Справа № 462/7163/19                                 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.

Провадження № 11-кп/811/532/20                                 Доповідач: Галапац І.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Головатого В.Я., Романюка М.Ф.,

при секретарі Василевській В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Сидорук О.О. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 07 квітня 2020 року, -

       з участю прокурора Яворського С.М.,

захисника обвинуваченого – адвоката Сидорук О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , –

встановила:

цим вироком

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горький, Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2019 року, остаточно призначено покарання ОСОБА_1 у виді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 14 листопада 2019 року.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно вироку суду, 08 вересня 2019 року близько 19:40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «CROPP» ТРЦ «Victoria Gardens», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226-А, в якому здійснює свою діяльність - ДП «ЛПП Україна» AT «ЛПП», маючи умисел на таємне повторне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, за рахунок злочинної діяльності, вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за наступних обставин. Так, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 взяв з прилавку магазину «CROPP» ТРЦ «Victoria Gardens», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 226-А, гаманець чорного кольору вартістю 374 грн. 17 коп. без ПДВ, який у приміщенні торгового залу помістив у внутрішню кишеню своєї куртки та не оплативши вартості, виніс його за межі магазину. Проте, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, свого злочинного умислу до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений та затриманий працівниками магазину «Сгорр».

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Сидорук О.О. покликається на те, що вирок постановлений при неповному судовому розгляді, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, при неправильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність, висновки суду, зроблені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи.

Акцентує, що предметом злочину є гаманець.

Зазначає, що висновки суду мають істотні суперечності, оскільки суд одночасно враховує показання свідка ОСОБА_2 з чужих слів, які підтверджують відсутність у ОСОБА_3 гаманця під час його затримання та приймає як належний і допустимий доказ протокол огляду місця події, відповідно до якого ОСОБА_4 видає гаманець добровільно.

Вважає недопустимим доказом вищенаведені показання свідка.

Наголошує, що речовий доказ – гаманець, який був наданий для дослідження свідком ОСОБА_5 стороні захисту, судом не оглядався. Сторона захисту, після отримання його від свідка в залі судового засідання, демонструвала цей гаманець суду і заявляла клопотання про його недопустимість, у зв`язку з тим, що гаманець, який був вилучений під час проведення огляду місця події, був переданий на зберігання свідку і не відкривався стороні захисту, а гаманець, який був наданий для дослідження в судовому засіданні був без упакування, без бірки із зазначенням ціни, у зв`язку з чим, ідентифікувати його з гаманцем, який був вилучений під час огляду місця події не виявляється за можливе.

Покликається на те, що рішення суду не містить обґрунтування висновків і на доведення ціни гаманця, що є визначальним при кваліфікації крадіжки як кримінального правопорушення. Суд у вироку лише робить посилання на те, що в протоколі огляду місця події зазначена вартість гаманця - 449 грн. в довідці про вартість товару зазначено ціну - 374,17 грн.

Акцентує, що у даному кримінальному провадженні неможливо встановити приналежність гаманця, наданого для дослідження в суді, до події, що є предметом кримінального провадження.

Також зазначає, що всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства, суд відмовив у визнанні недопустимим протоколу огляду місця події від 08 вересня 2019 року як доказу, який підмінив собою протокол затримання особи і був отриманий з порушенням права особи на захист, про що стороною захисту заявлялось відповідне клопотання. Таким чином, судом неправомірно ототожнені такі поняття як затримання особи і заходи примусу.

Невизнання ОСОБА_3 затриманим і відсутність належної процедури затримання, на думку апелянта, позбавило обвинуваченого права на захист, що, відповідно до п.3 ч.2 ст. 87 КПК України є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод і підставою для визнанням протоколу огляду місця події недопустимим доказом.

Наголошує, що відеозаписи з камер відеоспостереження з магазину також не містять доказів того, що ОСОБА_1 виносив гаманець з магазину. Окрім цього, стороною захисту також заявлялось клопотання про визнання протоколу слідчого експерименту від 12 листопада 2019 року недопустимим доказом.

Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не знайшов порушень права особи на захист під час проведення досудового розслідування, не усунув їх, обґрунтовуючи такий висновок добровільністю надання обвинуваченим показань.

Покликається на те, що сторона захисту під час судового розгляду, заперечуючи проти клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу, неодноразово наголошувала суду про порушення права на захист, допущене і під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 .

Просить повторно дослідити речовий доказ – гаманець, а також просить скасувати вирок Залізничного районного суду м. Львова від 07 квітня 2020 року та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинуваченого – адвоката Сидорук О.О. та пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про її заперечення і залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, логічно пов`язаними між собою, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана у відповідності до вимог ст. 94 КПК України об`єктивна оцінка і правильно покладеними місцевим судом в основу обвинувального вироку.

Зокрема, показаннями представника потерпілого ОСОБА_7 про те, що 08 вересня 2019 року від працівників магазину «Сrорр» ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дізналась, що невідомий чоловік намагався викрасти гаманець і в подальшому переглянула відео із камер спостереження магазину, на якому було зафіксовано ОСОБА_1 та те, як він заховав гаманець до внутрішньої кишені куртки і намагався винести його з магазину.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 08 вересня 2019 року ОСОБА_1 зайшов до магазину «Сrорр» у ТЦ «Вікторія Гарденс» і підозріло поводився, чим привернув його увагу і він почав за ним спостерігати по монітору з камери відеонагляду. Бачив, як обвинувачений взяв зі стелажу гаманець чорного кольору та заховав його до внутрішньої кишені куртки, а потім вийшов із магазину, не оплативши вартості гаманця. Дорогою, повертаючись до магазину із ОСОБА_2 – іншим співробітником, який його наздогнав, обвинувачений викинув гаманець на підлогу, що бачили покупці, які в той момент перебували в приміщенні магазину.

Аналогічні пояснення в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_2 .

Крім цього, вина обвинуваченого  ОСОБА_1  у вчиненому підтверджується проаналізованими місцевим судом письмовими доказами: рапортом на ім`я начальника Залізничного ВП ГУНП у Львівській області Сушка О.Я. (а.с. 102); протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 вересня 2019 року (а.с. 103); протоколом огляду місця події від 08 вересня 2019 року з фототаблицею (а.с. 104 – 107); даними протоколу огляду предметів від 10 вересня 2019 року та дослідженими відеозаписами із камер спостереження з магазину «Cropp» ТЦ «Вікторія Гарденс», які визнані речовими доказами (а.с. 114, 115, 117); протоколом проведення слідчого експерименту від 12 листопада 2019 року з фото таблицею (а.с. 121-127); речовим доказом – гаманцем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показання представника потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 – переконливі, послідовні, такі, що узгоджуються між собою та з іншими вищенаведеними доказами по справі, а тому, вірно визнані місцевим судом як належні та допустимі, про що зазначено у вироку, а доводи захисника обвинуваченого з цього приводу є безпідставні.

Крім цього, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 і визнав їх такими, що направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене.

Відтак, колегія суддів вважає, що досудове розслідування та судовий розгляд були проведені належним чином, з дотриманням вимог КПК України, без порушення права обвинуваченого на захист, а докази по справі зібрані у законний спосіб. Надавши перевагу одним доказам перед іншими, суд належним чином мотивував це у вироку.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, реалізувавши принципи законності, справедливості та обґрунтованості, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, і визначив покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65, 71 КК України та є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає вирок суду законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, –

постановила:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Сидорук О.О. залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 07 квітня 2020 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Галапац І.І.                                 Головатий В.Я.                                 Романюк М.Ф.