Справа № 2-3348/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Пшонка P.M.

при секретарях Пригаровій О.В.

Тищенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ м. Києва, ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про звільнення предмета іпотеки з-під арешту та виключення з акту опису та арешту,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2008 р. Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 26.11.2004 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 10-12/358, відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредитні кошти в розмірі 67 347, 10 доларів США зі сплатою 14, 5 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 25.11.2011 року.

26.11.2004 року в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 05-12/2404, відповідно до якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

АКБ «Укрсоцбанк», послався на порушення норм Закону України «Про іпотеку», оскільки вважає, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки за будь-якою іншою вимогою, а ніж вимогою Банку -Іпотекодержателя понесе збитки, не отримає доходи, які має намір отримати включно до 25.11.2011 року, не буде мати можливість повернути суму кредиту за рахунок іпотеки у випадку несплати боргу, не поверне штрафи за пеню. Також, АКБ «Укрсоцбанк» вважає, що відповідно до норм чинного законодавства, а саме до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», квартира АДРЕСА_1, належить АКБ «Укрсоцбанку», а не боржникові (тобто власнику ОСОБА_2) і тим самим АКБ «Укрсоцбанк» має на підставі вищезгаданої статті звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала, представник відповідача відділ Державної виконавчої служби Ободонського РУЮ в м. Києві позов не визнав, пояснивши, 06 серпня 2008 року державним виконавцем Кравцем В.В. відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконанням виконавчого листа № 2-144 від 25 квітня 2008 p., виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 318 127, 58 грн. (триста вісімнадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 58 копійок.

1.   14     травня 2008 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

2.   15     травня 2008 р. проведено опис та арешт квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності про що складено відповідний акт серії НОМЕР_1. Також, 15 травня 2008 року винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні для проведення висновку з питань визначення вартості зазначеної квартири. Крім того відповідач відділ Державної виконавчої служби Оболонського району м. Києва та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вважають, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» не вірно тлумачать норми чинного законодавства та є такими, що не відповідають його змісту.

Суд, заслухавши показання сторін, представників, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази,

встановив:

 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» послався на ст. 59 «Про виконавче провадження» і звернувся до суду з позовом про звільнення іпотеки з-під арешту та виключення з акта опису і арешту.

Проте, відповідно до ст. 317 ЦК України, правом на звернення до суду з позовом про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту має лише та особа, яка відповідним чином може в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що складає зміст права власності,

Також зі змісту ст. 1 Закону України «Про іпотеку» зазначено, іпотека -вид забезпечення виконання зобов’язань нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця (тобто у власності), згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог. Відповідно до п. 1.1.2 кредитного договору кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту є 25 листопада 2011 року, це свідчить про те, що квартира АДРЕСА_1 на даний час не є майном Акціонерно-комерційного банку соціального

розвитку «Укрсоцбанк» тому що іпотекодавець у будь-який час може сплатити всі зобов’язання, які існують між іпотекодавцем та іпотекодержателем. Також, в статті 346 Цивільного кодексу України зазначено, право власності припиняється у разі:

відчуження власником свого майна, відмова власника від права власності, або звернення стягнення на майно за зобов’язанням власника. Оскільки на даний період часу між іпотекодавцем та іпотекодержателем відсутнє невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання, Акціонерно-комерційний банк «Укрсоцбанк» не може вважати майно на яке накладено арешт таким, що належить їм.

Таким чином, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», не є власником майна, вищезазначене майно лише перебуває в іпотеці, а отже Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» не може бути особою, яка подає позов про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту.

Також, слід зауважити, що чинним законодавством встановлюються пріоритети вимог кредиторів щодо погашення їх забов"язань, але право пріоритету на погашення зобов’язань перед кредиторами і право подавати позов з приводу власного майна (тобто, розпоряджатися власним майном) це -різні поняття.

В даному випадку Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» обтяжив майно іпотекою тому що вважає, що має пріоритетне право на майно, але судом встановлено, той факт, що відділ Державної виконавчої служби Оболонського РУЮ в м. Києві та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не заперечують проти пріоритетного права банку.

Але, суд вважає, що зняття квартири з-під арешту призведе до порушення норм статті 1 Закону України «Про іпотеку» тобто, до порушення нижчого пріоритету права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Оскільки, згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається як для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, так і для задоволення вимог інших стягувачів.

Для задоволення вимог стягувача - заставодержателя стягнення звертається на заставлене майно боржника при недостатності у нього іншого майна для повного задоволення цих вимог, з додержанням встановлених законодавством прав заставодержателя.

Стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання допускається лише у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Кошти, отриманні від реалізації заставленого майна, використовуються насамперед для задоволення забов’язань боржника перед заставодержателем і лише залишок коштів - для задоволення вимог стягувана.

В зв’язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», не є власником квартири АДРЕСА_1, а є лише іпотекодержателем вищезгаданого майна, а тому Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» не може бути особою, такою, що подає позов про визнання права на майно.

Також суд, дійшов до висновку, що звільнення майна з-під арешту та виключення з акта опису й арешту, призведе до порушення норм закону статті 52 «Про виконавче провадження» та до порушення пріоритетного права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 294 ЦПК України, ст. 317, 346 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ м. Києва, ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про звільнення предмета іпотеки з-під арешту та виключення з акту опису та арешту відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.