Справа № 22ц-2306/2008

Категорія: 41 Головуючий у 1 ін ст.: Хобор Р.Б.

Доповідач апел. ін ст.: Монастирецький Д.І.

Ухвала

Іменем України

24 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,

при секретарі Макойда Н.З.,

з участю позивачки та представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління ЗАТ «Карпаткурортбуд», профспілкового комітету ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління ЗАТ «Карпаткурортбуд», третьої особи Моршинської міської ради, про оскарження дій адміністрації і профкому та визнання права на житло,

встановила:

Оскаржуваним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління ЗАТ «Карпаткурортбуд», профспілкового комітету ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління ЗАТ «Карпаткурортбуд», третьої особи Моршинської міської ради, про оскарження дій адміністрації і профкому та визнання права на житло - відмовлено.

Рішення суду оскаржили позивачі.

В апеляційній скарзі посилаються на те, що з рішенням не згідні, так як судом не були прийняті до уваги їхні усні та письмові докази, таке прийнято з порушенням норм процесуального права з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, 03 березня 2006 року вона - ОСОБА_4 була присутня на черговому засіданні адміністрації та профкому, де відбувся перерозподіл квартир і їм - позивачам вирішили надати іншу квартиру в цьому ж будинку по АДРЕСА_3, з чим вони погодились. Листом відповідача № 23 від 06.03.2006 року його - позивача ОСОБА_6 було запрошено на засідання профкому на 07.03.2006 року по квартирному питанню. Також судом не взято до уваги той факт, що 07 березня 2006 року вона - ОСОБА_4 була присутня на засіданні профкому, де відбувся повторний перерозподіл квартир і ОСОБА_3 виділили іншу однокімнатну квартиру в цьому ж будинку площею 12, 7 кв. м.. На цьому засіданні 4 члени профкому проголосували за надання квартири, а три - проти.

Просять рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати дії відповідачів щодо зняття їх з квартирного обліку незаконними та зобов»язати - надати їм - ОСОБА_3 належне житло або виплатити компенсацію ринкової вартості однокімнатної квартири.

У запереченні на апеляційну скаргу ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління» вважає таку безпідставною, просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Встановлено, що з 1977 року по 21 липня 2003 року ОСОБА_3 працював теслярем в ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління» З AT «Карпаткурортбуд».

В 1990 році позивач, як працівник даного підприємства, що перебував на квартирному обліку за місцем праці для покращення житлових умов, на склад сім»ї з шести чоловік, ОСОБА_3 отримав трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та одночасно був залишений на квартирному обліку.

У відповідності до ст. 52 ЖК України жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.

14.12.1999 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління» ОСОБА_3, як такому, що надалі потребував покращення житлових умов, було запропоновано чотирьохкімнатну квартиру, від якої він відмовився. І тоді позивачам, на їхню вимогу було вирішено надати однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 з залишенням трьохкімнатної квартири.

Як зазначено у п. 3 ч. 2 ст. 40 ЖК України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи.

21 липня 2003 року ОСОБА_3 звільнений з роботи по ст. 40 п. 4 КЗпП України -за прогули без поважних причин. В його позові про поновлення на роботі рішенням Стрийського міськрайонного суду від 03.06.2008 року, залишеним без змін Апеляційним судом Львівської області - відмовлено.

Спільним засіданням профкому та адміністрації ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління» ЗАТ «Карпаткурортбуд», яке відбулося 03.03.2006 року, внесено зміни в попереднє рішення від 14.12.1999 року і ОСОБА_3, звільненого 21.07.2003 року з роботи по ст. 40 п. 4 КЗпП України, знято з квартирного обліку.

На час звільнення ОСОБА_3 з підприємства протокол № 2-а від 14.12.1999 року не був затверджений рішенням виконкому Моршинської міської ради і тільки 16 березня 2006 року виконкомом було затверджено уточнені протоколи відповідача та вирішено видати громадянам ордери на вселення у квартири. Позивача ОСОБА_3 серед зазначених осіб не було, так як він був знятий з квартирного обліку у зв»язку з припиненням трудових відносин.

Наведене об»єктивно стверджується зібраними доказами, які знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких доказів на підтвердження посилань позивачки ОСОБА_4 про виділення їм 07.03.2006 року на спільному засіданні профкому та адміністрації ДП «Прикарпатське будівельно-монтажне управління» однокімнатної квартири нею не представлено, а судом не здобуто.

За таких обставин міськрайонний суд підставно відмовив позивачам у задоволенні їхніх вимог.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303. 304, ч. 1 п. 1 ст. 307. ч. 1 ст. 308. ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів.

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3. ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.