У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді |
Мороза М.А., |
|
суддів |
Кривенди О.В., Пошви Б.М., |
|
за участю прокурора |
Сушко Т.М., |
засудженого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянула в судовому засіданні 14 червня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2007 року, яким засуджено
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, не працюючого, не судимого -
за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, працюючого, не судимого -
за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання - тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, працюючого, не судимого -
за ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на тринадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
Постановлено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 та в інтересах його неповнолітніх дітей ОСОБА_10 і ОСОБА_1 з засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 солідарно 27674 грн. 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, та по 100000 грн. на користь кожного з потерпілих на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_2, за пропозицією останнього, вчинили розбійний напад на подружжя ОСОБА_1 з метою заволодіння їх грошима у великих розмірах, умисне вбивство ОСОБА_11 та замах на умисне вбивство ОСОБА_1 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб під час розбійного нападу на них після чого заволоділи речами потерпілої загальною вартістю 1310 грн.
Злочини, як установив суд, вчинено за таких обставин.
Навесні 1999 року ОСОБА_2 незаконно придбав у невстановлених осіб вогнепальну зброю: обріз мисливської рушниці “ТОЗ-БМ” 16 калібру та 6 набоїв до нього, а також обріз карабіну “Мод.98” калібру 7,92 та 5 набоїв до нього, які зберігав без передбаченого законом дозволу на квартирі за місцем свого проживання у м. Комсомольську, а також у дачному будинку своїх батьків.
У грудні 2004 року ОСОБА_2, який працював на той час водієм П.П “Римські”, власниками якого були подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_11, знав що у сейфі магазину згаданого підприємства у м. Комсомольську Кобеляцького району Полтавської області зберігається велика сума грошей і запропонував своїм знайомим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вчинити розбійний напад на власників П.П. і заволодіти їх грошима, з чим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 погодились.
З цією метою ОСОБА_2 спланував розбійний напад і розподілив між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 їх ролі у нападі, які відповідно до плану повинні були озброїтись згаданою зброєю, що зберігалась у нього, замаскувати обличчя масками та надіти гумові рукавиці і, у визначений день нападу, проникнути до будинку ОСОБА_1, зв'язати їх неповнолітніх дітей Олену та ОСОБА_13а, що знаходились вдома без дорослих, дочекатись приїзду додому ОСОБА_1 і ОСОБА_11, напасти на них, зв'язати, заволодіти ключами від магазину і сейфу, проникнути до магазину і заволодіти грошима, що знаходились у сейфі. Про конкретний день нападу і точний час приїзду ОСОБА_1 з роботи додому ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повинен повідомити ОСОБА_2 по мобільному телефону в залежності від конкретних обставин, що складуться на підприємстві.
Діючи відповідно до розробленого плану, 9 січня 2005 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 близько 16 години, маючи при собі заряджену вищезгадану вогнепальну зброю, замаскувавши обличчя масками та надівши гумові рукавиці, обманним шляхом проникли до будинку ОСОБА_1, в якому перебували їх неповнолітні діти. У будинку ОСОБА_7 наніс удари 12-річній ОСОБА_1, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_6, з метою залякування дітей, вистрілив із обрізу рушниці у напрямку 8-річного ОСОБА_10, поранивши його у ногу, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження. Залякавши таким чином дітей, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 липкою стрічкою зв'язали їх і залишили на другому поверху будинку до приходу їх батьків.
ОСОБА_2 повідомив по мобільному телефону ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що подружжя ОСОБА_1 поїхали від магазину додому. Зустрівши їх у будинку, з метою умисного вбивства ОСОБА_1 ОСОБА_6 вистрілив у його напрямку з обрізу мисливської рушниці, поранивши його, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Ухилившись від пострілу, пораненому ОСОБА_1 вдалось вибігти з будинку та звернутись за допомогою до сусідів, незважаючи на те, що ОСОБА_6, з метою доведення до кінця умислу на вбивство, намагався наздогнати його.
Залишившись у будинку ОСОБА_11, рятуючись від насильницьких дій ОСОБА_7, стала вимагати від ОСОБА_6, якого впізнала, припинити насильство, на що ОСОБА_6 наніс їй з великою силою не менше трьох ударів стволом обрізу рушниці по голові, заподіявши черепно-мозкову травму з переломом кісток склепіння та основи черепа.
Після зазначених дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заволоділи сумкою ОСОБА_11 з ключами від магазину та з її особистими речами загальною вартістю 1310 грн., з місця події зникли.
