Справа № 22-2394 2007 р.

Категорія: п.19 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.

Доповідач: Петричко П.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року грудня 10 дня Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Петричка П.Ф.

Суддів: Штефаніци Ю. Г., Бермеса І.В.

При секретарі: Цюпці О.О.

З участю: відповідача ОСОБА_1 і його

представника ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Сервісного центру „Мегаполіс мобільного зв’язку": приватного підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, з відповідачів солідарно стягнено в користь позивача 200 грн. відшкодування матеріальної і 500 грн. моральної шкоди та 89, 50 грн. витрат по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначив, що суд неповно з’ясував обставини справи, вартість телефона з врахуванням його неправильності, доводи завдання моральної шкоди, не врахував договірних відносин, а тому відсутності можливості відшкодування моральної шкоди. Сервісний центр не може відповідати за шкоди.

Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову за недоведеністю.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача і його представника в підтримання скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Виходячи із положень Закону України „Про захист прав споживачів", взявши до уваги, що відповідачі не вжили заходів для виправлення ситуації, що склалася у позивача в зв’язку із зіпсуванням його телефона, невиконанням його ремонту та неповерненням телефона позивачеві, суд підставно частково задоволив позовні вимоги, поклавши солідарну відповідальність на заподіячів шкоди.

Суд обгрунтовано частково задоволив вимогу щодо відшкодування матеріальної шкоди - стягненні вартості неповерненого телефона, визначивши суму по підтвердженій документально мінімальній вартості телефона аналогічної моделі, з врахуванням, що той був у використанні.

Суд також вірно визначив необхідність часткового задоволення вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, керуючись роз’ясненнями п.п. 3-5, 9 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Всупереч твердженням апелянта не може бути підставою для відмови у задоволенні позову чи апеляційної скарги подача позивачем відповідачу номера телефону за яким можна було з ним зв’язатися чи навіть наявність у нього якогось іншого телефона.

Відповідач підтвердив, що у виданій позивачеві квитанції замовлення були зазначені дані телефона (модель, імеі №, серійний номер) взятого для ремонту по даних, пред’явленого позивачем гарантійного талона і цих даних неможливо визначити на телефоні, який відповідач повертав позивачеві але останній відмовився його прийняти, заявляючи, що це не його апарат.

Неспроможними є твердження апелянта про можливість ідентифікації телефона по наліпках на ньому, які заперечує позивач.Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди у договірних відносинах, оскільки завдання такої виходить за межі договору, а крім того суд підставно посилався на Закон України „Про захист прав споживачів" який передбачає і таку відповідальність, а позивач був споживачем послуг відповідачів.

Отже рішення суду грунтується на повно, всебічно і об’єктивно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст. ст. 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, Закону України „Про захист прав споживачів", доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 липня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців, подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.