ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 липня 2006 р.

№ 21/316

      Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу малого спільного підприємства “Б.Н.В.” на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року у справі № 21/316 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гран-Прі-1” до малого спільного підприємства “Б.Н.В.” про зобов’язання звільнити приміщення, -

                                                                                 

                                       ВСТАНОВИВ:

У травні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Гран-Прі-1” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до малого спільного підприємства “Б.Н.В.” про зобов’язання звільнити комплекс автозаправної станції загальною площею 190 м2; приміщення станції технічного обслуговування загальною площею 1100 м2; сходи, згідно проекту № 24, загальною площею 40 м2; перший поверх торговельно-сервісного центру загальною площею 1160 м2, що знаходиться на перетині вул. Саперно-Слобідський та просп. Науки, 5, що належить на праві приватної власності позивачу, посилаючись на незаконну експлуатацію відповідачем вказаних приміщень.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25 травня 2005 року заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне приміщення та заборону вчиняти будь-які дії відносно вищезазначеного приміщення задоволено частково. Заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, зокрема, по відчуженню, використанню, переплануванню, передачі третім особам, що стосуються предмету позову –приміщень незавершеного будівництва, що знаходяться на перетині вул. Саперно-Слобідський та просп. Науки, 5, у м. Києві, а саме: приміщення комплексу автозаправної станції загальною площею 190 м2; приміщення станції технічного обслуговування загальною площею 1100 м2; сходи, згідно проекту № 24, загальною площею 40 м2; перший поверх торговельно-сервісного центру загальною площею 1160 м2.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повернуто йому апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права при її прийнятті.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

          Відмовляючи відповідачу в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для оскарження судових рішень в апеляційному порядку, суд другої інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 25 травня 2005 року подано, згідно поштового штемпеля на конверті, 28 березня 2006 року, тобто з пропуском передбаченого чинним процесуальним законодавством трьохмісячного строку, протягом якого можливе відновлення пропущеного строку.

Висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання є законним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали апеляційної інстанції у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

          

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу спільного підприємства “Б.Н.В.” залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року у справі № 21/316 –без змін.

Головуючий           Перепічай В.С.

Судді                                                                                      Вовк І.В.

                                                                                               Гончарук П.А.