СПРАВА № 2 а- 82 / 2008 р.
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
18 листопада 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Чигриної Л. Г.
при секретарі Ралійній І.В.
розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Антрацит
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області " Про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення та лікування»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення та лікування.
В обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що він приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Йому була встановлена 3 група інвалідності, а з 29.03.2002 року він безстроково визнаний інвалідом 2 групи, внаслідок захворювання, пов»язаного з військовою службою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно ст. 48 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 йому встановлена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.
Вважає, що відповідач провадив і продовжує провадити виплати на оздоровлення у менших розмірах, ніж передбачено законодавством, що є порушенням його конституційних прав.
Просить зобов»язати відповідача виплатити йому недоплату щорічної допомоги на оздоровлення та лікування за період з 2000 року по 2008 рік включно, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на час виплати з розрахунку:
1. 2000 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
2. 2001 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
3. 2002 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
4. 2003 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
5. 2004 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
6. 2005 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
7. 2006 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
8. 2007 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп.;
9. 2008 рік (525 гр. - 26 гр. 70 коп.) х 5 = 2491 гр. 50 коп., а всього в розмірі 22 423 гр. 50 коп.
Вказану суму просить звернути до негайного виконання.
Застосовані при підрахунках суми: 525 гр. - є мінімальною заробітною платою на 2008 рік, 26 гр. 70 коп. - є фактично сплаченою сумою допомоги на оздоровлення у 5-ти кратному розмірі.
Крім того, зазначав про необхідність стягнення з відповідача суми у відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 гр., посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем на протязі тривалих років його конституційних прав, йому було завдано фізичних та моральних страждань, погіршився стан його здоров»я, встановилось негативне відношення до життя, втрачена віра у справедливість.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі, повністю покладається на розрахунки сум, вирахувані його представником ОСОБА_2
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який діє на підставі усної заяви позивача ОСОБА_1 про надання повноважень його представника, що занесено до журналу судового засідання від 16.10.2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує.
Впродовж судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 вимоги щодо виплати позивачу недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та лікування неодноразово уточнював та зменшував їх об»єм. Просив зобов»язати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплату щорічної допомоги на оздоровлення та лікування за період з 2000 року по 2008 рік включно, виходячи із уточненого розрахунку, з урахуванням того, що як інваліду 2 групи ЧАЕС, згідно ст. 48 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 позивачу з 29.03.2002 року належить щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, а за період його знаходження на 3-й групі інвалідності у 2000-2001 роках, належала щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.
Також просив прийняти до уваги, що фактично відповідач нарахував та виплатив позивачу у 2000-2008 роках допомогу на оздоровлення у значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
Так, ОСОБА_1 отримав щорічну допомогу на оздоровлення: у 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роках в розмірі 26 гр. 70 коп., а у 2006, 2007, 2008 роках в розмірі 120 гр.
Надав розрахунок:
1. 2000 рік 525 гр. х 4 = 2100 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2073 гр. 30 коп.;
2. 2001 рік 525 гр. х 4 = 2100 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2073 гр. 30 коп.;
3. 2002 рік 525гр.х 5 = 2625гр.- 26 гр. 70 коп. = 2598 гр. 30 коп.;
4. 2003 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2598 гр. 30 коп.;
5. 2004 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2598 гр. 30 коп.;
6. 2005 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2598 гр. 30 коп.;
7. 2006 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 120 гр. = 2505 гр.;
8. 2007 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 120 гр. = 2505 гр.;
9. 2008 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 120 гр. = 2505 гр., а всього в розмірі
22 064 гр. 40 коп.
Вказану суму просив стягнути з відповідача на користь позивача.
Надалі, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимоги щодо виплати позивачу недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення та лікування уточнив та зменшив, остаточно просить зобов»язати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплату щорічної допомоги на оздоровлення та лікування за 2000 рік та за період з 2004 року по 2008 рік включно в загальній сумі 14 794 гр. 50 коп., оскільки вимоги позивача про перерахунок і стягнення допомоги на оздоровлення за 2001-2003 року були вирішені рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11.12.2003 року, рішенням апеляційного суду Луганської області від 16.02.2004 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2006 року.
