ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/325-32/257-5/5923.03.10

За позовом

ДоЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів Київської міської ради

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на  стороні позивача:

1.Музей народної архітектури і побуту НАН України

2.Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації

3.Державна служба з питань національної культурної спадщини

4.Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М.Т.Рильського

5.Державний земельний кадастр

6.Київська міська державна адміністрація

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд”

Провизнання недійсним рішення

                                                                                         Суддя  Іванова Л.Б.  

Представники сторін:

Від прокуратури  

Від позивача

Від відповідача

Від третьої особи-1

Від третьої особи-2

Від третьої особи-3

Від третьої особи-4

Від третьої особи-5

Від третьої особи-6Дьогтяр О.А., посвідчення № 148 від 05.07.2008р.

предст. Краснов П.В., дов. № 23509/17/1209 від 21.12.2009р.

не з’явився

предст. Магей І.В., дов. № б/н від 14.09.2009р.       

предст. Паньків І.М., дов. № б/н від 14.09.09р.

не з’явився

не з’явився

не з’явився

предст. Пєфтієв О.М., дов. № б/н від 17.12.09р.

не з’явився

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні               

відповідача:предст. Шоха С.І., дов. № б/н від 09.06.2009р.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 4/325-32/257-5/59 прийнято 23.03.2010 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 02.03.2010р.

                                   ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На новому розгляді знаходиться справа за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 235/292 від 31.10.2006 “Про передачу ТОВ “НВФ “Укрінвестбуд” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-розважального комплексу та кінно-спортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі міста Києва”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2009р. прийнято справу № 4/325-32/257 до провадження, присвоєно їй номер “4/325-32/257-5/59” та призначено розгляд справи на 15.09.2009 р. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, 2. Державну службу з питань національної культурної спадщини, 3. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М.Т. Рильського, 4. Державний земельний кадастр; 5. Київську міську державну адміністрацію.

26.10.2009р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи –6  (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що визнання недійсним рішення Київської міської ради № 235/292 від 31.10.2006р. не впливає на права та інтереси Київської міської державної адміністрації. Крім того, третя особа-6 просить суд розглядати справу без участі представника Київської міської державної адміністрації.

27.10.2009р. через відділ діловодства суду від третьої особи-2-Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації не заперечує проти відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд” для обслуговування готельно-розважального комплексу та кінно-спортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі міста Києва без права забудови до затвердження проекту у встановленому порядку.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмовому відзиві на позов, зазначаючи, що оспорюване рішення Київради було прийнято в межах повноважень, тому, на думку відповідача, правові підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення відсутні. Крім того, в поданому відзиві відповідач просить суд розглядати справу без участі представника Київської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд” в наданих письмових поясненнях також проти позову заперечує посилаючись на ч. 2 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно з якою навіть за умови в подальшому віднесення даної спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення та встановлення на даній земельній ділянці охоронних зон, встановлення зон охорони  пам’яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2009р. в зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, необхідних для вирішення спору по суті, розгляд справи було відкладено до 09.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року розгляд справи було відкладено на 02.03.2010 року.

05.02.2010 року представник Музею народної архітектури і побуту НАН України через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить призначити мистецтвознавчу експертизу зон охорони Національного музею архітектури та побуту України на предмет їх історико-культурності цінності в зв’язку з необхідністю встановлення режиму їх використання.

Суд відмовив в задоволенні клопотання третьої особи-1 про призначення мистецтвознавчої експертизи, оскільки відповідно до п. 158 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, головними завданнями мистецтвознавчої експертизи є проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, періоду створення роботи, приналежність до певної школи тощо); визначення художнього рівня, історичного значення, культурної цінності та стану твору; визначення оціночної або страхової вартості твору;  визначення відповідності продукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі, а до об’єктів мистецтвознавчої експертизи належать твори мистецтва. За таких обставин, зони охорони Національного музею архітектури та побуту України на предмет їх історико-культурності цінності не є  об’єктами мистецтвознавчої експертизи.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять суд позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи-1 позов підтримали в повному обсязі та просить суд позов задовольнити посилаючись на те, що земельна ділянка по вул. Академіка Заболотного, 29 входить до охоронних зон Музею  народної архітектури і побуту НАН України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проти позову заперечував, посилаючись зокрема на те, що прокуратурою та позивачем не надано доказів не правомірності відведення тертій особі спірної земельної ділянки та доказів шкідливого впливу діяльності третьої особи на земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі м. Києва.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд,  –

ВСТАНОВИВ:

31.10.2006 року Київською міською радою було прийнято оскаржуване рішення № 235/292 “Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі міста Києва”.

