Справа № 603/703/19

Провадження №2-а/603/1/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2020 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді: Іванчука В. М.

секретар судового засідання: Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м.Монастириська адміністратративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Монастириського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Тараса Михайловича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гнатишин В.В., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії старшого сержанта поліції Монастириського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Т.М. протиправними та скасувати постанову серії БАА №659237 від 19.11.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 19 листопада 2019 року поліцейським Монастириського ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Заяць Т.М. (далі - Відповідач) відносно позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 659237.

Відповідно до вищевказаної постанови позивач ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Chery Eastar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 19.11.2019 року о 16 год. 37 хв., в м.Монастириська по вул.Шевченка 51, порушила п.8.4.в, дорожній знак 3.21 ПДР України, а саме «В`їзд заборонено».

Зазначену постанову позивач ОСОБА_1 вважає протиправною, такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, зазначивши, що 19.11.2019 року близько 16:37 год. її автомобіль стояв припаркованим біля багатоповерхівки по вул. Шевченка 51, м. Монастириська, Тернопільської області. Згодом до її автомобіля під`їхав поліцейський автомобіль. Вийшовши з автомобіля, поліцейський Заяць Т.М. пред`явив їй звинувачення у порушенні ПДР, а саме д.з. «В`їзд заборонено». Позивач з ним категорично не погодилась, оскільки її автомобіль стояв в напрямку до виїзду центральної дороги вул.Шевченка в м.Монастириська, крім того, знак який забороняє в`їзд, поставлений з порушенням та не відповідає вимогам, які зазначені в ПДР.

Крім того, постанова серії БАА №659237 від 19.11.2019 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП не в повній мірі відповідає вимогам наведених вище норм законодавства, оскільки зупинка транспортного засобу не містить посилання на порушення д.з.3.21 «В`їзд заборонено» Правил дорожнього руху.

Також позивач вказує, що працівник поліції при винесенні оскаржуваної постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, а також у постанові не зазначено порядок її оскарження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Гнатишин В.В. не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання. Від представника позивача - адвоката Гнатишин В.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач - старший сержант поліції Монастириського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Т.М. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого представник відповідача просить справу розглядати за його відсутності, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що постанову про накладення адміністративного стягнення винесено працівником поліції у межах повноважень та в суворому дотриманні вимог закону. Крім того, позивач не висловлювала жодних заперечень стосовно притягнення її до адміністративної відповідальності, не скористалась своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, що свідчить про визнання нею своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності.

Також позивач не висловлювала скарг на постанову, хоча могла це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №659237 від 19.11.2019 року, ОСОБА_1 19.11.2019 року о 16 год. 37 хв., керуючи транспортним засобом Chery Eastar, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м.Монастириська по вул.Шевченка 51, порушила п.8.4.в, дорожній знак 3.21 ПДР України, а саме «В`їзд заборонено».

Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до норм ПДР, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001:

п.8.4.«в» - дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, в тому числі, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожній знак п.3.21 «В`їзд заборонено» - забороняється в`їзд усіх транспортних засобів.

Зона дії знаку 3.21 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Пунктом 8-2 ПДР України передбачено, що дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена. Абзацом 9 та 12 пункту 3.43 розділу 33 ПДР України визначено, що зона дії знаків 3.1-3.15,3.19-3.21,3.25,3.27,3.29,3.33-3.37-від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

На підтвердження правомірності своїх дій, щодо складання оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідачем надано матеріали фотофіксації вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №659237 від 19.11.2019 року, із яких убачається, що автомобіль позивача стоїть припаркований біля житлового будинку по вул АДРЕСА_1 . При цьому, вказаними матеріалами фотофіксації не підтверджується той факт, що автомобіль позивача знаходиться в межах зони дії знаку 3.21 «В`їзд заборонено».

Крім того, автомобіль позивача розташований в напрямку, протилежному зоні дії вищевказаного дорожнього знаку.

У зв`язку з наведеним, вищевказані матеріалами фотофіксації адміністративного правопорушення згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА №659237 від 19.11.2019 року, суд оцінює критично.

Будь-яких інших доказів того, що позивач здійснила вїзд на територію, на яку поширюється зона дії знаку 3.21 «В`їзд заборонено», по вул. Шевченка 51, м. Монастириська, Тернопільської області, відповідачем суду не надано, так само як і не надано жодних доказів того, що автомобіль позивача було зупинено в ході руху транспортного засобу.

Сам по собі факт розташування автомобіля ОСОБА_1 припаркованим біля знаку 3.21 «В`їзд заборонено», по вул. Шевченка 51, м. Монастириська, Тернопільської області, не може свідчити про порушення позивачем вимог вищевказаного дорожнього знаку.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, зокрема п.8.4.в, дорожній знак 3.21 ПДР України, а саме «В`їзд заборонено».

Доказами у справі про адміністративне правопорушення,відповідно дост.251КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов`язковою і має передувати розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язокщодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається навідповідача. Відповідно, обов`язок щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення субFєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом оскарження.

Інші належні та допустимі докази, підтверджуючі винуватість позивача ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (матеріали відеофіксації адміністративного правопорушення) - відсутні, незважаючи на те, що працівники поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання.

Доказів того, що позивач ОСОБА_1 під час винесення постанови визнавала допущення нею зазначене у постанові порушення Правил дорожнього руху, в матеріалах справи також немає.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що стороною відповідача не надано доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана позивачем постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Провадження по справі про адміністративне правопорушення в порядку ст.293 КАС України, відповідно до п.1 ст.247 вказаного Кодексу, підлягає закриттю.

Позовні вимоги в частині визнання дій відповідача Заяць Т.М. протиправними задоволенню не підлягають, оскільки є недоведеними позивачем, та не передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України в рамках розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою, пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України передбачено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, судом встановлено, що 25.11.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Гнатишин В.В. укладено договір № 32 про представництво інтересів та надання професійної правничої допомоги. На підтвердження понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, позивачем надано акт виконаних робіт від 25.11.2019 р., калькуляцію - рахунок №003/19 від 25.11.2019 року на суму 700 грн., квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» від 13.12.2019 року, додаток до договору №32 про надання правової допомоги від 10.06.2020 року, акт виконаних робіт у справі №603/703/19 за позовом ОСОБА_1 від 10.07.2020 року на суму 1260 грн.

На підставі вказаного, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, посадова особа якого в тому числі була відповідачем у даній справі, на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме, витрати на правничу допомогу в сумі 1960,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Монастириського ВП ГУНП в Тернопільській області Заяць Тараса Михайловича, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №659237 від 19.11.2019 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 40108720, м. Тернопіль, вул. Валова, 11) понесені нею судові витрати в сумі 1960,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя В. М. Іванчук