П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

08 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/919/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Косцової І.П.

суддів – Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області,Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -                     

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року за позовом ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.

На зазначене рішення суду Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі 17.10.2019 року подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року було залишено без руху та наданий апелянту строк для усунення недоліків скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику через не усунення недоліків апеляційної скарги.

28.05.2020 року Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі повторно подано апеляційну скаргу на рішення Херсонського  окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обгрунтоване неможливістю своєчасної сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 року визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського  окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року, зазначені Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишено подану апеляційну скаргу без руху.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом було подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зміст якої аналогічний змісту заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданої разом з апеляційною скаргою та за наслідком розгляду якої колегія суддів дійшла висновку про неповажність зазначених у ній причин пропуску строку.

Так, в обгрунтування поданої повторно заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що був позбавлений можливості вчасно виконати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року у зв`язку з відсутністю фінансування.

Після відновлення фінансування апелянт платіжним дорученням № 339 від 23 грудня 2019 року сплатив судовий збір. Посилаючись на практику Європейського суду, апелянт зазначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.

Відповідач вважає, що неможливість вчасно сплатити судовий збір не залежала від апелянта, оскільки пов`язана з фактом відсутності фінансів на рахунках ДФС, а також зупинення видаткових операцій.

З огляду на все вищезазначене, апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року та поновити строк на оскарження судового рішення.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Як встановлено з матеріалів справи, апелянтом вдруге реалізується його право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому, повторно апеляційна скарга була подана більше ніж через пів року після повернення первинно поданої апеляційної скарги.

Слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Слід також зазначити, що вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

При цьому, невиконання скаржником в повному обсязі вимог процесуального законодавства, що мало наслідком повернення первинної апеляційної скарги, не є підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

В свою чергу, апелянтом не наведено жодного обгрунтованого аргументу та не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних причин неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою одразу після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, не зазначено жодних (окрім відсутності фінансування) поважних причин зволікання з повторним зверненням з апеляційною скаргою.

Апелянтом жодним чином не обгрунтовано обставин  подачі  апеляційної  скарги   аж  26 травня 2020 року, тоді як сплату судового  збору  по  даній  справі  здійснено  апелянтом  23 грудня 2019 року.

Таким чином, у поданому повторно клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не зазначено жодної поважної причини пропуску такого строку, а тому підстави для задоволення поданого клопотанні та поновлення пропущеного апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки протягом встановленого судом строку вимог ухвали від 10.06.2020 року апелянт не виконав, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не вказав та їх документального підтвердження не надав, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299, ст.ст. 321, 325, 328 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач          Косцова І.П.

Судді          Осіпов Ю.В.          Скрипченко В.О.