Справа № 22-1614/07
Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г. Б.
Категорія: 12 Доповідач: Богонюк М. Я.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2007 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: судді Зубарєвої К.П. Суддів: Штефаніци Ю. Г., Богонюка М. Я. При секретарі: Малахова-Онуфер A.M. З участю:
розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2007 року, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2, третіх осіб відділу у справах неповнолітніх Шевченківської рай адміністрації м. Львова, приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Пелех О.З., ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого 31 серпня 2000 року недійсним.
Задоволений зустрічний позов.
Зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_5 у здійсненні права користування належно їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з’ясованих обставинах, що мають значення для справи.
Судом не було взято до уваги тієї обставини, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 31 серпня 2000 року, не було враховано інтересів їхніх неповнолітніх дітей, та не отримано згоди органу опіки і піклування на відчуження квартири.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки по зустрічному позову ОСОБА_5, яка заперечила скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як роз’яснив у п.2 Постанови „Про судову практику у справах про визнання угод недійсними" № 3 від 28 квітня 1978 року, із подальшими змінами, Пленум Верховного Суду України, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, 31 серпня 2000 року, ОСОБА_6 був одноособовим власником даної квартири. Перед укладенням договору ОСОБА_1, яка перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 було подано заяву, в якій вона давала згоду на відчуження квартири. Яка і була відчужена ОСОБА_2
Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2002 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2003 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 та зобов’язано ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні її приватною власністю-квартирою АДРЕСА_1 та виконати умови договору купівлі-продажу зазначеної квартири від 31 серпня 2000 року, а саме, та виписатись з неї.
У позові ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири, відмовлено.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 спірну квартиру набула на законних підставах, а в подальшому відчужила її ОСОБА_4, який в свою чергу продав квартиру ОСОБА_5
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 та задовільняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ОСОБА_1 не наведено жодних правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. А ОСОБА_5, як власник даної квартири, має право на володіння та користування нею і її вимоги про усунення перешкод в користуванні належним їй майном - квартирою, є законними.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 3ОЗ, 307 ч. 1 п.1, 308, 314 ч. 1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.