Справа №2- 2626\07.
Заочне РІШЕННЯ
Іменем України
15 жовтня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Никончук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа відділ
громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про встановлення порядку користування квартирою, що є спільною власністю,
встановив:
29.03.2007 року позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, що є спільною власністю.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначали, що їм та відповідачу у справі належить на праві спільної часткової власності житлове приміщення за адресою -АДРЕСА_1. Відповідач у справі, постійно створює перешкоди у здійсненні ними свого права на проживання у квартирі. Досягти домовленості з приводу порядку користування квартирою у добровільному порядку не можуть. Просили вселити їх до житлового приміщення, що належить їм на праві спільної часткової власності, виділити їм у користування кімнату площею 15, 0 кв. м., яка має вихід на балкон, зобов»язавши відповідача не чинити їм перешкоди у користуванні житловим приміщенням. Також просили зобов»язати ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 заявлений позов підтримала частково. Просила вселити позивачів до житлового приміщення, що належить їм на
праві спільної часткової власності, виділити їм у користування кімнату площею 15, 0 кв. м., яка має вихід на балкон, зобов»язавши відповідача не чинити позивачам перешкоди у користуванні житловим приміщенням.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, направив на адресу суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 та представник третьої особи ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві направило на адресу суду клопотання з проханням розглянути справу за відсутності його представника. Направлена судом повістка на адресу відповідача ОСОБА_5 повернута на адресу суду за закінченням строку зберігання. З огляду на те, що відповідач ОСОБА_5 двічі не з»являвся у судові засідання, будучи належним чином повідомленим про їх дату, час та місце, тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача ОСОБА_5 та представника третьої особи ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Заслухавши представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого Голосіївською районною у м. Києві Державною адміністрацією згідно з розпорядженням (наказом) від 08.квітня 2004 року №28722, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності гр. ОСОБА_5, та членам його сім»ї ОСОБА_4, ОСОБА_1 в рівних долях (а.с.61).
Житлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат 14, 7 кв.м., площею 29, 4 кв.м. та допоміжної площі розміром 15, 6 кв.м.. Одна з житлових кімнат має вихід на балкон (а.с.37-38).
За даними довідки по формі №3 у квартирі за зазначеною вище адресою зареєстровано місце проживання її ж співвласників - ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 (а.с.10).
Позивач ОСОБА_1 25.10.2005 року зареєстрував шлюб з гр. ОСОБА_8 (а.с.11).
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про власність», власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Судом встановлено, що відповідач у справі чинить перешкоди позивачам у користуванні належним їм на праві власності житловим приміщенням.
Як видно зі змісту роз»яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири.
Зважаючи на те, що розмір житлової площі та житлові приміщення є такими, що не можуть бути поділені між співвласниками в натурі через відсутність житлових
приміщень, які відповідали б ідеальним долям кожного зі співвласників, або ж могли використовуватися як окремі квартири, суд вважає за необхідне встановити порядок користування приміщеннями квартири який просять встановити позивачі, а саме виділити їм у користування кімнату, що має вихід на балкон з урахуванням того, що цю кімнату буде займати два співвласника ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Крім того, підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо їх вселення до спірного житлового приміщення та зобов»язання відповідача не чинити їм перешкоди у користуванні цим приміщенням.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 щодо її та її сина вселення на спірну житлову площу в якості дружини ОСОБА_1, то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до змісту п. 2 ст. 4 Закону України «Про власність», власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Статтею 161 ЖК України, передбачено, що наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку (квартирі),
що належить громадянинові на праві особистої власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім»ї, які проживають з наймачем.
З огляду на те, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, який є чоловіком позивача ОСОБА_2 тільки на праві спільної часткової власності, тому остання не може бути вселена до зазначеного житлового приміщення без згоди інших
співвласників спірного житлового приміщення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 38 Закону України «Про власність», ст.ст. 160, 161 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213, 215, 224 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа відділ громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві про вселення, встановлення порядку користування квартирою, що є спільною власністю, зобов»язання не чинити перешкоди у користуванні жмиховим приміщенням, задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_1
Виділити у користування ОСОБА_1, ОСОБА_4 кімнату в квартирі АДРЕСА_1, площею 14, 5 кв.м., яка має вихід на балкон.
Виділити у користування ОСОБА_5 кімнату в квартирі АДРЕСА_1, площею 14, 5 кв.м., яка не має виходу на балкон.
Місця загального користування залишити у спільному користуванні всіх співвласників ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4.
Зобов»язати ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1, ОСОБА_4 перешкод у користуванні житловим приміщенням за адресою -АДРЕСА_1. Позивачі та третя особа мають право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.