Справа № 22ц-4093 2008 р.

Головуючий у 1 інстанції Медвідь Н.О.

Категорія 42 Доповідач Антоненко B.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І., суддів: Поліщука М. А., Касьяненко Л.І.., при секретарі Приходько Л. Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення стотн, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

встановила:

У лютому 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вказана квартира належала на праві власності позивачкам та відповідачу ОСОБА_1 в рівних частках по 1/3 кожному. 1 лютого 2006 року Вишневою міською державною нотаріальною конторою був посвідчений договір, згідно з яким відповідач ОСОБА_1. передав у власність своєї дочки ОСОБА_4 належну йому 1/3 частку спірної квартири в рахунок погашення аліментних зобов"язань. Після укладення вказаного договору сторони домовились про тимчасове проживання відповідача в даній квартирі. Проте відповідач порушив домовленість, вселив у квартиру свою нову дружину та її дочку, а позивачок у квартиру не впускають.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 5 вересня 2008 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2. із спірної квартири.

В апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права..

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 5 липня 2005 року належала на праві власності позивачкам та відповідачу ОСОБА_1 в рівних частках по 1/3 кожному. 1 лютого 2006 року

Вишневою міською державною нотаріальною конторою був посвідчений договір, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 передав у власність своєї дочки ОСОБА_4 належну йому 1/3 частку спірної квартири в рахунок погашення аліментних зобов"язань. Після укладення вказаного договору сторони домовились про тимчасове проживання відповідача в даній квартирі. Проте відповідач порушив домовленість, вселив у квартиру свою нову дружину та її дочку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 319, 391 ЦК України, відповідно до яких власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, та вимагати усунення будь-яких порушень у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, та прийшов до правильного висновку про те, що відповідачі підлягають виселенню із належної позивачам квартири, оскільки порушують їх право щодо користування та розпорядження цим майном.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду від 5 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.