Справа № 2-1498/2008 рік

РІШЕННЯ

 Іменем України

11 листопада 2008 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого     судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарях     Синиченко О.В.,  Литвин І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 селищної ради Київської області,  ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель в Київській області до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до попереднього стану,  -

встановив:

В квітні 2008 року прокурор міста Ірпеня в інтересах держави звернувся до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до попереднього стану. В позові посилається на те,  що ОСОБА_1 селищна рада повідомила про самовільне зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки площею 398 кв.м.  в смт.  Ворзель вул.  Пролетарська,  25. Встановлено,  що ОСОБА_3 є власником 1/2 частини зазначеного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.1986 року,  за будинком закріплена земельна ділянка площею 1200 кв.м.

Вказує,  що ОСОБА_3 самовільно зайняла земельну ділянку площею 398 кв.м. ,  що примикає до земельної ділянки в смт.  Ворзель,  вул.  Пролетарська,  25,  самовільно зайнята земельна ділянка відноситься до земель запасу ОСОБА_1 селищної ради. Вважає,  що відповідно до  ст.   ст.  125,  212 ЗК України ОСОБА_3 має звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 398 кв.м.  та привести її до попереднього стану за свій рахунок шляхом знесення огорожі навколо самовільно зайнятої земельної ділянки.

Обґрунтовуючи інтереси держави при зверненні до суду із даним позовом,  вказує на те,  що спірна земельна ділянка є землею державної власності,  розпоряджатися якою має право ОСОБА_1 селищна рада,  самовільним зайняттям земельної ділянки порушені інтереси держави.

В зв'язку із викладеними обставинами прокурор в інтересах держави в особі ОСОБА_1 селищної ради Київської області та ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель в Київській області просив зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 398 кв.м.  в смт.  Ворзель вул.  Пролетарська,  25 та привести земельну ділянку до попереднього стану за рахунок відповідача шляхом знесення огорожі навколо самовільно зайнятої земельної ділянки; повернути земельну ділянку до земель ОСОБА_1 селищної ради.

В судовому засіданні представники прокурора міста Ірпеня ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10 позов підтримали,  підтвердили обставини,  викладені в позовній заяві,  просили позов задовольнити та зобов'язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 398 кв.м.  в смт.  Ворзель вул.  Пролетарська,  25 та привести земельну ділянку до попереднього стану за рахунок відповідача шляхом знесення огорожі навколо самовільно зайнятої земельної ділянки; повернути земельну ділянку до земель ОСОБА_1 селищної ради. Представник позивача ОСОБА_1 селищної ради Київської області ОСОБА_11 в судовому засіданні позов підтримала,  підтвердила обставини,  викладені в позовній заяві,  пояснила,  що в зв'язку із зверненням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 селищної ради із проханням узаконити самозахват земельної ділянки площею 398 кв.м.  прокурору міста Ірпеня направлялась інформація про виявлені самозахвати,  в тому числі і стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  в зв'язку із чим поводилась перевірка. Просила позов задовольнити. В судове засідання 11.11.2008 року не з'явилась,  направила до суду заяву з проханням продовжувати розгляд справи у її відсутність.

Представники позивача ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель в Київській області ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 позов підтримали,  підтвердили обставини,  викладені в позовній заяві,  пояснювали,  що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_3 при використанні земельної ділянки на території смт.  Ворзель,  в результаті перевірки було встановлено,  що відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 398 кв.м.  по вул.  Пролетарській,  25 в смт.  Ворзель,  в зв'язку із чим ОСОБА_3 направлено припис,  стосовно неї складено протокол і вона притягнута до адміністративної відповідальності,  при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 визнавала свою вину в скоєному правопорушенні та сплатила штраф. В зв'язку із викладеними обставинами просили позов задовольнити,  вважали,  що межі та конфігурація самовільно зайнятої земельної ділянки будуть уточнені при виконанні рішення суду. В судове засідання 11.11.2008 року не з'явилися,  про час та місце розгляду справи були повідомлені,  про поважність неявки в судове засідання суд не повідомляли.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_14 - в судовому засіданні позов не визнала,  вважала позовні вимоги необгрунтованими та недоведеними під час розгляду даної справи. В судовому засіданні пояснювала,  що дійсно ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 зверталась до ОСОБА_1 селищної ради із заявою щодо узаконення самозахвату земельної ділянки площею 398 кв.м. ,  оскільки відповідно до даних технічного паспорту на житловий будинок вказано самозахват земельної ділянки площею 398 кв.м.  При проведенні обмірів ОСОБА_3 присутньою не була,  складені при перевірці документи підписувала,  оскільки вважала,  що це необхідно для узаконення самозахвату,  із цих же причин сплатила штраф,  разом із тим в протоколі про адміністративне правопорушення пояснила,  що ділянкою,  яка вважається самозахватом,  користується близько 20 років з часу придбання будинку,  між співвласниками рішенням Ірпінського міського суду Київської області був визначений порядок користування земельною ділянкою. Вказувала,  що відповідно до плану земельної ділянки,  наданої позивачем,  самозахват Межує як із її земельною ділянкою,  так із земельною ділянкою співвідповідачів ОСОБА_4,  які приватизували належні їм частини земельних ділянок та мають відповідні державні акти. Посилалась також на зведений план земельної ділянки в смт.  Ворзель по вул.  Пролетарській,  25 та вказувала,  що загальний розмір земельної ділянки біля будинковолодіння менший,  чим це зазначено в плані земельної ділянки,  виготовленому Ірпінським БТІ. З огляду на викладене вважала,  що позивачем не доведений розмір,  межі та конфігурація самовільно зайнятої земельної ділянки,  яка,  можливо,  знаходиться в користуванні ОСОБА_15,  а тому заявлений прокурором позов є необгрунтованим та недоведеним в судовому засіданні,  а тому не може бути задоволений судом на підставі наданих позивачем доказів. Просила відмовити позивачу в задоволенні позову.

