У Х В А Л А

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 297/2809/17

провадження № 61-9525ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків у розмірі 133 686,00 грн.

Позов обгрунтований тим, що 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача для вшиття нової шуби з хутра рисі, яка була завеликою. Сторони домовились, що послуги відповідача будуть коштувати 18 000,00 грн та на підтвердження укладеної угоди позивачу видано офіційний бланк з даними відповідача та відміткою про те, що ним прийнято від позивача шубу. Вказувала, що між сторонами склалися правовідносини договору побутового підряду. Вшивання хутряного виробу відбулося без жодної примірки, тому виріб було зіпсовано, шуба втратила товарний вигляд та стала непридатною для подальшої експлуатації. Позивач отримала перешиту шубу від відповідача наприкінці січня 2017 року та сплатила за надані послуги 18 000,00 грн, але квитанцію не отримала, оскільки поспішала на потяг. Після перешивки виріб втратив свої первісні споживчі характеристики, товарний вигляд та свою ринкову вартість.

23 листопада 2017 року позивач направила відповідачу претензію з вимогою відшкодування збитків, спричинених неналежним наданням послуг побутового підряду, але відповіді не отримала.

Аналогічна шуба згідно з даними інтернет-видань коштує 7 000,00 дол. США, що на день подання позову становить 189 000,00 грн.

Зазначала, що відповідач неналежно виконала зобов`язання за договором побутового підряду, а тому має відшкодувати матеріальні збитки.

Отримавши висновок суб`єкта оціночної діяльності, 22 грудня 2017 року позивач подала заяву про зменшення позовних вимог, вартість цього полушубка з хутра рисі, згідно з наданого суб`єктом оціночної діяльності висновку про ринкову вартість від 15 грудня 2017 року становила 4 200,00 євро, які еквівалентно станом на момент звернення до суду з позовом становила 133 686,00 грн. Після перешивки, станом на 12 грудня 2017 року, вартість цього полушубка з хутра рисі зменшилася і становила 425,00 євро.

Рішенням Берегівського районного суду від 20 січня 2020 року позов задоволено. Розірвано договір побутового підряду, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), та стягнуто з останньої на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 133 686,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що відповідач порушив умови договору, у роботі (послузі) наявні істотні недоліки, за які споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено. Рішення Берегівського районного суду від 20 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. У позові ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що до матеріалів справи ОСОБА_1 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження неналежної якості виконаних робіт та наявності вини відповідача; не довела, які істотні умови договору побутового підряду порушено відповідачем (порушення, пов`язані із перешиттям виробу, відступів від узгоджених розмірів, відступів щодо відрізання частин виробу, що підлягали залишенню); не надала доказів того, що при виявленні допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків позивач заявила негайно (зокрема, подавши письмову заяву) про це підрядникові при прийманні робіт. За обставинами справи позивач не залишила виріб для усунення недоліків, а натомість забрала шубу, рештки хутра та оплатила виконані роботи. Отже, позивач як замовник робіт, відповідно до частини першої статті 853 ЦК України, втратила право посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Посилання у висновку про ринкову вартість від 15 грудня 2017 року, наданому на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності Закарпатської торгово-промислової палати Сойма З. С., на те, що перешитий полушубок не відповідав побажанням власниці під час замовлення, ґрунтується на припущеннях та не свідчить про неналежне виконання ФОП ОСОБА_3 проведених ремонтних робіт за договором побутового підряду.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у зазначеній справі є розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків у розмірі 133 686,00 грн. Справа є незначної складності.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувана заявником постанова Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року постановлена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко