ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 200/4861/19-а

адміністративне провадження № К/9901/36641/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценко С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 200/4861/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (головуючий суддя Давиденко Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Блохіна А.А.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив: - визнати неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового розрахунку його стажу роботи період роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах; - зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії та зарахувати до його стажу роботи зазначені періоди в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців з урахуванням проведених виплат, з 01.01.2004.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про те, що відповідач, не зараховуючи до пільгового розрахунку стажу роботи позивача період роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту. Вказав, що згідно запису в трудовій книжці, він працював в районах Крайньої Півночі в період з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 29.05.1973 по 01.05.1978. Вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до пільгового розрахунку стажу роботи позивача період роботи з період з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, оскільки позивач має право на пільгове обчислення стажу за вищевказаний період, так як достатньою підставою для пільгового обчислення стажу в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них районів є записи в трудовій книжці позивача та відповідні довідки. Позивач також зазначив про те, що відповідач, отримавши від нього заяву, в порушення пунктів 3.3, 4.2 Порядку № 22-1 не надав роз`яснення та допомогу з питання правильності оформлення заяви про призначення пенсії, а прийнявши таку заяву, не виконав вимог щодо прийняття процесуального рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 17 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

4. Суд першої інстанції вказав на відсутність законних підстав вважати дії відповідача щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи позивача період роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах неправомірними, що є підставою для відмови у позові в цій частині, оскільки така вимога на думку суду є передчасною та на час звернення до суду відсутнє порушене право позивача. Крім того, суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги позивача про зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи спірні періоди роботи на пільгових умовах, оскільки питання щодо призначення (перерахунку), чи відмови у призначенні (перерахунку) пенсії віднесено до виключної компетенції управління Пенсійного фонду та жодного рішення з спірного питання ним стосовно позивача не приймалось.

5. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 20 листопада 2019 року скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та закрив провадження у вказаній справі.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач вже звертався до суду з аналогічним предметом спору до того ж самого відповідача та було прийнято рішення з цього питання, яке набрало законної сили. Так, апеляційний суд вказав, що відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень підтверджено, що позивач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя, в якому просив визнати неправомірними дії щодо незарахування до розрахунку пільгового стажу роботи період роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах та зобов`язати провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат з 01.01.2004. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 805/332/18-а, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 24.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на письмові докази, які містяться в матеріалах справи, а саме те, що позивач повторно у 2019 році звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідного зразка, визначеного Постановою ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 27.12.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. 27.12.2019 автоматизований розподіл судової справи між суддями не відбувся, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи, про що складено відповідний протокол від 27.12.2019.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Саприкіної І.В., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.

12. Ухвалою від 22.01.2020 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю її вимогам ч. 2 ст. 329 та ст. 330 КАС України, оскільки скаржником не були надані: документ про сплату судового збору та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку касаційного оскарження. Судом надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення цих недоліків шляхом надання вказаних доказів.

13. На виконання вимог ухвали суду від 22 січня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху скаржник надав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку касаційного оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку ОСОБА_1 вказує на те, що копію ухвали суду апеляційної інстанції отримав 25 листопада 2019 року, що підтверджується копією поштового конверту з штрих-кодовим ідентифікатором, а також роздруківкою з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень. Враховуючи, що касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, клопотання про поновлення строку касаційного оскарження підлягає задоволенню.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

15. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 № 654/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

16. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С.Г. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.

17. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.06.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. ОСОБА_1 перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 14.05.2003, як отримувач пенсії за віком.

19. Позивач, відповідно до абз. 3 п. 5 розд. XV «Прикінцевих положень» Закону України № 1058-IV звернувся до відповідача з заявою від 06.11.2018 згідно додатку 4 про проведення перерахунку пенсії та включення до стажу роботи періоди з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат з 01.01.2004 на підставі наявних документів в пенсій справі, так як підставою є запис у трудовій книжці та додаткові довідки. Зазначена заява надана у відповідності із Законом України «Про звернення громадян».

20. Листом від 07.12.2018 № 9719/34-2/03 Маріупольське ОУПФУ відмовило ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії та зазначило, що стаж роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 не було зараховано в розрахунку один рік роботи з один рік і шість місяців у зв`язку з тим, що позивачем до Управління не були надані трудові договори за вищевказані періоди, або довідки із зазначенням періоду роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Трудова книжка не містить будь-яких зазначень про користування пільгами, як особа, що здійснювала трудову діяльність в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. По трудовій книжці можливо зарахувати стаж на пільгових умовах 1 рік за 1 рік та 6 місяців за умови наявності в трудовій книжці штампу - Крайня Північ, та позначки на який термін було укладено угоду. Крім того, було запропоновано звернутися до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області та надати заяву встановленого зразку про перерахунок пенсії за умови надання додаткових документів.

21. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

23. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

24. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

25. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

26. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

27. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

28. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя, в якому просив визнати неправомірними дії щодо незарахування до розрахунку пільгового стажу роботи період роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах та зобов`язати провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи період з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат з 01.01.2004.

30. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 805/332/18-а, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

31. Посилаючись на пункт 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 200/4861/19-а, оскільки є така, що набрала законної сили постанова між тими самими сторонами, з того самого предмету і з тих самих підстав.

32. Натомість, колегія суддів Верховного Суду з цим висновком суду апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

33. Так, в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 805/332/18-а, що залишене без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року зазначено, що органом, який призначає пенсію, є відповідне Управління пенсійного фонду України. Управління може прийняти певне рішення щодо призначення (перерахунку) чи відмови у призначенні (перерахунку) пенсії лише після надходження заяви, а прийняті Управлінням рішення оформляються розпорядженням.

34. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 25 грудня 2017 року подано до пенсійного органу заяву довільного зразка про перерахунок пенсії на підставі наявних документів в пенсійній справі.

35. Вказане свідчить про те, що позивачем не дотримано приписів статті 44 Закону №1058, так як подано заяву не встановлено зразка (не форми 4) та до заяви не додано необхідних документів, оскільки відсилання в ній як на доказ на наявні матеріли пенсійного справи, не може вважатись належним документом, як це визначено Постановою ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

36. Крім того, зі змісту такої заяви вбачається, що подана вона у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», оскільки про це прямо вказано у прохальній частині заяви, з посиланнями на строк надання відповіді.

37. За таких обставин, суди в межах розгляду адміністративної справи № 805/332/18-а дійшли висновку, що довільне звернення позивача до відповідача 25 грудня 2017 року з заявою щодо перерахунку пенсії, відповідно до абз. 3 п. 5 розд. XV «Прикінцевих положень» Закону України № 1058-IV, як і не надання своєчасної відповіді на таке звернення, не свідчать про бездіяльність управління Пенсійного фонду щодо не розгляду заяви про перерахунок пенсії, як не свідчить і про прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії стосовно позивача.

38. В свою чергу, судами вказано про відсутність законних підстав вважати дії відповідача щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи позивача період роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах неправомірними, що є підставою для відмови у позові в цій частині, оскільки така вимога на думку судів була передчасною та на час звернення до суду відсутнє порушене право позивача.

39. Крім того, в адміністративній справі № 805/332/18-а судами також вказано, що не підлягає задоволенню похідна вимога позивача про зобов`язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії та зарахувати до стажу роботи спірні періоди роботи на пільгових умовах, оскільки питання щодо призначення (перерахунку), чи відмови у призначенні (перерахунку) пенсії віднесено до виключної компетенції управління Пенсійного фонду та жодного рішення з спірного питання ним стосовно позивача не приймалось.

40. При цьому, судами зазначено про те, що якщо позивач виявляє бажання перерахувати пенсію, він не позбавлений можливості звернутись до пенсійного органу із заявою встановленого зразка з доданням належних документів та отримати рішення УПФУ щодо розгляду заяви із зазначеного питання, а вже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, звертатись до суду за захистом порушеного права.

41. Отже, підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в адміністративній справі № 805/332/18-а слугували обставини відсутності порушення прав та інтересів позивача певними діями чи рішеннями, оскільки такі дії чи рішення відповідачем не приймались, та, як наслідок, передчасного звернення позивача до суду.

42. Водночас, звертаючись з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду вдруге, позивач вже навів обґрунтування порушення його прав та законних інтересів протиправною, на його думку, відмовою Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у здійсненні перерахунку його пенсії та зарахувати до його стажу роботи періоди з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме: зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців з урахуванням проведених виплат, з 01.01.2004.

43. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність судового рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим помилково застосував до спірних правовідносин положення пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

44. Крім цього, колегія суддів також звертає увагу на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення у даній справі, суд першої інстанції помилково обґрунтував його тим, що на час розгляду справи, сторонами до суду не надано рішення прийнятого за наслідками розгляду звернення позивача з такою заявою, а відповідачем не приймалось рішення про призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії позивачу із зарахуванням періодів роботи з 22.07.1970 по 01.02.1971, з 02.02.1971 по 29.04.1971, з 30.05.1976 по 01.05.1978 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме щодо зарахування одного року роботи у вказані періоди часу за один рік і шість місяців.

45. Так, як вбачається з матеріалів справи та зазначено ОСОБА_1 у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач повторно у 2019 році, тобто після прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій в адміністративній справі № 805/332/18-а звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії відповідного зразка, визначеного Постановою ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підтвердження чого надав заяву відповідного зразка, опис вкладення та чек про відправлення заяви.

46. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, вказаних обставин не врахував, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.

47. Крім того, враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не було переглянуто апеляційним судом по суті заявлених позивачем позовних вимог, решта доводів і вимог касаційної скарги є такими, що не можуть бути досліджені судом касаційної інстанції.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

49. За наведених вище підстав, Верховний Суд приходить до висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року скасувати.

Справу направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець А.І. Рибачук