Притягнуті до участі в справі в якості відповідачів ОСОБА_4,  ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали,  вважали позов необгрунтованим та безпідставним,  вказували,  що вони є співвласниками будинку № 25 по вул.  Пролетарській в смт.  Ворзель,  належна їм частина земельної ділянки ними приватизована,  про що надали державні акти,   земельною ділянкою в таких межах та такої конфігурації користуються тривалий час,  в звязку із чим просили відмовити в задоволенні позову,  в подальшому надали заяви з проханням продовжити розгляд справи в їх відсутність.

Суд,  заслухавши пояснення учасників процесу,  вивчивши письмові докази по справі,   вважає заявлений позов таким,   що не підлягає до задоволення,   виходячи із наступного.

Згідно  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених  ст.  61 цього Кодексу.

Згідно  ст.  61 ЦПК України обставини,  визнані сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі,  не підлягають доказуванню. Обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено,  що відповідач ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку № 25 по вул.  Пролетарській в смт.  Ворзель Київської області відповідно до договору купівлі-продажу від 03.01.1986 року,  посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори (а. с.  4 - 7),  право власності зареєстровано КП «Ірпінське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до листа КП «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» (а. с.  41) право власності на іншу частину будинку зареєстровано: 1/4 частина житлового будинку за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2007 року; 1/4 частина житлового будинку за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.06.1997 року.

Судом також встановлено,  що рішенням ОСОБА_1 селищної ради № 14 від 12.11.1985 року за будинком № 25 по вул.  Пролетарській в смт.  Ворзель Київської області було закріплено в постійне користування земельну ділянку розміром 1200 кв.м. ,  в тимчасове користування - 2206 кв.м. ,  а також із згоди співвласників із користування було вилучено 50 кв.м.  земельної ділянки та передано в користування суміжному користувачу (рішення із відповідними заявами (а. с.  42 - 48). Таким чином,  за вказаним будинковолодінням в передбаченому законом порядку закріплена земельна ділянка загальною площею 3356 кв.м.

При розгляді справи судом також встановлено,  що в провадженні Іртиського міського суду Київської області знаходилась справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5,  ОСОБА_16,  ОСОБА_1 селищної ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою,  відшкодування моральної шкоди,  зустрічним позовом ОСОБА_5,  ОСОБА_16 до ОСОБА_3,  третя особа: виконавчий комітет ОСОБА_1 селищної ради,  про визначення порядку користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ірпінського міського суду від 10.06.2002 року позови задоволені частково,  між співвласниками визначений порядок користування земельною ділянкою,  за яким ОСОБА_3 виділено в користування земельну ділянку площею 701 кв.м.  із норми по фактичному користуванню; ОСОБА_17 і ОСОБА_16 виділено в користування земельну ділянку площею 2615 кв.м. ,  із яких 1589 кв.м.  із норми по фактичному користуванню і 1026 кв.м.  із «лишків» по фактичному користуванню,  20 кв.м.  залишено в спільному користуванні співвласників.

Даним рішенням також було встановлено,  що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 селищної ради № 25 від 07.12.1954 року за будинковолодінням № 25 по вул.  Пролетарській в смт.  Ворзель була закріплена в постійне користування земельна ділянка площею 3020 кв.м. ,  1489 кв.м.  були лишками,  та дана оцінка рішенню № 14 від 12.11.1985 року.

Таким чином,  в судовому засіданні встановлено,  що при визначенні порядку користування земельною ділянкою між співвласниками вирішувалось питання про користування земельною ділянкою загальною площею 3336 кв.м.

Наведені обставини підтверджуються рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10.06.2002 року (а. с.  58 - 79). В судовому засіданні також встановлено,  що співвласники будинковолодіння ОСОБА_18 та ОСОБА_5 приватизували земельні ділянки,  що перебували в їх користування,  отримали Державні акти на право власності на земельну ділянку та на власний розсуд розпорядилися належними їм земельними ділянками. Наведені обставини підтверджуються державними актами на право власності на земельну ділянку та договорами купівлі-продажу земельної ділянки (а. с.  80 - 82,  84,  93).

