- стягувач (заінтересована особа): ДЕРЖАВА
- потерпілий: Іванов Євгеній Валерійович
- потерпілий: Тесленко Євгеній Володимирович
- потерпілий: Денисова Наталія Анатоліївна
- обвинувачений: Морозов Геннадій Михайлович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 369/5420/19
Провадження № 1-кп/369/483/20
В И Р О К
іменем України
03.07.20 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Омельченко М.М.
за участю секретаря Шкіренко Т.А.
прокурора Сідашова О.В.
захисника Тимошенко Н.М.
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новокузнецьк Кемеровської області, Російська Федерація, росіянина, громадянина Російської Федерації, який, відповідно до обвинувального акту, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
31.07.2018 року близько 7 години ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе, через незачинене вікно проник всередину будинку, з кімнати його викрав мобільний телефон марки «Додж Х-20», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 вартістю 1691,77 грн. та планшет марки «Асістент АР-751G» вартістю 1250 грн., з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 , відповідно до висновку експерта № 765 від 28.02.2019 року, матеріального збитку в розмірі 2941,77 грн.
Крім цього, у невстановлений час та при нез`ясованих обставинах ОСОБА_1 придбав, тобто вчинив дії, пов`язані з набуттям вибухового пристрою - спорядженої наступальної ручної осколкової гранати РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ.
В подальшому, ОСОБА_1 , не маючи передбаченого законом дозволу, тобто всупереч вимогам постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 за № 2471-ХХ11 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 за № 622, тримаючи при собі бойовий припас - споряджену наступальну ручну осколкову гранату РГН з ударно-дистанційний запалом УДЗ, продовжив її незаконне носіння та зберігання при собі.
28.02.2019 року близько 16.30 капітан поліції ОСОБА_3 та капітан поліції ОСОБА_4 , будучи старшими оперуповноваженими УКР ГУ НП в Київській області, являючись працівниками правоохоронного органу, в ході проведення оперативно-розшукових заходів на території Києво-Святошинського району Київської області по виявленню осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи поблизу перехрестя вулиць Хрещатик та Магістральної в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області, помітили громадянина, який за зовнішніми ознаками схожий на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у розшуку за Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про яке було внесено до ЄРДР за № 12018110200004626 від 31.07.2018 року.
В подальшому, в ході затримання ОСОБА_1 працівниками поліції було подано команду «Стій, поліція», на що ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що може бути затриманий працівниками поліції, так як переховується від органів досудового розслідування за вчинення злочину, на подану команду не відреагував та почав тікати, а працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпочали його переслідувати.
У відповідь на це ОСОБА_1 , розуміючи невідворотність свого затримання, маючи прямий умисел на погрозу вбивством щодо працівників правоохоронного органу, зупинився та дістав з кишені верхнього огляду бойовий припас - споряджену наступальну ручну осколкову гранату РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ, тримаючи її в правій руці, демонстрував та погрожував її застосуванням щодо працівників правоохоронного органу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків.
В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розуміючи небезпеку для свого життя та здоров`я, відповідно до ст. 42 ЗУ «Про поліцію» застосували до ОСОБА_1 заходи фізичного примусу та засоби обмеження рухомості (кайданки) та з метою запобігання вибуху затиснули праву кисть руки ОСОБА_5 , в якій він тримав бойовий припас - споряджену наступальну ручну осколкову гранату РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ.
28.02.2019 року о 18.30 (фактичний час затримання 16.30) на перехресті вулиць Хрещатик та Магістральної в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області поблизу будинку № 30 по вул. Хрещатик в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1 , під час обшуку затриманого в присутності понятих в останнього було виявлено та вилучено бойовий припас - споряджену наступальну ручну осколкову гранату РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ, яку ОСОБА_1 незаконно зберігав та переносив при собі, тримаючи у правій руці.
