ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 р. | № 13/371-пд-05 |
Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:
Грейц К.В. - головуючого Глос О.І. Бакуліної С.В. |
розглянувши касаційні скарги | -ДПІ у Цюрупинському районі -СПОП “Новомаячківський” |
на постанову | від 11.04.2006 |
Запорізького апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Херсонської області № 13/371-ПД-05 |
за позовом 3 особа без самостійних вимог | ДПІ у Цюрупинському районі СПОП “Новомаячківський” |
до | -ДВС у Цюрупинському районі -Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” -Товарної біржі “Херсонська обласна товарна біржа” |
про | визнання недійсними протоколів про проведення аукціонів |
за участю представників: - позивача - 3-ї особи |
не з’явились Штульман З.В. |
- відповідача 1 - відповідача 2 | Манікіна Д.С. Ковальчук Ю.В. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.02.2006 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги, з врахуванням здійснених позивачем уточнень, задоволені. Визнані недійсними протоколи аукціонів з реалізації рухомого майна СПОП “Новомаячківський” від 15 вересня 2005 року №№ 3, 4, 7, 8, 10, 11 та 12, проведених Херсонською філією Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст”.
Рішення суду мотивовано тим, що Херсонською філією Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” порушено Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, зокрема, п. 3.6, яким встановлені вимоги до публічного оголошення про проведення аукціону.
Крім того суд першої інстанції виходив з того, що все майно СПОП “Новомаячківський” з 20 лютого 2001 року знаходиться в податковій заставі, яка 2 квітня 2001 року за номером 31-2894 зареєстрована в Державному реєстрі застав рухомого майна терміном дії до 01.04.2006 і станом на день проведення аукціонів СПОП “Новомаячківський” мав податкову заборгованість в сумі 81525,85 грн. Згідно п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відчуження майна що перебуває в податковій заставі, може здійснюватись за письмовою згодою органів Державної податкової служби, однак, ДПІ у Цюрупинському районі такої згоди не надавала. Відповідно за результатами проведених спірних аукціонів були укладені договори купівлі-продажу майна в письмовій формі у вигляді протоколів, у зв'язку з чим до них підлягають застосуванню положення статті 203 ЦК України щодо загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, так, за частиною 1 цієї статті зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Хуторного В.М., суддів Мойсеєнко Т.В., Радченко О.П.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргами Спеціалізованого державного підприємства “Укрспецюст” Міністерства юстиції України в особі Херсонської філії та Товарної біржі “Херсонська обласна товарна біржа”, постановою від 11.04.2006 рішення у справі скасувала, в задоволенні позовних вимог відмовила, здійснивши процесуальне правонаступництво, замінивши позивача - Голопристанську міжрайонну державну податкову інспекцію на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Цюрупинському районі.
Постанова мотивована тим, що на момент проведення відділом державної виконавчої служби Цюрупинського РУЮ опису й арешту майна СПОП “Новомаячківський” перебування всіх активів боржника в податковій заставі на підставі рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 вже було неконституційним та невідповідним підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд виходив з того, що реалізація майна СПОП “Новомаячківський” з аукціону була проведена у ході зведеного виконавчого провадження, яке знаходилось на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції, жодна норма Закону України “Про виконавче провадження” не зобов’язує державного виконавця звертатись за дозволом для реалізації арештованого майна до податкового органу у зв’язку з перебуванням майна боржника в податковій заставі.
ДПІ у Цюрупинському районі, не погодившись з прийнятою у справі постановою звернулась з касаційною скаргою, в якій просить спірну постанову скасувати, рішення у справі залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його переконанням, ДВС у Цюрупинському районі та ХФ СДП “Укрспецюст” було порушено порядок реалізації арештованого майна, яке, до того ж, знаходилось в податковій заставі і згідно підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” його відчуження може здійснюватись за письмовою згодою органів Державної податкової служби, однак, відповідачі не дотримались цієї норми Закону №2181.
СПОП “Новомаячківський” також звернулось з касаційною скаргою, в якій з прийнятою у справі постановою також не згодне, просить її скасувати, рішення у справі залишити без змін, оскільки суд першої інстанції правомірно визнав, що реалізація арештованого майна відповідачами у справі була здійснена з порушенням вимог чинного законодавства.
Товарною біржею “Херсонська обласна товарна біржа” надано відзив на касаційні скарги, в якому їх вимоги заперечуються з мотивів законності і обґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції.
Представник позивача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Ухвалою від 13.07.2006 в засіданні суду касаційної інстанції оголошено перерву до 20.07.2006 до 12 години.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 08.07.2005 Відділом державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції в межах здійснюваного зведеного виконавчого провадження по стягненню з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства “Новомаячківський” заборгованості за рішеннями судів накладено арешт за Актом опису й арешту майна на рухоме майно, в тому числі на причіп СЗАП-8357, трактор МТЗ-80, культиватор КРН-4,2, сівалку СУПН-6, трактор ДТ-75 з отвалом, автомобіль МАЗ-500 АШ КС, трактор Т-150.
В подальшому ВДВС Цюрупинського районного управління юстиції на підставі договорів про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна №№ 5220223 –5220226 від 30.08.2005, укладених з Спеціалізованим державним підприємством „Укрспецюст” в особі Херсонської філії, доручив останній реалізувати зазначене майно на аукціоні.
15 вересня 2005 року ХФ СДП „Укрспецюст” проведено аукціони по реалізації рухомого майна, яке належало СПОП „Новомаячківський”, про що складено відповідні протоколи, в т.ч. спірні. За результатами аукціонів переможцем визначено Товарну біржу „Херсонська обласна товарна біржа”, яка придбала: 1) за протоколом № 3 - причіп СЗАП-8357, державний номер 22-57 ХН за ціною 8870 грн.; 2) за протоколом № 4 - трактор МТЗ-80, 1997 року виготовлення, заводський номер 948669, номер двигуна 368301, за ціною 18150 грн.; 3) за протоколом № 7 - культиватор КРН-4,2, 1990 року виготовлення, без номеру за ціною 1940 грн.; 4) за протоколом № 8 - сівалку СУПН-6, 1990 року виготовлення, без номера, за ціною 2300 грн.; 5) за протоколом № 10 - трактор ДТ-75 з отвалом, 1989 року виготовлення, за ціною 7680 грн.; 6) за протоколом № 11 - автомобіль МАЗ-500 АШ КС, державний номер 39-96 ХОН, 1978 року виготовлення, за ціною 12270 грн.; 7) за протоколом № 12 - трактор Т-150, державний номер 80-92 ХП, 1990 року виготовлення, за ціною 10080 грн.
Проте, як встановлено судами обох інстанцій, майно СПОП „Новомаячківський” на час проведення аукціону знаходилось у податковій заставі, а відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відчуження майна та майнових прав, що знаходяться в податковій заставі, може здійснюватись лише за письмовою згодою органів Державної податкової служби, однак такої згоди державна виконавча служба від Державної податкової інспекції не отримувала, в зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що передача майна, яке знаходиться у податковій заставі, для реалізації на аукціоні та його продаж є незаконними.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає, що приписами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено податкову заставу як спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу Закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі непогашення забезпеченого податковою заставою податкового боргу одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами (п. 1.17 ст. 1). Право податкової застави має пріоритет перед: будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого права на податкову заставу, незалежно від того, чи були зареєстровані права інших застав у державних реєстрах застав рухомого майна або нерухомого майна чи ні; будь-якими правами інших застав, які не були зареєстровані у державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку податкову заставу (п. 8.4 ст. 8). Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна (пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8). Згідно рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 зазначені норми визнані конституційними.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника унормований главою 5 Закону України “Про виконавче провадження”. За приписами статті 50 цього Закону стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення.
Права заставодержателів (яким в даному випадку є податкова інспекція) захищені, зокрема, статтею 52 Закону України “Про виконавче провадження”, приписами якої передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повинен повідомити заставодержателя.
Статтею 7 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що держав ний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судами під час розгляду справи не були встановлені обставини, які свідчать про додержання вищезазначених вимог законодавства державною виконавчою службою при здійсненні виконавчого провадження та реалізації арештованого майна СПОП „Новомаячківський”, яке перебувало в податковій заставі.
З матеріалів справи не вбачається, що податкова служба є стягувачем арештованого майна і аукціон проведено в інтересах державного бюджету в особі податкового органу.
Порядок реалізації майна, яке знаходиться у податковій заставі, визначено у ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і дії ВДВС по реалізації такого майна без участі податкового органу суперечать вимогам цього закону.
Наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за № 480/3773, затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі –Порядок), згідно пунктів 1.1 та 1.2 якого цим Порядком регулюється реалізація арештованого рухомого майна, котра здійснюється держа вним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.
Пунктами 3 та 4 цього Порядку встановлено вимоги до підготовки та безпосереднього проведення аукціону. Зокрема, серед іншого, відповідно до підпункту 3.6 організатор аукці ону не пізніше як за 15 днів до дня проведення аукціону публічно оголошує через рекламні повідомлення на телебаченні, радіо, у пресі перелік майна, що виставляється на аукціон для продажу, відомості про майно, стартові ціни, кінцевий термін реєстрації для участі в аукціо ні, дату, час, місце ознайомлення з майном та проведення аукціону, а також адресу, номери телефонів.
Проте, судом першої інстанцій встановлено, що оголошення ХФ СДП „Укрспецюст” в газеті „Наддніпрянська правда” за № 67 від 31 серпня 2005 року про проведення аукціону містить лише узагальнюючі відомості як щодо проведення аукціонів, так і переліку майна, в зазначеному оголошенні відсутні достовірні відомості про конкретне майно СПОП “Новомаячківський” та умови його продажу, стартові ціни на майно, дату, час, місце ознайомлення з цим майном тощо, що, як правомірно визнано судом першої інстанції, є порушенням вимог підпункту 3.6 Порядку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.3 Порядку аукціон - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, а згідно п. 4.8 Порядку під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться наступні дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну. Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон, зазначає у протоколі відповідні суми й (у разі сплати в безготівковому порядку) номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за при дбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого про токолу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві з дня про ведення аукціону. За пунктами 4.9 та 4.10 того ж Порядку після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Копії затвердженого акта видаються переможцю та організатору аукціону.
З аналізу наведених приписів випливає, що сам протокол про результати аукціону є одним з документів, які породжують право власності на майно покупця і припиняють таке право боржника, тобто такі документи підлягають правовій оцінці. Зазначене узгоджується з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.2003 №14, яким визначено, що оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав.
Порушення права позивача відбулося внаслідок неправомірних дій державної виконавчої служби та організатора аукціону, які здійснили реалізацію арештованого майна без належного визначення правового статусу цього майна, хоча значна частина майна СПОП “Новомаячківський” була виведена з податкової застави і в Державний реєстр застав рухомого майна 25.04.2003 внесено відповідні зміни.
Тому не можна визнати правомірним поширення на набувачів спірного майна на аукціоні прав добросовісного набувача згідно з положенням ст. 388 ЦК України, оскільки це майно знаходилось у податковій заставі, яка була внесена у Державний реєстр застав рухомого майна, Товарна біржа “Херсонська обласна товарна біржа” не довела відомостей про те, що не знала або не могла знати про відсутність у виконавчої служби прав відчуження майна СПОП “Новомаячківський”, що є суттєвою вимогою для застосування цієї норми.
Суд апеляційної інстанції з встановлених у справі обставин не дотримався вимог ст.ст. 42, 43 ГПК України, які забезпечують рівність сторін та законність рішень суду, оскільки, встановивши факт знаходження майна у податковій заставі, не надала правової оцінки діям виконавчої служби щодо примусового продажу майна, що знаходиться в податковій заставі, який здійснюється виключно в інтересах пріоритетного заставодержателя, як це передбачено у п. 8.4 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, черговості задоволення вимог стягувачів згідно ст. 44 Закону України “Про виконавче провадження” у порядку, встановленому ст. 52 цього Закону.
В порушення вимог ст. 41 Конституції України майно боржника, що знаходилось податковій заставі, було реалізовано на аукціоні без звернення в установленому порядку до податкового органу і без рішення суду щодо звернення стягнення податкового боргу на заставлене майно.
Таким чином, оспорюваний позивачем продаж майна, яке знаходиться у податковій заставі, відсутність доказів припинення податкової застави з підстав наведених у законі, підстав для звернення стягнення на заставлене майно в інтересах третіх осіб за відсутності звернення до податкової служби свідчать про недотримання вимог ст.ст. 50, 52, 64 Закону України “Про виконавче провадження” при передачі майна на аукціон, що призвело до порушення прав власника майна і заставодержателя.
Враховуючи наведене колегія суддів констатує, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята внаслідок неправильного застосування норм чинного матеріального права, а, отже, підлягає скасуванню, а рішення у справі –залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.04.2006 у справі господарського суду Херсонської області № 13/371-ПД-05 скасувати.
Рішення господарського суду Херсонської області від 24.02.2006 залишити в силі.
Касаційні скарги ДПІ у Цюрупинському районі та СПОП “Новомаячківський” задовольнити.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
С.В.Бакуліна