ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-1/069 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"17" липня 2007 р. 10:15 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
при секретарі: Тинчерові Б.Ф.,
за участю:
представника Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя –Бонара І.С., довіреність №1904 від 13.03.2007;
представника Державного підприємства „Дослідне виробництво Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського” Національної академії наук України –не з’явився,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя до Державного підприємства „Дослідне виробництво Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського” Національної академії наук України про стягнення заборгованості у розмірі 238,91грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (далі –Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства „Дослідне виробництво Інституту біології південних морів ім.О.О.Ковалевського” Національної академії наук України (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 238,91 грн.
Позивач обгрунтовує заявлені вимоги тим, що у порушення вимог Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400-ВР від 26.07.1996 та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 Відповідач не сплатив в установлені строки та в повному обсязі суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач під час підготовчого провадження надав суду заяву (вх.№23171 від 12.07.2007), в якій визнав позовні вимоги та просив розглядати справу по суті у його відсутність /а.с.25/.
Зазначене, відповідно до частини третьої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі прийняття судом визнання відповідачем позовних вимог є підставою задоволення адміністративного позову із винесенням відповідної постанови в межах стадії підготовчого провадження.
При розгляді справи суд керується положеннями Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400-ВР від 26.07.1996 (з подальшими змінами та доповненнями), Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (з подальшими змінами та доповненнями; далі –Закон), Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-XII від 05.11.1991 (з подальшими змінами та доповненнями), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України (далі –ПФУ) №21-1 від 19.12.2003 (з подальшими змінами та доповненнями; далі –Інструкція).
Предметом адміністративного позову є стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 238,91 грн., в порядку статті 106 Закону, якою встановлено право територіального відділення ПФУ на звернення про стягнення відповідної недоїмки до суду.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону, суб’єкти сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до яких відноситься й Відповідач в силу положень статті 14 зазначеного Закону) зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (тобто кошти, що сплачуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону).
Згідно з пунктом 2 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі –КМУ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому, відповідно до абзацу 6 зазначеного пункту Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим КМУ, починаючи з дня набрання чинності Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону.
Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати вказаних страхових внесків та інших платежів до бюджету ПФУ страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності територіальним управлінням ПФУ встановлено відповідною Інструкцією, згідно з пунктом 6.4 якої (у редакції постанови правління ПФУ №14-5 від 10.10.2006) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (далі –розрахунки), призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пунктом 6.8. Інструкції передбачено, що підприємства (страхувальники) щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому, абзацем другим зазначеного пункту Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Судом встановлено (та не оспорюється Відповідачем), що Позивач надіслав на адресу Відповідача розрахунки за 2006 рік (лист за вих.№426 від 18.01.2007 стосовно відшкодування за січень 2007 року), з 01.01.2007 року (лист за вих.№1810 від 16.03.2007 щодо відшкодування за березень 2007 року), про донарахування за квітень та за травень 2007 року (лист за вих.№3563 від 16.05.2007 про відшкодування за травень 2007 року), за червень 2007 року (лист за вих.№4323 від 14.06.2007 стосовно відшкодування за червень 2007 року) на загальну суму 238,91 (грн.) /а.с.8-20/.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості Позивача, виконаним Відповідачем /а.с.6/, з огляду на зміст зазначених листів та розрахунків до них, надісланих на адресу останнього /а.с. 8, 11, 15, 18/.
Судом також встановлено, що Позивачем не пропущено строків позовної давності з огляду на зміст частини п’ятнадцатої статті 106 Закону, згідно з якою строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 14, пунктом 6 частини другої статті 17, пунктом 2 Розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (з подальшими змінами та доповненнями), пунктами 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України №14-5 від 10.10.2006), статтями 69, 70, 79, 94, 98, 112, 136 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (Закон України №2747-ІV від 06.07.2005), суд
постановив:
1. Прийняти визнання Державним підприємством „Дослідне виробництво Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського” Національної академії наук України адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 238,91 грн.
2. Адміністративний позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне виробництво Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського” Національної академії наук України (пр. Нахімова, 2, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 00290452, р/р 26008254618001 в СФ АК „Приватбанк”, МФО 324937) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Карантинна, б. 16, кв. 56, м. Севастополь, 99008, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 25604705100012, 25600705100113 в СДВ №4548 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 384027) заборгованість у розмірі 238,91 грн. (двісті тридцять вісім грн. 91 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис В.В. Алсуф`єв
ва складена а підписана 17.07.2007