Відповідно до вищезазначеного Рішення № 235/292 від 31.10.2006 року було затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об’єкта містобудування “Будівництво готельно-розважального комплексу та кінно-спортивного клубу” та вирішено внести зміни до Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 року відповідно до містобудівного обґрунтування шляхом вилучення території в районі вул. Академіка Заболотного, 29 з території сільськогосподарського призначення та переведення її до території громадських будівель і споруд (пункти 1, 2 рішення).

Згідно з п. 3 Рішення № 235/292 від 31.10.2006 року вказано Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) привести документацію Генерального плану міста Києва до 2020 року у відповідність до змін, внесених згідно з п. 2 даного рішення.

Пунктом 4 вищезазначеного рішення Київської міської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ “Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд” для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 5 Рішення Київської міської ради № 235/292 від 31.10.2006 року вирішено припинити сільськогосподарському ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський” право користування частиною земельної ділянки площею 9, 98 га, оформленого рішенням № 235/292 від 31.10.2006 відповідно до п. 5 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 № 117/990 “Про оформлення права користування земельними ділянками”, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 29.10.2004 № 79-6-00247, і вирішено віднести зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови.

Згідно з п. 6 Рішення № 235/292 від 31.10.2006 року ТОВ “Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд” було передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 9,98 га для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі міста Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

У позовній заяві прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорюване рішення Київської міської ради порушує режим використання охоронних зон Національного Музею архітектури і побуту НАН України, в зв’язку з чим, суд вважає за доцільне зазначити наступне:

Статтею 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначені терміни, зокрема:

- об'єкт культурної спадщини - визначене місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

У відповідності до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару. Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Статтею 54 Земельного кодексу України передбачено, що навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель.

Стаття 112 Земельного кодексу України передбачає, що охоронні зони створюються: а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Інструкції по організації зон охорони нерухомих пам’ятників історії і культури СРСР, що затверджена наказом № 33 від 24.01.1986р. Міністерства культури СРСР, зони охорони пам’ятників –це спеціально виділені території, призначені для забезпечення збереження пам’ятників і їх середовища, виявлення їх історико-художньої цінності і доцільного використання. Систему зон охорони складають: охоронна зона пам’ятника, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту (п 2.2. Інструкції). Охоронна зона –територія, яка безпосередньо оточує пам’ятник та призначена для забезпечення збереження пам’ятника і оточуючого його середовища, доцільного його використання і сприятливого зорового сприйняття (п. 2.3.). Зона регульованої забудови –територія, яка оточує охоронну зону пам’ятника, що необхідна для збереження чи відновлення характеру історичного планування, просторової структури, для закріплення значення пам’ятників в забудові або ландшафті, для забезпечення архітектурної єдності нових побудов з середовищем, що історично склалось (2.4.). Зона охоронюваного ландшафту встановлюється на території, що не увійшла в склад охоронних зон і зон регулювання забудови, для збереження цінного ландшафту –водоймищ, рельєфу тощо (п. 2.5.).

У п. 3.3. вищезазначеної Інструкції по організації зон охорони нерухомих пам’ятників історії і культури СРСР передбачено, що заходи з охорони ландшафту повинні бути направлені на збереження історичної цінності рельєфу, водоймищ, відновлення історичного вигляду ландшафту і зв’язку з навколишньою природою, знесення будівель, споруд, насаджень, що спотворюють ландшафт, зберігання і відновлення рослинності, встановлення зон природного відновлення лісу, захисту лугових, берегових і інших територій від зсувів, розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення, проведення необхідних природоохоронних заходів тощо. На території зони охоронюваного ландшафту допускається господарська діяльність, якщо ця діяльність не наносить шкоду і не спотворює ландшафт, не потребує зведення нових капітальних побудов, у відповідності з умовами режиму на певних ділянках зони охоронюваного ландшафту можливі сінокос, випас тварин, польові та городні роботи. Відкриті поляни і лугові простори можуть бути використанні для епізодичних масових святкувань без будівництва споруд, а також лугопарки і гідропарки, з відповідними технічними заходами і благоустроєм, які не спотворюють існуючий ландшафт.      

Також, згідно статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини»державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим; органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; органи охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій; органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини»належить визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць (п. 17).

Згідно п. 3.4.2. додатку 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві" район селища Вільний, схили гори в районі Пирогово, вул. Червонопрапорна, вул. Китаївська, район Музею народної архітектури та побуту України віднесені до зони охоронюваного ландшафту.

Відповідно до п. 13 Додатку 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві" в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту. Передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об'єктів обмежується.

У висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 19-415 від 26.01.2005 року зазначено, що згідно науково-дослідної і проектної роботи «Розробка концепції генерального плану розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України»територія входить до зон охорони Державного музею народної архітектури та побуту України.

Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва»у листі № 421 від 24.02.2005 року погодило відведення земельної ділянки по вул. Академіка Заболотного, 29, однак, зазначило, що земельна ділянка розташована в охоронній зоні Державного музею народної архітектури та побуту України і відноситься до резервних територій його розвитку (проект «Розробка концепції генерального плану розвитку Державного музею народної архітектури та побуту України, інститут ДНДІТІАМ, 2002р., схвалений містобудівною радою 3.11.2004»).

У містобудівному обґрунтуванні внесення змін до містобудівної документації та визначення параметрів окремого об’єкта містобудування (будівництво готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі м. Києва) зазначено, що ділянка згідно науково-дослідної і проектної роботи «Розробка концепції генерального плану розвитку Державного Музею архітектури та побуту України»входить до зон охорони (а саме: зони охоронюваного ландшафту та зони регулювання забудови) Державного Музею архітектури та побуту України.

У висновках містобудівного обґрунтування також зазначено, що до початку проектування необхідно отримати згоду уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, а також, дирекції музею на вилучення частини території, передбаченої для розвитку Музею архітектури та побуту України для будівництва готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, в розумінні вищезазначених правових норм відповідачем не надано належних та допустимих доказів отримання згоди Музею архітектури та побуту України на вилучення частини земельної ділянки для будівництва готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу.

Відповідно до листа № 001-09/2593 від 13.05.2005 року Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини повідомило начальника відділу землевпорядкування - головного землевпорядника Голосіївського району про те, що земельна ділянка по вул. Академіка Заболотного, 29 входить до зони охоронюваного природного ландшафту.

На запит суду Дочірнє підприємство «Інститут Генерального плану міста Києва»у листі № 411 від 22.12.2009 року повідомило, що зони охорони музею в складі Генерального плану розвитку м. Києва не визначались, оскільки цю роботу передбачалось винести в окремий проект, який і був розроблений інститутом НДПІ містобудування у 2003-2005р.р. та затверджений Міністерством культури і туризму України 30.12.2005 року.

В матеріалах справи наявна мапа зон охорони музею народної архітектури та побуту НАН України, яка затверджена Міністром культури і туризму України 30.12.2005 року та погоджена з Головою Державної служби охорони культурної спадщини, Головою Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та директором Державного музею народної архітектури та побуту України. Відповідно до мапи вулиця Академіка Заболотного входить до зон охорони Державного музею народної архітектури та побуту України –резервної території щодо розвитку музею, на якій забороняється будь-яке будівництво, не передбачене Генеральним планом розвитку музею.

За таких обставин, з листів Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Дочірнього підприємства «Інститут Генерального плану міста Києва», Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини, містобудівного обґрунтування,  науково-дослідної і проектної роботи «Розробка концепції генерального плану розвитку Державного Музею архітектури та побуту України»та мапи, що затверджена Міністром культури і туризму України від 30.12.2005 року вбачається, що земельна ділянка по вул. Академіка Заболотного, 29 входить до зон охорони Державного Музею архітектури та побуту України.

Враховуючи, що відповідно до вищезазначеної мапи та Інструкції по організації зон охорони нерухомих пам’ятників історії і культури СРСР в межах зон охорони забороняється будівництво, яке не передбачене Генеральним планом розвитку музею та пов’язано зі зведенням капітальних побудов, а оскаржуваним рішенням ради земельну ділянку по вул. Академіка Заболотного, 29 виділено саме для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокуратури міста Києва є обґрунтованими.

Також, в матеріалах справи наявна мапа, на якій визначені межі охорони музею з урахуванням вимог Указу Президента України № 553/2007 від 25.06.2007 року, яка підписана президентом НАН України. Разом з тим, у листі  № 133/517 від 17.10.2007 року Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М.Т.Рильського  посилається на те, що міська рада неправомірно та без погодження з НАН України скоригувала зони охорони Музею.

Суд не враховує дану мапу в якості доказу та не надає їй правову оцінку виходячи того, що вищезазначена мапа була підписана та узгоджена у 2007 році, тобто, вже після прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради № 235/292 від 31.10.2006 року.

Статтею 5 Закону України “Про основи містобудування” визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;  охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;  урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону України “Про планування і забудову територій” планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Відповідачем не надано суду доказів дотримання вимог статей 5 Закону України “Про основи містобудування” та статті 23 Закону України “Про планування і забудову територій”, зв’язку з чим, посилання прокуратури в цій частині також є обґрунтованими.  

Відповідно до пункту 2  Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Прокуратури міста Києва про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 235/292 від 31.10.2006 року обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 31.10.2006 року № 235/292 “Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма “Укрінвестбуд” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-розважального комплексу та кінноспортивного клубу на вул. Академіка Заболотного, 29 у Голосіївському районі міста Києва”.

3.          Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    Л.Б.Іванова