Cправа №   1- 315   2010 р.                                      

                                                П  О  С  Т  А  Н  О  В  А  

                                            ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

     16 квітня   2010 року                    Солом»янський  районний  суд  м. Києва

     в складі :   головуючого судді-     А.М. ПЕДЕНКО

     при секретарі-                                К.М. Ігнатушиній

     з участю прокурора-                      О.О. Нідзельської

     представника потерпілого-           ОСОБА_4

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали   кримінальної справи  по  обвинуваченню  

                                                              ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                             уродженки  ІНФОРМАЦІЯ_2 , Російської Федерації ,

                                                             росіянки, громадянки  України, освіта середня,

                                                             не  одруженої , має 2-х  малолітніх дітей –доньку

                                                             ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_4   та  сина ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ,  не

                                                             працюючу, зареєстровану в АДРЕСА_1 ,  раніше не судиму ,-

у вчиненні  злочину ,передбаченого  ст. 166  КК України,

                                                          в с т а н о в и в  :

    В провадження Солом»янського районного суду м. Києва надійшла кримінальна справа відносно  ОСОБА_5 ,   яка    обвинувачується   в тому , що  будучи матір»ю  малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7  , протягом 2007-2009 року  умисно, систематично  ,злісно не виконувала  встановлені  законом обов»язки  по догляду за своєю малолітньою  донькою , порушуючи  вимоги  ст. 150 Сімейного Кодексу України  та принципи  проголошені Генеральною Асамблеєю ООН  в декларації прав дитини.

     Так, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою  : АДРЕСА_1  ,а також і   інших місцях  на території України  ,  не забезпечувала   своїй малолітній доньці ОСОБА_7  належні умови проживання ,навчання та відпочинку  ,не займалась  її вихованням  та не піклувалась  про фізичний  ,духовний та моральний розвиток.

     З вини ОСОБА_5  її десятирічна  донька ОСОБА_7  фактично не  відвідувала  і не відвідує середню загальноосвітню школу , в результаті  чого  остання у своєму  психологічному розвитку  виявляє  ознаки   значної мікросоціальної та педагогічної   занедбаності , які обумовлені  відсутністю  позитивного впливу   на дівчинку  з боку найближчого сімейного  (мікросоціального) оточення.

ОСОБА_7 виявляє  обмежений запас  загальноосвітніх  знань і уяв , їх  невідповідність   необхідному  в даному віці  освітньому рівні , вузький  кругозір ,невисоку  сформованість  автоматизованих  розумових  навичок ,недостатній  розвиток  навичок роботи   з абстрактним матеріалом , невисокий  рівень актуального  розвитку  при добрих  потенційних  можливостях інтелекту , а також особистий  комплекс неповноцінності  по  відношенню  до  способу  її життя , реакцій  розгубленості  , в суб»єктивно-проблемних ситуаціях ,відсутністю довірливих стосунків  з матір»ю.

     Крім того , малолітня ОСОБА_7  на даний час  потребує психологічної  та педагогічної  корекції.

     Досудовим  слідством дії ОСОБА_5  кваліфіковані   за   ст.166  КК України  як вчинення своїми діями та бездіяльністю  злісного невиконання  матір»ю встановлених законом  обов»язків  по догляду  за дитиною  , що спричинило тяжкі наслідки .

     В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5  визнала себе винною  і пояснила,що дійсно її донька ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_4  не  відвідує  середню школу  останніх три  роки.

Вона через матеріальні  труднощі  була вимушена  здати квартиру , в якій вони проживали з дітьми  в аренду  ,а самі  проживали  в Почаївській лаврі ,а потім і в центрі соціальної допомоги.

Її донька відвідувала  недільну школу  при  лаврі  і вона вважала ,що цього буде достатньо для її освіти.

     На даний час її донька  проживає  у своєї бабусі  в  м. Ачинську Красноярського краю,  де  вона  навчається   в школі № 4  в третьому класі.

     Підсудна заявила клопотання  про звільнення  її    від  кримінальної відповідальності  на тій підставі  ,що змінилась обстановка і вона   зобов»язалась  в подальшому  робити все для того ,щоб донька отримала  освіту ,займатись  її вихованням в належному вигляді.

     Суд , вислухав заявлене клопотання ,  думку   прокурора ,який не заперечував  проти закриття справи , вивчивши матеріли справи , приходить до висновку про можливість  звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

     Згідно ст. 48 КК України  особа,що вперше вчинила  злочин  невеликої  тяжкості, може  бути  звільнена  від кримінальної  відповідальності ,якщо  буде   визнано ,що  на час розслідування  або розгляду  справи в суді  внаслідок зміни обстановки  вчинене   нею  діяння  втратило  суспільну  небезпечність або ця особа  перестала бути  суспільно  небезпечною.

      Встановлено в судовому засіданні ,що ОСОБА_5  вчинила невеликої тяжкості злочин вперше,   розкаялась у вчиненому , на даний час  усунуті  допущені  нею порушення вимог законодавства – відповідно до довідки наданої до суду  ОСОБА_7  влаштована до середньої школи .

      Отже суд вважає ,що ОСОБА_5 може   бути  звільнена від кримінальної відповідальності і провадження по справі підлягає  закриттю.

                     Керуючись ст. 48 КК України, ст . 7 ч .1,  244 , 248   КПК України,суд-

                                                        п о с т а н о в и в :

      Кримінальну   справу по обвинуваченню ОСОБА_5   за ст.166 КК України  -    закрити , звільнивши її від кримінальної відповідальності  за цією статтею.

    Міру запобіжного заходу виді  підписки про невиїзд  -скасувати.

   Постанова  може   бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.  

                                  СУДДЯ :