-55);
• - протоколом огляду та вилучення від 31 грудня 2007 року, згідно якого в ОСОБА_6 було вилучено та оглянуто належний потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон "Моторола V-3" сірого кольору (а.с. 16);
• - протоколом очної ставки від 03 січня 2008 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 (а.с. 63-66);
• - висновком стаціонарної комплексної нарколого-психіатричної експертизи № 116 від 27 березня 2008 року згідно висновків якої, на період часу до якого відноситься інкримінуєме ОСОБА_6 діяння, останній виявляв клінічні ознаки органічного ураження головного мозку травматичного генезу у вигляді церебрастенічного синдрому -F 06.6 (відповідно МКБ-10), а також ознаки полінаркоманії із синдромом залежності - F 19.2 (відповідно МКБ-10). За своїм психічним станом у період часу до якого відноситься інкримінуєме ОСОБА_6 діяння він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У теперішній час ОСОБА_6 виявляє ознаки органічного ураження головного мозку травматичного генезу у вигляді церебрастенічного синдрому - F 06.6 (відповідно МКБ-10), а також ознаки полінаркоманії із синдромом залежності - F 19.2 (відповідно МКБ-10).
За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_6 може вірно сприймати обставини, які мають значення по справі та давати по ним відповідні покази.
За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_6 може приймати участь у судовому засіданні.
За своїм психічним станом у теперішні час ОСОБА_6 не потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру.
У теперішній час ОСОБА_6 не страждає хронічним алкоголізмом, але виявляє клінічні ознаки полі наркоманії із синдромом залежності F 19.2 (відповідно МКБ-10). Як такий що не страждає в теперішній час хронічним алкоголізмом ОСОБА_6 не потребує лікування від даного захворювання. У теперішній час ОСОБА_6 потребує протинаркоманічного лікування (а.с. 80-83).
Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186 КК України є правильною, оскільки він повторно, відкрито викрав чуже майно.
Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_6 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеристику особи підсудного, який посередньо характеризується за місцем тимчасового утримання у Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві, скоїв злочин у стані алкогольного сп’яніння, його відношення до скоєного, щире каяття в скоєному, що на час скоєння злочину він не був зайнятий суспільно-корисною працею, не працював, раніше судимий, скоїв злочин у період іспитового строку, рецидив злочину, та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавленням волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_6 на день винесення даного вироку не відбув покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2006 року, на підставі ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати йому до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Речові докази по справі: мобільний телефон Моторола V-3" із сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Діджус», передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5, суд вважає за необхідне залишити у власності потерпілого.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_6 покарання невідбуте ним покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2006 року, призначивши йому остаточну міру покарання у вигляді 5 (п’яти) років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 01 січня 2008 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО (№ 13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.
Речові докази по справі: мобільний телефон Моторола V-3" із сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Діджус», передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 - залишити у власності потерпілого.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу - у той же строк із моменту його проголошення.