Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87461969



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3195/2020

справа № 760/16075/15-ц

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі: Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва, постановлену суддею Букіною О.М. 24 жовтня 2019 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_2 , про застосування наслідків нікчемних угод, зобов`язання знести незаконно побудовані будівлі та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про застосування наслідків нікчемних угод, зобов`язання знести незаконно побудовані будівлі,

У С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_2 , про застосування наслідків нікчемних угод, зобов`язання знести незаконно побудовані будівлі.

13 жовтня 2016 року третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_2 подано до суду позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про застосування наслідків нікчемних угод, зобов`язання знести незаконно побудовані будівлі.

08 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

24 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , під час судового засідання, було заявлено клопотання про залишення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами без розгляду та про залучення до участі в справі ОСОБА_2 , в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про застосування наслідків нікчемних угод, зобов`язання знести незаконно побудовані будівлі залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Зокрема, вказують на те, що саме по собі вчинення такої процесуальної дії, як заявлення клопотання про залишення позову без розгляду потребує обов?язкового надання заявникові певних роз?яснень з боку суду.

Так, в оскаржуваній ухвалі суд роз?яснив заявнику його право на повторне звернення до суду з зазначеним позовом на загальних підставах. Однак, місцевий суд не скористався можливістю та необхідністю роз?яснити заявнику наслідки вчинення ним вказаної процесуальної дії, як то, зокрема, виключення його з учасників даної справи та неможливість оспорювати від свого імені вимоги Відповідача 2 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втретє до суду звернулися із заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином.

Колегія суддів прийшла до висновку , що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, карантин носить адаптивний характер, транспорт та суди працюють у звичайному режимі, а тому підстав для відкладення розгляду справи немає.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із положень п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Законодавець визначив, що питання про залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вирішується судом без певних застережень.

Відтак суд не зобов?язаний при вирішенні відповідного питання з?ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв?язку з якими така заява подана. Достатньою підставою для вирішення питання про залишення позову без розгляду є лише подання такої заяви до початку розгляду справи по суті.

Як установлено судом, в провадженні Солом?янського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.

11.05.2016 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Кицюк В.С.

13.10.2016 ОСОБА_2. подано до суду позовну заяву, як третьої особи з самостійними вимогами до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про застосування наслідків нікчемних угод, зобов?язання знести незаконно побудовані будівлі.

08.12.2016 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про застосування наслідків нікчемних угод, зобов?язання знести незаконно побудовані будівлі прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно із розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 05.09.2017, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М. у зв?язку з припиненням повноважень судді Кицюк В.С.

В судовому засіданні ОСОБА_2 подано заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про застосування наслідків нікчемних угод, зобов?язання знести незаконно побудовані будівлі, без розгляду.

Залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Таким чином саме позивачу надано право вчиняти таку процесуальну дію як подання заяви про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 правомірно скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, в силу вимог ст. 257 ч. 1 п. 5 ЦПК України, мав право та зобов?язаний був залишити без розгляду позовну заяву на підставі вищезазначеної заяви.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції на час постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних в матеріалах справи.

Оскільки ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 7 липня 2020 року.

Суддя - доповідач:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація