Справа № 759/660/20 Суддя в суді першої інст. - Ясельський А.М.
Провадження № 33/824/1212/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участі:
особи,
яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Криги О.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Криги О.П. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 25.12.2019 року приблизно о 03.00 годин, в м. Києві, по вул. В.Стуса, 7, керував автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушивп.2.5 ПДР України.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Крига О.П. подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Вказує, що постанова судді І-ї інстанції є незаконною та необґрунтованою. прийнятою в порушення ст.245 КУпАП.
Крім того, суд І-ї інстанції проігнорував вимоги ст.280 КУпАП та не надав оцінку поданим ним до суду клопотанню про виклик свідків та запереченням щодо відеозапису із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, який не був оглянутий в судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Зазначає, що з відеозапису вбачається, що начебто свідки події проставляють свої підписи на чистому бланку протоколу про адміністративне правопорушення, а вже після відібрання у них пояснень та підписів патрульний поліцейський встановлює їх особу. Крім того, пояснення свідків складені на однакових бланках та є повністю ідентичними, пояснення не написані власноручно, що ставить під сумнів їх правдивість та неупередженість свідків.
Звертає увагу суду на те, що відеозапис фіксує лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Натомість, на ньому не зафіксовано пересування автомобіля ОСОБА_1 , керування останнім транспортним засобом та його зупинка патрульними поліцейськими. Вказує, що коли патрульні поліцейські під`їхали до автомобіля він не рухався та вже деякий час стояв на місці.
Зазначає, що ОСОБА_1 вживав алкоголь лише після зупинки автомобіля та керував автомобілем у тверезому стані. Однак ці пояснення суддя І-ї інстанції не взяв до уваги.
В порушення ст.266 КУпАП водій не був відсторонений від керування автомобілем, що в сукупності з іншими даними, свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.
Крім того, вказує, що пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний матеріал не містить належних і допустимих доказів на підтвердження вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Суддя першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази з точки зору їх належності та допустимості, а саме:
- протокол серії ДПР18 №254106 про адміністративне правопорушення від 25 грудня 2019 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вказані свідки події підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" та в медичному закладі;
- інформація на відеозаписі, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння у лікаря-нарколога та за допомогою приладу "Драгер", та прийшов до обґрунтованого висновку про достатність цих доказів, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Суддею також враховано фактичні обставини справи, які знайшли своє підтвердження у вищевказаних доказах, і які свідчать про те, що 25.12.2019 року приблизно о 03.00 годин, в м. Києві, по вул. В.Стуса, 7, керував автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я уповноважена особа в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказує ознаки сп`яніння і дії водія, спрямовані на ухилення від огляду.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням досліджених доказів в їх сукупності, суддя І-ї інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Натомість, під час апеляційного розгляду не надано жодного доказу, який би спростовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника на недопустимість як доказу письмових пояснень свідків події є безпідставним, не підтверджується жодним доказом у справі та не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Та обставина, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом не може спростовувати винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України та впливати на законність постанови судді І-ї інстанції.
Суд критично ставиться до твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та вживав спиртні напої лише після його зупинки, оскільки це суперечить об`єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи, а також спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду як в суді І-ї інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги. Зокрема, обставини, зафіксовані на відеозаписі, у своїх сукупності, вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та був зупинений працівниками поліції.
Посилання захисника на те, що відеозапис не досліджувався під час судового розгляду справи судом І-ї інстанції, є безпідставним та таким, що не підтвержується жодним належним та допустимим доказом у справі.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суддя І-ї інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім доказам у справі, а також всебічно, повно та об`єктивно врахував обставини події, дійшовши вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката Криги О.П. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко