Справа № 22-1848 2007 р.

Головуючий у 1 інстанції Луців-Шумська Н.Л.

Категорія п.6 Доповідач Петричко П.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року листопада 19 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів Бермеса І.В., Цяцяка Р.П.

При секретарі: Терземан Б.В.

З участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3,

ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 травня 2007 року, по справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ВАТ „Львівський завод „Електротранспорт" про визнання інтелектуальної власності і стягнення винагороди за застосування раціоналізаторської пропозиції,

встановила:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі вказали на невідповідність рішення суду вимогам закону, не врахувавши вимоги визнання відповідачем пропозиції, яка ним застосовувались раціоналізаторською, опису рацпропозиції сформульованої в судовому засіданні. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 не виконував обов’язків головного енергетика підприємства.

Просили переглянути рішення і скасувати його.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачів в підтримання скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд підставно і обгрунтовано врахував, що пошук позивачами відповідної інформації щодо класифікації підприємства в частині споживання електроенергії та оплати за неї, їх ініціатива щодо переходу на інший клас споживачів і укладення договору на постачання електроенергії за нижчою ціною, а від цього зменшення товариству видатків на це, не містить ознак раціоналізаторської пропозиції в розумінні ст. 481 ЦК України, на яку посилались позивачі у заявлених вимогах.

Суд взяв до уваги, що в часі оплати відповідачем вартості споживаної електроенергії по більших цінах внаслідок неправильного визначення класу підприємства-споживача, позивачі виконували функції головного енергетика та головного інженера підприємства. Доказів наявності раціоналізаторської пропозиції у діях позивачів, останні не подали. Такими неможливо вважати їх зусилля у пошуку нормативних документів, використання у цьому особистих зв"язків із освідомленнями в цих питаннях особами.

Попередні, більш високі видатки товариства за спожиту електроенергію фактично свідчать про неналежну організацію виробництва, безвідповідальне ставлення відповідних працівників апарату управління і керівництва товариства а© ефективного господарювання, контролю за фінансами.

Отже, рішення грунтується на повно, всебічно і об"єктивно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст. ст. 10, 11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 432, 481-484 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 травня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців, подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.