Справа № 149/736/20

Провадження № 22-ц/801/1305/2020

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 рокуСправа № 149/736/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Рибчинського В. П., Голоти Л. О.,

за участі секретаря судового засідання Кирилюк Л. М., позивача, скаржника ОСОБА_1 , його представника адвоката Захарчука М. В., розглянувши за правилами, вста-новленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у від-критому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , його представника адвока-та ОСОБА_3 на ухвалу Хмільницького міськрайонного су-ду Вінницької області від 11 червня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, постановлену у приміщенні суду у м. Хмільнику Вінницької області за головування судді Войнаревича М. Г.,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся у Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, а саме ро-зібрати та засипати вигрібну яму, що знаходиться на її присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1 та розташована на відстані трьох метрів від частини його житлового будинку, не допустивши зливу у неї нечистот, а також стяг-нути 100 000,00 гривень моральної шкоди.

На задоволення клопотання представника відповідачки адвоката Поворознюка Б.М. ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2020 року на підставі пункту третього частини першої статті 255 ЦПК України закри-то провадження у цій цивільній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії ( а. с. 149 ).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині певних вимог, позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат ОСОБА_4 харчук М. В. оскаржують її в апеляційному порядку, просять дану ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржники вважають оскаржувану ухвалу незаконною, ухваленою з порушенням норм процесу-ального права, та зазначають наступне. Дійсно рішенням Апеляційного суду Вінниць-кої області від 03 серпня 2015 року був вирішений позов ОСОБА_1 про зобов’-язання ОСОБА_2 розібрати та засипати вигрібну яму, що знаходиться на належній останній присадибній земельній ділянці. У липні 2019 року за участі державного ви-конавця та працівників КП «Хмільниккомунсервіс» було розібрано і демонтовано бе-тонну кришку вигрібної ями, а останню засипано. Постановою державного виконавця від 23 вересня 2019 року виконавче провадження із примусового виконання рішення апеляційного суду від 03 серпня 2015 року закінчене у зв`язку з повним його виконан-ням. У 2019 році відповідачкою здійснене нове будівництво вигрібної ями з порушен-ням уже діючих на 2019 рік будівельних норм та стандартів, без дозволу ОСОБА_1 , що свідчить про нові підстави позову. Скаржники вважають, що за змістом пункту третього частини першої статті 255 ЦПК України тотожність позовів, що є підставою для закриття провадження у справі, означає, що вони мають однаковий предмет, підстави і суб`єктний склад. Позови, що співпадають лише за предметом і суб`єктним складом, але заявлені з інших підстав не є тотожними.

06 липня 2020 року до апеляційного суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката. У відзиві зазначається, що рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 серпня 2015 року у справі № 149/467/15-ц стосовно того ж предмета спору було виконане у примусовому порядку. Стіни вигрібної ями не розбиралися, з чим скаржник погодився. У подальшому ОСОБА_5 скаржився на неналежне виконання державною виконавчою службою судо-вого рішення від 03 серпня 2015 року, вважав його зовсім не виконаним. Його скарги не були вирішені позитивно. Доводи теперішньої апеляційної скарги з посиланням на те, що вигрібна яма була розібрана та засипана, в кінці 2019 року ОСОБА_2 збуду-вала нову вигрібну яму, не відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржувана позивачем судова ухвала є правильною, через що відповідачка просить суд апеляцій-ну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу сторін у справі, їхніх представників, дослідивши матеріали справи, проаналізу-вавши в сукупності наявні в ній докази, перевіривши законність, обґрунтованість ос-каржуваної судової ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суд-дів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на за-садах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухва-лене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуаль-ного права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясова-них обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з при-воду спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. З аналі-зу даної норми процесуального Закону слідує, що позови вважаються тотожними, як-що в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позо-ви повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-право-вими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінте-ресованих осіб за вирішенням спору.

Верховний Суд України у власній постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-79цс15 підкреслив, що провадження у справі може бути закрито з підстав наявності рішення в іншій справі, що набрало законної сили, у разі, коли в обох справах є то-тожними одночасно сторони, підстави і предмет позову.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову елементом його змісту, суд повинен перевіри-ти, на підставі чого, тобто яких фактів ( обставин ) і норм закону позивач просить про захист свого порушеного права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Рішеннями Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 ро-ку у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» наголошено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути по-ставлено під сумнів.

Таких же правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18.

З матеріалів цієї цивільої справи убачається, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 03 серпня 2015 року у справі № 149/467/15-ц апеляційна скарга ОСОБА_2 була частково задоволена, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 травня 2015 року скасоване, ухвалене нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволений; зобов`язано ОСОБА_2 розібрати та засипати ви-грібну яму, що знаходиться на її присадибній земельній ділянці АДРЕСА_2 , та розташована на відстані близько трьох метрів від частини житлового будинку ОСОБА_1 , не допустивши зливу в неї нечистот. Зі змісту вказаного рішення апеляційного суду убачається, що ОСОБА_1 заявляв по-зовну вимогу про зобов`язання ОСОБА_2 вчинити дії щодо розібрання та засипання вигрібної ями, побудованої нею у 2014 році без його згоди, самовільно, без дозвіль-них документів та за невідповідності вимогам будівельних норм.

У той же час за даними інформації з виконавчого провадження № 48616030, по-станови головного державного виконавця Хмільницького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Лукашенко О. С. від 23 вересня 2019 слідує, що дане ви-конавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 149/467/15-ц, виданого 01 вересня 2015 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької об-ласті, закінчене у зв`язку з повним виконанням рішення. Державним виконавцем під час його виходу 22 липня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 було встановлено, що вигрібна яма, яка знаходиться на присадибній земельній ділянці ОСОБА_2 розібрана, засипана та злив з неї нечистот неможливий, про що був скла-дений відповідний акт.

Зі змісту позовної заяви  ОСОБА_1  у цій цивільній справі № 149/736/20 уба-чається, що ним пред`явлена вимога до ОСОБА_2  про розібрання та засипання виг-рібної ями, розташованої на присадибній належній відповідачці земельній ділянці, об-лаштованої нею повторно у 2019 році з порушенням, на його думку, будівельних та санітарних норм. Тобто попри фактичну тотожність учасників справи, підстави позов-них вимог ОСОБА_1 у цій справі та справі № 149/467/15-ц не є тотожними, тому обґрунтовані процесуальні підстави для закриття провадження у цій справі відсутні.

За таких обставин відповідно до статті 379 ЦПК України з підстав порушення су-дом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду від 11 червня 2020 року про закриття провадження у справі у певній частині позовних вимог підлягає скасу-ванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , його представника адвоката Захарчука Максима Володимировича задовольнити.

Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди направити для продовжен-ня розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак во-на може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридця-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 08 липня 2020 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді                             В. П. Рибчинський

Л. О. Голота