Відповідно до зведеного плану земельної ділянки в смт.  Ворзель Київської області (а. с.  89 - 90) на час розгляду справи за відповідачем ОСОБА_3 значиться неприватизована земельна ділянка площею 0, 0830 га. та приватизовані земельні ділянки площами 0, 0398 га. та 0, 0197 га.,  які ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_16 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2006 року (а. с.  93).

Судом також встановлено,  що ОСОБА_3 09.12.2007 року звернулась до ОСОБА_1 селищної ради Київської області із заявою щодо узаконення самозахвату земельної ділянки площею 398 кв.м.  (а. с.  23).

При розгляді справи судом також встановлено,  що ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель у м.  Києві та Київській області 10.12.2007 року проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства та встановлено,  що ОСОБА_3 самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 398 кв.м.  по вул.  Пролетарській,  25 в смт.  Ворзель,  про що складений акт,  а також 10.12.2007 року складено припис усунення порушень вимог земельного законодавства та протокол про адміністративне правопорушення,  в якому ОСОБА_3 пояснила,  що ділянкою,  яка вважається самозахватом,  вона користується близько 20 років. 10.12.2007 року ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності - штрафу в розмірі 340 грн.,  який сплатила 10.12.2007 року (а. с.  8 - 14, 16).

Наведені обставини визнані сторонами по справі а відповідно до  ст.  61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до вимог  ст.  152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,  навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,  і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог  ст.  212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,  понесених за час незаконного користування ними.

Вимоги позивача про зобов'язання звільнити самовільну земельну ділянку площею 398 кв.м.  з огляду на встановлені вище обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні,  оскільки позивачами не доведений як сам факт самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки площею 398 кв.м. ,  так і межі та конфігурація земельної ділянки,  яка має бути вилучена у ОСОБА_3 як самовільно зайнята.

Так,  необгрунтованими та безпідставними суд вважає доводи із сторони представників прокурора міста Ірпеня та представників позивачів про те,  що за будинковолодінням по вул.  Пролетарській,  25 в смт.  Ворзель закріплено 1200 кв.м. ,  дані доводи заперечуються вивченими в судовому засіданні рішеннями про закріплення за будинковолодінням земельної ділянки та рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10.06.2002 року.

На думку суду,  не може бути доказом самовільного зайняття ОСОБА_3 земельної ділянки в розмірі 398 кв.м.  технічний паспорт на житловий будинок (а. с.  18),  оскільки в плані земельної ділянки самозахват 398 кв.м.  значиться за всім будинковолодінням,  на не конкретно за співвласником ОСОБА_3; відповідно до технічного паспорту ОСОБА_3 і була написана заява з проханням узаконити самозахват площею 398 кв.м. ,  в зв'язку із чим суд не розцінює дану заяву як визнання відповідачем самозахвату земельної ділянки площею 398 кв.м.

Не можуть бути розцінені судом як докази самозахвату ОСОБА_3 земельної ділянки в розмірі 398 кв.м.  акт А 3925/52 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.12.2007 року,  відповідний припис від 10.12.2008 року,  протокол про адміністративне правопорушення та  Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 10.12.2007 року,  оскільки із вказаних матеріалів перевірки вбачається,  що розмір земельної ділянки визначений орієнтовною площею 398 кв.м. ,  в матеріалах перевірки відсутні план-схема земельної ділянки,  де зазначений точний розмір земельної ділянки,  що знаходиться у відповідача в користуванні,  розмір самовільно зайнятої земельної ділянки,  їх межі та конфігурація.

Доводи із сторони позивачів про те,  що ОСОБА_3 визнала свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення та сплатила штраф за самовільне зайняття земельної ділянки не можуть бути розцінені судом як беззаперечні на підтвердження самозахвату земельної ділянки площею 398 кв.м. ,  оскільки відповідно до вимог  ст.  61 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи обставини,  встановлені судовим рішенням по адміністративній справі,  а в даному випадку відповідач притягалась до адміністративної відповідальності начальником Іртиського міського відділу земельних ресурсів.

Суд критично ставиться до наданого в судовому засіданні представником ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель в Київській області плану земельної ділянки із вказівкою на самозахват площею 398 кв.м. ,  оскільки із даного плану вбачається,  що самозахват вказаний довільно,  без вказівок на його лінійні розміри,  межує як із земельною ділянкою ОСОБА_3,  так і земельною ділянкою ОСОБА_4 Таким чином,  заявлені позивачами позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні із наведених вище міркувань,  в зв'язку із чим суд відмовляє в позові прокурору міста Ірпеня про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до попереднього стану

На підставі  ст.   ст.  2,  3,  88,  125,  152,  212 ЗК України,   ст.  7 Перехідних положень ЗК України,  керуючись  ст.   ст.  10,  11,  60, 209, 212, 214 - 223 ЦПК України,  суд,  -

вирішив

Прокурору міста Ірпеня Київської області відмовити в задоволенні позову в інтересах держави в особі ОСОБА_1 селищної ради Київської області,  ОСОБА_2 з контролю за використанням та охороною земель в Київській області до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до попереднього стану. Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи після 16.11.2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було пддано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.