Відповідно до висновку експерта № 14-105 від 16.04.2019 року - надані на дослідження предмети є промислово виготовленим корпусом наступальної ручної осколкової гранати РГН та промислово виготовленим дистанційним запалом УДЗ, які при поєднанні в єдину конструкцію представляють собою споряджену наступальну осколкову ручну гранату РГН, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів, придатна до здійснення вибуху.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у висунутому обвинуваченні не визнав та доводив, що він не міг викрасти майно в с. Святопетрівське, там не був, оперативний працівник ОСОБА_6 змусив його визнати, що він вчинив цю крадіжку; перед тим як проводити фотографування огляду місця події, поклав біля ОСОБА_7 планшет та мобільний телефон. Також ОСОБА_7 наполягав, що ніколи не мав вибухових пристроїв, працівники поліції навмисно вивезли його в ліс, де до рук прив`язали гранату, інсценували його затримання як небезпечного злочинця, і ці обставини може підтвердити свідок ОСОБА_8 . ОСОБА_9 має особисту неприязнь до ОСОБА_7 , тому і сфальшував кримінальне провадження проти нього. У висунутому обвинуваченні просив виправдати.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, суду подала заяву, в якій просила розглядати справи за її відсутності, оскільки вона не має претензій майнового та морального характеру до ОСОБА_1 , при призначенні покарання поклалась на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду повідомили, що 28.02.2019 року, перебуваючи в оперативно-розшуковій групі разом вони проводили розшукові заходи на території Києво-Святошинського району Київської області; в місті Боярка був помічений чоловік, схожий на ОСОБА_7 , який перебував в розшуку, коли вони зупинились, ОСОБА_7 почав тікати, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 кричали йому стояти, проте він не виконав команду та вони почали бігти за ОСОБА_7 , проте останній в якийсь момент зупинився та з лівої кишені дістав предмет, схожий на гранату, та сказав, щоб до нього не наближались, оскільки він підірве гранату. Проте ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вдалось повалити ОСОБА_7 на землю, скрутити руки, на руки надягли кайданки, а руку, в якій була граната, перев`язали задля запобігання вибуху, після чого викликали СОГ.
З досліджених судом документів слідує, що відомості до ЄРДР за ч 3 ст. 185 КК України були внесені за заявою потерпілої ОСОБА_12 , яка 31.07.2018 року виявила крадіжку належного їй майна; викрадене у ОСОБА_13 майно було виявлено слідчим Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області Є. Могиляном 31.07.2018 року при ОСОБА_1 поблизу радіоринку в м. Києві в дворі будинку по вул. Ушинського 1/2 , мобільний телефон та планшет було вилучено при огляді в присутності понятих та, в подальшому, визнано речовим доказом у справі оцінено експертним шляхом та повернуто потерпілій.
ОСОБА_1 з 18.12.2018 року переховувався від слідства, проте 28.02.2019 року був затриманий в м. Боярка, під час при затриманні у нього було вилучено бойовий припас - споряджену наступальну ручну гранату РГН з ударно-дистанційним запалом УДЗ, яка була досліджена експертним шляхом. Фізичне затримання ОСОБА_1 здійснювали працівники поліції - старший оперуповноважений УКР ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_14 та старший оперуповноважений УКР ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4, яки виявили ОСОБА_16 як підозрілу особу, проте ОСОБА_7 на команду правоохоронців зупинитися не відреагував та почав тікати, в подальшому - зупинився та погрожував працівникам поліції привести в дію вибуховий пристрій, який мав при собі.
Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 доведена в обсязі висунутого йому обвинувачення, тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ч. 1 ст. 345 КК України як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
Стороні захисту була надана процесуальна можливість довести версію обвинуваченого ОСОБА_1 про непричетність до діянь, в яких йому висунуто обвинувачення, проте така версія в ході судового провадження не підтвердилась, доказів для виправдання ОСОБА_1 в обсязі висунутого йому обвинувачення під час судового розгляду не здобуто, стороною захисту прибуття ОСОБА_17 забезпечено не було, також остання не з`явилась за викликом до суду, підстав для здійснення приводу ОСОБА_8 в судове засідання не було за відсутності даних про її дійсне місце проживання. При цьому, впродовж майже всього судового розгляду справи обвинувачений був забезпечений правовою допомогою захисника, проте в судовому засіданні 10.06.2020 року від участі захисника категорично відмовився та така відмова була прийнята судом.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, за останнім відомим місцем проживання має посередні характеристики, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинені кримінальні правопорушення доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених відповідними статтями.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого, долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 345 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання - з 28.02.2019 року.
До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новокузнецьк Кемеровської області, Російська Федерація, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. процесуальних витрат.
Речовий доказ:
-полімерний сейф-пакет Експертної служби МВС України № 3918388 до висновку експерта № 14-105 від 16.04.2019 року, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області, знищити;
-мобільний телефон марки «Додж Х-20» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , планшет марки «Асістент АР-751G», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 , - залишити в її розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Омельченко М.М.
- Номер: 1-кп/369/483/20
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 369/5420/19
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Омельченко М.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.04.2019
- Дата етапу: 02.09.2020
- Номер: 1-кп/369/850/19
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 369/5420/19
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Омельченко М.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.06.2019
- Дата етапу: 13.06.2019