Навів розрахунок:
2000 рік 525 гр. х 4 = 2100 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2073 гр. 30 коп.;
1. 2004 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 26 гр. 70 коп. = 2598 гр. 30 коп.;
2. 2005 рік 525гр.х 5 = 2625гр.- 26 гр. 70 коп. = 2598 гр. 30 коп.;
3. 2006 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 120 гр. = 2505 гр.;
4. 2007 рік 525 гр. х 5 = 2625 гр. - 120 гр. = 2505 гр.;
2008 рік 525 гр. х 5 =2625 гр. - 120 гр. = 2505 гр., а всього в розмірі 14794 гр. 50 коп.
Вказану суму просив стягнути з відповідача на свою користь і допустити до негайного виконання, оскільки його стан здоров»я дуже поганий.
Крім зазначеної суми також просить стягнути з відповідача суму в розмірі ЗвОО гр. у відшкодування моральної шкоди.
Відповідач - представник Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов щодо вимог в частині допомоги на оздоровлення не визнала і пояснила, що ст. 48 Закону України « По статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює розмір мінімальної заробітної плати на відповідні роки.
Згідно ст. 10 Закону України « Про оплату праці» розмір мінімальних заробітних плат на відповідні роки встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України.
З 1996 року, при введені в дію ст. 10 Закону України « Про оплату праці» і встановленні мінімальної заробітної плати на відповідний рік, Верховна Рада пунктом З постанови від 20.12.1996 року встановила, що до внесення відповідних змін у діюче законодавство, виплати, розраховані на основі мінімальної зарплати, здійснюються в розмірах, що діють станом на 1.02.1996 року. Кабінету Міністрів України переглядати розміри цих виплат.
У законах, в яких застосовувався розмір мінімальної заробітної плати встановлювалось, що до внесення змін до законів, у нормах яких застосовується для розрахунку мінімальна зарплата. Кабінет Міністрів України зобов»язаний переглядати ці норми, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
Згідно ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, а також Указами Президента України, постановами Верховної Ради.
ОСОБА_4 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України, у межах своєї компетенції, приймає постанови і розпорядження, що є обов»язковими до виконання.
ОСОБА_4 62, 67 Закону України « По статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» також передбачено, що « роз»яснення порядку цього закону провадиться в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковим для виконання Міністерствами і іншими органами державної влади України, місцевими органами виконавчої влади».
Згідно з ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України « Про Державний бюджет У країни» визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Виходячи з реальних можливостей держбюджету, держава гарантує виплату щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст. 48 Закону України « По статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно з розмірами, встановленими зазначеними постановами позивачу провадились виплати щорічної допомоги на оздоровлення:
• - у 2000 році виплачена допомога в розмірі 21 гр. 50 коп.;
• - у 2001 році виплачена допомога в розмірі 21 гр. 50 коп.;
• - за 2003 рік виплачена допомога 24.02.2004 року в розмірі 26 гр. 70 коп.;
• - за 2004 рік виплачена допомога 23.04.2004 року в розмірі 26 гр. 70 коп.;
• - за 2005 рік виплачена допомога 15.04.2005 року в розмірі 26 гр. 70 коп.; -за 2006 рік виплачена допомога 15.09.2006 року в розмірі 120 гр.;
-за 2007 рік виплачена допомога 13.06.2007 року в розмірі 120 гр.;
-за 2008 рік виплачена допомога 14.04.2008 року в розмірі 120 гр..
Крім того, згідно з п. 37 ст. 77 Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, на 2006 рік була зупинена дія абзаців 2, 3, 4, 5, 6 та 7 ч. 1, ч.3, абзаців 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.4 та ч.7 ст. 48 Закону України « По статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Норми п. 37 ст. 77 Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рік» не визнано неконституційними.
При нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення Управління діяло відповідно до Конституції України, діючого законодавства, постанови Кабінету Міністрів України, як передбачено ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якою встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України « Про державний бюджет України».
Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України будь які бюджетні зобов»язання та платежі з бюджету можна здійснювати за наявністю відповідного бюджетного призначення.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області - ОСОБА_3 вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди також не визнала і пояснила, що Управлінням не завдавались позивачу фізичні та моральні страждання, не погіршувало стан його здоров»я, а навпаки при зверненні забезпечувало безплатними ліками, у 2003, 2004, 2005, 2008 роках безкоштовно надавало санаторно - курортні путівки.
Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити за необгрунтованістю.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії. (а.с. 5)
У зв»язку з захворюванням, пов»язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, він був визнаний інвалідом 3 групи і періодично проходив переосвідчення.
29.03.2002 року Луганською обласною МСЕК йому безстроково була встановлена 2 група інвалідності у зв»язку із захворюванням, пов»язаним з виконанням обов»язків воїнської служби із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. (а.с. 5)
Правовий статус позивача визначається відповідно до ст. 13 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка становить для інвалідів 3- ї групи в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, а для інвалідів 2- ї групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
В порушення зазначених норм, відповідачем в значно меншому розмірі нарахована позивачу щорічна допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Як інваліду 2 групи ЧАЕС, згідно ст. 48 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 позивачу ОСОБА_1 з 29.03.2002 року належить щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, а за період його знаходження на 3-й групі інвалідності у 2000 році, належала щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.
Фактично відповідач нарахував та виплатив йому у 2000 році та у період з 2004-2008 роки допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
Так, позивач ОСОБА_1 отримав щорічну допомогу на оздоровлення:
• - у 2000 році виплачена допомога в розмірі 21 гр. 50 коп. по 3 групі;
• - за 2004 рік виплачена допомога 23.04.2004 року в розмірі 26 гр. 70 коп. по 2 групі.;
• - за 2005 рік виплачена допомога 15.04.2005 року в розмірі 26 гр. 70 коп.; -за 2006 рік виплачена допомога 15.09.2006 року в розмірі 120 гр.;
-за 2007 рік виплачена допомога 13.06.2007 року в розмірі 120 гр.;
-за 2008 рік виплачена допомога 14.04.2008 року в розмірі 120 гр.. (ах. 26-27)
Суд, частково задовольняючи вимоги позивача ОСОБА_1, виходить з наступного.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 3-ї групи виплачується у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат, а інвалідам 2 - ї групи надається у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Частиною 5 статті 48 вищевказаного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Згідно частини 7 статті 48 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
ОСОБА_4 1 Закону України « Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» від 1.06.2000 року N 1766-Ш установлено розмір мінімальної заробітної плати з 1.04.2000 року - 90 гр., з 1.07.2000 року -118 гр. на місяць.
ОСОБА_4 89 Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 року N 1344-IV установлено з 1.01. 2004 року розмір мінімальної заробітної плати 205 гр. на місяць, з 1.09.2004 року - 237 гр. на місяць.
ОСОБА_4 83 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року № 2505 встановлено з 1.01.2005 року розмір мінімальної заробітної плати 262 гр. на місяць, з 1.04.2005 року - 290 гр. на місяць, з 1.07.2005 року - 310 гр. на місяць, з 1.09.2005 року - 332 гр. на місяць.
ОСОБА_4 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено з 1.01.2006 року розмір мінімальної заробітної плати 350 гр., з 1.07.2006 року 375 гр., з 1.12.2006 року - 400 гр.
ОСОБА_4 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено з 1.01.2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гр., з 1.04.2007 року 420 гр., з 1.07.2007 року - 440 гр., з 1.10.2007 року - 460 гр. ОСОБА_4 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1 встановлено з 1.01.2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гр., з 1.04.2008 року 525 гр., з 1.10.2008 року - 545 гр., з 1.12.2008 року- 605 гр.
Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору, суд вважає, що підлягає застосуванню саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХП, ст. 1 Закону України « Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» від 1.06.2000 року N 1766-ІП, ст. 89 Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 року N 1344-IV, ст. 83 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року № 2505, ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року Ш 107-У1 », а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836.
За таких обставин, суд вважає дії Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області при виплаті щорічних виплат на оздоровлення у розмірі 21 гр. 50 коп., 26 гр.70коп. та 120 гр. діяло відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - є необгрунтованими.
До такого висновку суд дійшов, виходячи з вимог Закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими, в свою чергу, керувався відповідач, сплачуючи позивачу допомогу у зменшених розмірах, замість встановлених нормами стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХП.
Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від 5.10.2000 року визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст. ст. 5, 6 Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від 5.10.2000 року, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.
Відповідно до ст. 17 вказаного Закону основні державні соціальні гарантії встановлюються Законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
З урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2000 рік та за 2004 - 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на час виплати.
Суд вважає, що позивач провів невірні розрахунки.
На думку суду, позивач невірно застосовував при розрахунках сум мінімальну заробітну, встановлену статтею 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1 з 1.04.2008 року у розмірі 525 гр.
Згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивач ОСОБА_1 щорічно отримував допомогу на оздоровлення, а тому при розрахунках не може застосовуватись мінімальна заробітна плата встановлена з 1.04.2008 року у розмірі 525 гр.
Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 повинен був отримати від відповідача щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі:
по 3 групі:
- у 2000 році із мінімальної заробітної плати 90 гр. - 360 гр. (90 х 4 =360 гр.);
по 2 групі:
• - у квітні 2004 року із мінімальної заробітної плати 205 гр.-1025 гр. (205 х 5 =1025 гр.);
• - у квітні 2005 року із мінімальної заробітної плати 290 гр. - 1450 гр. (290 х 5 =1450 гр.);
• - у вересні 2006 року із мінімальної заробітної плати 375 гр. -1875 гр. (375 х 5 =1875 гр.);
• - у червні 2007 року із мінімальної заробітної плати 420 гр. - 2100 гр. (420 х 5 =2100 гр.);
• - у квітні 2008 року із мінімальної заробітної плати 525 гр. - 2625 гр. (525 х 5 =2625 гр.); а всього в сумі 9435 гр.
Відповідач фактично за 2000 рік та за 2004-2008 роки виплатив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення: у 2000 ріці - 21 гр.50 коп.; 23.04.2004 року - 26 гр.70 коп.; 15.04.2005 року - 26 гр. 70 коп.; 15.09.2006 року -120 гр.; 13.06.2007 року -120 гр.; 14.04.2008 року -120 гр., а всього 434 гр. 90 коп.
Розмір недоотриманої позивачем щорічної допомоги на оздоровлення становить:
по 3 групі:
- у 2000 році - 338 гр. 50 коп. (360 гр. - 21 гр. 50 коп. = 338 гр. 50 коп.);
по 2 групі:
• - у квітні 2004 року - 998 гр. 30 коп. (1025 гр. - 26 гр.70 коп. = 998 гр.30 коп.);
• - у квітні 2005 року - 1423 гр. 30 коп. (1450 гр. - 26 гр.70 коп. = 1423 гр. 30 коп.);
• - у вересні 2006 року -1755 гр. (1875гр. -120 гр. = 1755 гр.);
• - у червні 2007 року - 1980 гр. (2100 гр. -120 гр. = 1980 гр.);
-у квітні 2008року - 2505гр. (2625 гр.- 120гр. = 2505 гр.), а всього в сумі 9000 гр. 10 коп.
Суд вважає на необхідне зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області виплатити позивачу ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2000 рік та за 2005 - 2008 роки в зазначеному розмірі 9000 гр. 10 коп..
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3000 гр., то в цій частині вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки вони не були доведені та обгрунтовані в судовому засіданні ні позивачем, ні його представником.
Суд вважає вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди необгрунтованими.
Відповідач не є причиною погіршення стану здоров»я позивача, навпаки Управління за зверненням позивача відшкодовувало збитки на придбання ним ліків за рецептом лікарів, безкоштовно надавало санаторно - курортне лікування у 2003, 2004, 2005, 2008 роках. У 2006 році позивач відмовився від оздоровлення, а у 2007 році заяву на оздоровлення не подавав.
Згідно ч.2 СТ. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Позивач ОСОБА_1 у своєму позові оскаржує дії відповідача, які мали місце у 2000 році та у 2004-2008 роках.
Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В даному випадку, на дані правовідносини, не поширюються норми даної статті, оскільки відповідно до норм Цивільного Кодексу України, а саме, п. 3 ч. 1 ст. 26, встановлено, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я або смертю.
В розумінні ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ допомога на оздоровлення є способом відшкодування шкоди, завданої здоров»ю громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 94 ч. КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або із місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
За ч.2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями) громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати державного мита
Суд не стягує з відповідача (із місцевого бюджету) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору, оскільки згідно п.37 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито" від 21.01.1993 року (із змінами та доповненнями) органи соціального забезпечення звільняються від сплати державного мита.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 6, 99, 122, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. 19, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11, ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 1 Закону України « Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» від 1.06.2000 року N 1766-ПІ, ст. 89 Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003 року N 1344-IV, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року № 2505, ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № Ю7-У1 », ст. 5, 6, 17 Закону України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017 від 5.10.2000 року, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
1. Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області вчинити півні дії щодо виплати на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги на
оздоровлення за 2000 рік та за 2005 - 2008 роки в розмірі 9000 гр. 10 коп.. (дев»ять тисяч гр. 10 коп.)
Постанова може бути оскаржене в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.