Справа № 22-2551/2007

Головуючий у 1 інстанції:Чорна С. З.

Категорія:- 32 Доповідач: Монастирецький Д.І.

Ухвала

Іменем України

10 грудня 2007 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Каблака П.І., суддів: Монастирецького Д.І., Цяцяка Р.П., при секретарі: Борачок М. Б., з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відділу у справах неповнолітніх Сихівської райдержадміністрації Львівської міської ради Дрозд Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, третя особа відділ у справах неповнолітніх Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання такими, що втратили право на користування житлом і зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_4, відділ у справах неповнолітніх Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

встановила:

 Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, ОСОБА_9 до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_4, відділ у справах неповнолітніх Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі покликаються на неповне з’ясування судом обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Крім цього, зазначають, що суд прийшов до неправильного переконання щодо непроживання без поважних причин у спірному житловому приміщенні понад встановлений законом строк. Просять скасувати судове рішення та постановити нове рішення, яким їхні позовні вимоги задовольнити в повному об»ємі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до статей 71, 72 ЖК України наймач або члени його сім»ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, якщо вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.

Встановлено, що АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду, знаходиться на балансі БУ № 1 Львівської КЕЧ району Західного оперативного командування та складається із двох кімнат житловою площею 27, 4 кв. м.

Основним квартиронаймачем спірного житла є позивачка ОСОБА_1, яка зареєстрована з часу отримання цієї квартири у безстрокове користування в 1975 р.. У квартирі зареєстровано шестеро осіб, а саме ОСОБА_1, її син ОСОБА_8, колишня невістка ОСОБА_7, її син ОСОБА_5 і його малолітній син ОСОБА_11, а також ОСОБА_8 і ОСОБА_4. З них фактично проживають у спірному житловому приміщенні ОСОБА_1, ОСОБА_8 і ОСОБА_4.

Знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_5 у спірній квартирі не проживає з часу свого одруження у 2002 році, його син ОСОБА_11 не проживає в цій квартирі з дня свого народження, а ОСОБА_7 - із травня 2005 року. Відповідачі із спірного житла виселились добровільно.

Про те, що відповідачі за первинним позовом з власної волі не проживають у квартирі позивачки, зокрема ОСОБА_7 3 2005 року, а ОСОБА_5 з 2002 року підтверджено ними самими в судовому засіданні 29 травня 2007 року (а.с. 85-86) та трьома актами, затвердженими начальником БУ № 1 Львівської КЕЧ району (а.с. 6, 7, 10).

Не заперечувались відповідачами і ті обставини, що квартирну плату і комунальні послуги по спірній квартирі вони не сплачують, у квартиру вселитись не намагались.

Крім того, відповідачі не зверталися до відповідних органів з заявами про неможливість проживання у спірній квартирі через перешкоди, що чинила позивачка або інші особи.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.