ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У січні 2004 року ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ТОВ “СЕМЕНА ПЛЮС” про стягнення 300090 грн. внеску в статутний фонд останнього, 80352 грн. частки вартості майна товариства, 6903 грн. неотриманого прибутку, 1173 грн. державного мита і 175 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.06.2004р. (суддя Сажинов В.В.), залишеним без змін ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 23.09.2004р. (судді Лісова Г.Є -головуючий, Капітан І.А., Орловська Н.В.), позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача  стягнуто 30090 грн. внеску у статутний фонд товариства та 10681 грн. частини вартості майна товариства, в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення в частині стягнення 10681 грн. частини вартості майна товариства, 507,71 грн. державного мита і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 80352 грн. частини вартості майна товариства, 1173 грн. державного мита, 175 грн. витрат за надання юридичної допомоги і 6903 грн. неотриманого прибутку, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 62, 202 ЦПК України (1963 року) -діяв на період вирішення спору по суті, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,   що ґрунтується  на  всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; рішення суду  повинно  бути  законним  і  обґрунтованим і постановленим з комплексу питань, визначених ст. 202 цього Кодексу, у тому числі щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, і правовідносин, зумовлених встановленими фактами; правової норми, яка регулює ці правовідносини.

Розгляд справи судами та постановлені ними рішення названим нормам не відповідали.

Судами встановлено, що сума внеску позивача у статутний фонд ТОВ “Семена Плюс” складала 30090 грн., що відповідало 8,614125 % статутного фонду.

Зазначене сторонами не оспорювалось.

Відповідно до ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини  майна  товариства, пропорційна його   частці   у   статутному   (складеному)   капіталі.  Виплата провадиться  після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства,  і  в  строк  до  12  місяців  з дня виходу. На вимогу учасника  та  за  згодою  товариства  вклад  може  бути  повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику,  який  вибув, виплачується  належна  йому    частка прибутку, одержаного товариством в даному  році  до  моменту  його виходу.  Майно,  передане   учасником    товариству    тільки    в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

За приписом ст. 12 цього ж Закону товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Перелік видів внесків (вкладів) учасників господарського товариства зазначено у ст.13 Закону України “Про господарські товариства”, згідно з якою ними можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні  цінності,  цінні папери, права користування  землею,  водою  та  іншими  природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку  учасника  та засновника у статутному фонді.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що будь-яке майно, передане господарському товариству до його статутного фонду як внесок, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Суди ж, стягуючи на користь позивача грошові кошти, внесені ним до статутного фонду товариства, вказані приписи наведеного Закону не врахували, як і не дали ніякої оцінки протоколу зборів товариства НОМЕР_1.

(а.с. 33)

З огляду наведеного, а також приписів ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”, суду слід ретельно перевірити і питання щодо вартості майна (власного  капіталу), як різниці між активами й пасивами балансу ТОВ “Семена Плюс”.

Отже враховуючи взаємопов'язаність заявлених вимог, погодитися з ухваленими рішеннями не можна, вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Керуючись  ст.ст.111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ - 111¹² Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 23.09.2004р. та рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.06.2004р. скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                   

                                                                                              І.Вовк         

                                                                                              П.Гончарук