Справа № 22ц-2174/2008

Головуючий у 1 ін ст.: Воробель М. М.

Категорія: 6 Доповідач алел, ін ст.: Монастирецький Д.І.

Ухвала

Іменем України

10 листопада 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Зубарєвої К.П., суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я., при секретарі Підлужній К.В.,

з участю представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про припинення самовільного будівництва гаражу на сусідній земельній ділянці, -

встановила:

У червні 2007 року ОСОБА_3 3вернувся з позовом до ОСОБА_5 про припинення в АДРЕСА_1 - незаконного будівництво гаражу, проведеного з порушенням санітарних та протипожежних норм, які перешкоджатимуть належному використанню його земельної ділянки та негативно впливатимуть не тільки на стан його здоров»я, але і всієї його сім»ї. При цьому керувався ст. 152 ЗК України та ст. 376 ЦК України.

В листопаді 2007 року ОСОБА_3 доповнив первинні вимоги, мотивуючи вищенаведеним та тим, що внаслідок порушення санітарних норм будівництва відбудеться перевищення норм загазованості та шуму, стічні води постійно попадатимуть на його земельну ділянку і перешкоджатимуть належному її використанню та додатково просить зобов»язати відповідача розібрати збудовану будівлю гаража.

Оскаржуваним рішенням суду у позові ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд прийшов до висновку, що житлові та господарські споруди обох сторін побудовані ними з порушенням норм забудови, проте залишив поза увагою ту обставину, що рішенням Яворівської міської ради узаконено всі його господарські споруди. Щодо господарської споруди (літня кухня - гараж) відповідача, то як він визнав сам і підтвердили представники міської ради та відділу архітектури райадміністрації, це, відповідно до ст. 376 ЦК України, є самовільним будівництвом.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Яворівської міської ради від 24.04.1979 року № 90 (а.с. 9), спірні відносини між сторонами по справі щодо господарських споруд, які побудовані з двохстороннім порушенням, що підтверджується відповіддю інспекції державного архітектурно - будівельного контролю від 30.01.2007 року та службою Державного пожежного нагляду Яворівського РВ ГУ МНС України у Львівській області від 18.10.2006 року, тривають з 1979 року.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України нерухоме майно (самочинне будівництво) у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування і відповідним рішенням суду, підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Однак позивачем норма цієї статті до уваги не прийнята.

Згідно до ст. 158 ЗК України суд є органом, що вирішує земельний спір і у випадках, коли йдеться про вимоги щодо усунення перешкод в користуванні наданою в установленому порядку земельною ділянкою шляхом зобов»язання відповідача знести самочинно збудовані будівлі чи споруди. Проте такий позов ОСОБА_3 не заявлявся.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ЗК України, якою керується позивач, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Однак, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 просить зобов’язати відповідача припинити самовільне будівництво гаражу на сусідній земельній ділянці та розібрати збудовану будівлю гаража, оскільки ця споруда чинитиме йому та його сім»ї перешкоди.

Зважаючи на вказані мотиви позову, а саме, що дії відповідача перешкоджатимуть йому в майбутньому, позивач не навів доказів про порушення його прав на землю в даний час.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.