Справа № 2-2861/2008 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
16 грудня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області в складі.
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Максименко С. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та розподіл спадкового майна, -
встановив;
В листопаді 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом про визначення часток у праві спільної сумісної власності та розподіл спадкового майна. В позові посилається на те, що 17.02.2008 року помер їх з відповідачем батько ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина на частину приватизованої квартири АДРЕСА_1, яка належала батьку, йому та відповідачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, та на належний спадкодавцеві автомобіль НОМЕР_1. Посилається на те, що спадкоємцями померлого за законом першої черги є він та брат, вони прийняли спадщину згідно ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали з спадкодавцем на час відкриття спадщини та вважаються такими, що прийняли спадщину. Вказує, що в нотаріальній конторі їм відмовили в оформленні спадщини, оскільки частка померлого ОСОБА_1 у праві власності на квартиру не визначена, окрім того, між сторонами існує спір щодо розподілу частини спадкового майна, а саме він вважає, що автомобіль має повністю належати йому за волевиявленням батька; фактично автомобіль було йому передано у 2005 року, весь цей час він користується автомобілем, ремонтує, несе витрати на утримання. На підставі вищевикладеного просив визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2, визнати, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 складають по 1/3 частини квартири за кожним; визнати за ним право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_4 та на автомобіль НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року.
В судове засіданні позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову.
Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 458 від 13.12.2007 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради згідно з розпорядженням № 51 від 21.04.1998 року, зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.08.2008 року за № 24285847, крім цього, ОСОБА_3 за життя належав автомобіль НОМЕР_2. Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про право власності на житло № 458 від 13.12.2007 року, витягом з розпорядження № 51 від 21.04.1998 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 8 -14).
Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 помер 17.02.2008 року, після його смерті відкрилася спадщина на -належне йому майно, що складає частину квартири за вищевказаною адресою і автомобіль НОМЕР_2.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 як діти спадкодавця, після смерті ОСОБА_3 вступили в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживали разом із спадкодавцем у належній їм квартирі. Наведені обставини підтверджуються свідоцтвами про смерть ОСОБА_3, про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, викладені обставини сторонами в судовому засіданні не заперечені (а. с. 5 - 7).
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 370 ЦК України у разі виділу части із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ним, законом або рішенням суду.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 458 від 13.12.2007 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради згідно з розпорядженням № 51 від 21.04.1998 року. Оскільки учасники спільної сумісної власності отримали квартиру на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", володіли та користувалися нею в рівних частках, суд визначає, що частки кожного із співвласників становлять по 1/3 частині вищезазначеної квартири.
В судовому засіданні також знайшли своє підтвердження ті обставини, що сторони у справі як спадкоємці першої черги відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном, оскільки проживали в квартирі разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Оскільки позивач і відповідач як спадкоємці першої черги прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, суд визнає за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року.
Вирішуючи визнані відповідачем позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року, суд керується наступним. В судовому засіданні відповідач визнав ті обставини, що фактично автомобіль було передано за життя батьком ОСОБА_3 позивачу у 2005 року, весь цей час він користується автомобілем, ремонтує, несе витрати на утримання, в зв’язку із чим суд визнає за позивачем право власності на зазначене майно.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов знайшов своє підтвердження у судовому засіданні та підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 355, 368, 370, 1222, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності та розподіл спадкового майна задовольнити.
Визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2.
Визнати, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_6 складають по 1/3 частини квартири за кожним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 та на автомобіль НОМЕР_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 17.02.2008 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 30 грн.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору як особу, що постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Повне рішення буде виготовлене протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи після 21.12.2008 року. Копію рішення направити сторонам для відома. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.