Справа № 22-1441/2007

Категорія: 20Головуючий у 1 ін ст.: Матвієнко А.І.

Доповідач апел. ін ст.: Монастирецький Д.І.

Рішення

Іменем України

22 жовтня 2007 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів: Штефаніци Ю. Г., Монастирецького Д.І.,

при секретарі Титаренко К.В.,

з участю ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД», село Солонка Пустомитівського району Львівської області, вулиця Людкевича, 40, свідоцтво 22418384, в користь ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, 14246 (чотирнадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 60 копійок матеріальної та сім тисяч гривень моральної шкоди, а всього - 21246 (двадцять одну тисячу двісті сорок шість) гривень 60 копійок. Також стягнуто з відповідача в користь держави державне мито в сумі 161 гривню 46 коп..

Рішення суду оскаржив відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД».

В апеляційній скарзі покликається на те, що при ухваленні рішення, суд порушив норми матеріального права, зокрема згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК України представник - ОСОБА_3 не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє (ОСОБА_5) у своїх інтересах, оскільки власник транспортного засобу не вимагає відшкодування завданої йому шкоди внаслідок ДТП, що підтверджується його заявою і жодних претензій до ТзОВ «Фенікс ЛТД» не має. Позивачем не представлено доказів, які б підтвердили розмір матеріальних збитків, які він поніс, відновлюючи транспортний засіб та відшкодування власнику автомобіля завданих внаслідок ДТП збитків. Судом невірно визначено суму відшкодування моральних збитків, оскільки така завдана позивачу в розмірі дві, а не сім тисяч гривень.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - по суті позовних вимог.

Позивач ОСОБА_3 у своєму запереченні вважає рішення законним та обгрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Задовольняючи позов в частині матеріальної шкоди, суд виходив з того, що 18.03.2004 року біля 10 год. на 539 км. 700 метрів автодороги Київ-Чоп, ОСОБА_6 керуючи закріпленим за ним автомобілем МАЗ 54331, р. н. НОМЕР_1, який належить ТзОВ «Фенікс ЛТД», будучи неуважним до оточуючої обстановки, виїхавши на смугу зустрічного руху, змінюючи напрямок свого руху з головної дороги на другорядну, виконуючи поворот ліворуч, не пропустив зустрічний автомобіль «Фольксваген-Поло», р. н. НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів. Пасажир автомобіля «Фольксваген-Поло» отримав тілесні ушкодження середнього ступеня важкості, а водій ОСОБА_3 - легкі тілесні ушкодження. Автомобіль «Фольксваген-Поло» отримав технічні пошкодження, які згідно висновку експерта оцінюються у 14246, 60 грн.. Вироком Пустомитівського районного суду від 27 червня 2004 року водій МАЗа ОСОБА_6 був визнаний винним у скоєнні даної ДТП та засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до штрафу. Отже, вказану суму збитків суд першої інстанції підставно, у відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, стягнув з власника джерела підвищеної небезпеки - ТзОВ «Фенікс ЛТД», з яким ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах і колегія суддів з цим погоджується.

Проте, не можна погодитись з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача в користь ОСОБА_3 7 000 гривень моральної шкоди, оскільки такий розмір не відповідає характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості), яких зазнав позивач внаслідок вчинення ДТП. 3окрема, суд, задовольняючи позов в цій частині, виходив з того, що:

було погіршено морально-психічне становище позивача та його сім»ї, хоча ОСОБА_3 особисто позовну заяву до суду не готовив та не подавав, відсутні будь-які дані про наявність у нього сім»ї;

був позбавлений можливості користуватися автомобілем, що порушило його звичні життєві зв»язки, виконання обов»язків директора ПП «Мурат». Дані про таке нічим не підтверджені, як не підтверджений і той факт, що ОСОБА_3 на протязі тривало часу ремонтував пошкоджений автомобіль і не користувався ним, що позбавило його можливості здійснювати власні підприємницькі, директорські обов»язки;

витратив час на поїздки з м. Івано-Франківська в м. Пустомити на досудове слідство, розгляд кримінальної справи в суді. Дана обставина може служити підставою для відшкодування моральних збитків позивачу, однак, не вказано в чому полягала суть моральних страждань та не взято до уваги те, що вона поєднана з майновими витратами на проїзд.

З урахуванням наведеного та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування такої слід зменшити з семи до двох тисяч гривень.

Посилання апелянта на те, що суд порушив норми матеріального права, оскільки ОСОБА_3 не може вчиняти правочин у своїх інтересах від імені особи, яку він представляє -ОСОБА_5, який не вимагає відшкодування завданої йому шкоди внаслідок ДТП, спростовуються показаннями у суді апеляційної інстанції самого ОСОБА_5, який ствердив, що фактичним власником автомобіля «Фольксваген-Поло», р. н. НОМЕР_2 є ОСОБА_3, якому він продав його, передавши по генеральному дорученню. Стосовно заяви про відмову щодо матеріальних претензій до ТзОВ «Фенікс ЛТД», яку він - ОСОБА_5 написав на прохання відповідача, то він її писав зі слів представника відповідача, маючи на увазі те, що володілець і фактичний власник ОСОБА_3 вправі сам звертатись за відшкодуванням шкоди. Вважає позов ОСОБА_3 підставним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню лише в частині, а тому рішення Пустомитівського районного суду Львівської області слід змінити відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 309 ЦПК України - у зв»язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, зменшивши суму стягнення такої з відповідача в користь позивача з 7000 грн. до 2000 грн..У зв»язку зі зменшенням розміру відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 3 п. 1, ж) Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» підлягає зменшенню і розмір стягненя судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 3 ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД» задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районого суду Львівської області від 03 квітня 2007 року змінити, зменшивши - розмір стягнення у відшкодування моральної шкоди з ТзОВ «Фенікс ЛТД» в користь ОСОБА_3 з 7000 (сім тисяч) гривень до 2000 (дві тисячі) гривень та розмір стягнення з ТзОВ «Фенікс ЛТД» в користь держави судового збору з 161 грн. 46 коп. до 100 гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.