Оскільки умисел вбити обох ОСОБА_1 не було доведено до кінця через втечу ОСОБА_1 і проникнути в магазин стало неможливим, вони викинули ключі і сумку потерпілої, а мобільний телефон забрав собі ОСОБА_6, після чого зустрілись з ОСОБА_2, якому передали його зброю для схованки.
У касаційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і направити справу на новий розгляд у зв'язку з невідповідністю висновків суд, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Посилається на те, що у засуджених не було попереднього зговору на вбивство подружжя ОСОБА_1, а в діях ОСОБА_6 мав місце ексцес виконавця. В іншому вирок ґрунтується на припущеннях суду, що не припустимо в силу ст. 62 Конституції України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суд, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Вважає що всі злочинні дії її син вчинив лише тому, що перебував у хворобливому стані. Він потребує кваліфікованого обстеження лікарями, в чому їй було безпідставно судом відмовлено.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду щодо нього скасувати. Нікого вбивати він не хотів, потерпіла померла у зв'язку з тим, що їй неправильно була надана медична допомога. Суд не взяв до уваги його показання в судовому засіданні і призначив йому надмірно суворе покарання.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд з тих підстав, що він засуджений за дії, яких не вчиняв. Суд не врахував те, що він ні в кого пострілів не вчиняв і потерпілих він особисто не бив. Вважає, що його необґрунтовано засуджено за вчинення особливо тяжких злочинів.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що він ніяких злочинів щодо сім'ї ОСОБА_1 не планував і у їх учиненні ніякої участі не брав. За таких обставин його слід виправдати за участь в організації розбійного нападу, замаху на вбивство і в убивстві ОСОБА_11 Показання свідків по справі не підтверджують те, що він міг організувати напад на подружжя ОСОБА_1, а зброю у нього відібрав ОСОБА_6 насильно.
У запереченнях на касаційні скарги засуджених та їх захисників потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду залишити без зміни, вважає що суд правильно встановив обставини справи, врахував характер дій всіх засуджених, дав відповідну оцінку їх показанням і обґрунтовано визнав їх винуватими. Вважає, що всі подані скарги задоволенню не підлягають.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_2 та захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтримали касаційні скарги і просили скасувати вирок суду щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 і направити справу на новий судовий розгляд, потерпілого ОСОБА_1, вважаючого касаційні скарги безпідставними, а вирок законним і обґрунтованим, думку прокурора про необґрунтованість поданих касаційних скарг та про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засуджених та їх захисників задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів ОСОБА_11, замаху з тих же мотивів на умисне вбивство ОСОБА_1 під час розбійного нападу на них, за встановлених судом обставин, що викладені у вироку, є обґрунтованим, стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є правильним.
Не зважаючи на те, що всі засуджені свою вину у скоєнні зазначених у вироку дій в судовому засіданні визнали частково, такий висновок суду ґрунтується на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах, яким суд дав оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.
Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що вони з дружиною були власниками магазину “Вілена”. На новорічні свята банки не працювали, а тому готівкові кошти від продажу меблів знаходились у сейфі магазину. ОСОБА_2 працював у магазині водієм, був обізнаний у всіх справах, йому довіряли і він неодноразово перевозив значні суми грошей. 9 січня разом з дружиною вони приїхали додому, з ними був і брат дружини. Двері в будинку були не зачинені і дружина першою увійшла в дім і пішла до кухні. У дверях він раптово побачив чоловіка у чорному одязі, який відразу вистрілив у нього. Він ухилився від пострілу, тому був лише поранений у праве плече, після чого зразу побіг до сусідів. Вслід йому пролунав ще один постріл. Від сусідів він викликав міліцію. З працівниками міліції він повернувся до будинку і побачив, що на ганку будинку лежала його дружина з розбитою головою, а на другому поверсі будинку знаходились діти - ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які були зв'язані і у сина було поранення ноги. Дружину і сина відвезли у лікарню. 12 січня дружина від спричинених ран голови померла. Син ОСОБА_13 тривалий час перебував на лікуванні.
Згідно з висновками судово-медичних експертиз:
№ 77 від 10.03.2005 року потерпілому ОСОБА_1 спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді одиночного дробового вогнепального поранення правого надпліччя (т.2, а.с. 19-20),
№ 391 від 10.03.2005 року потерпілому ОСОБА_13 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді одиночного вогнепального дробового поранення лівої гомілки з дефектом м'яких тканин м'язів (т. 2, а.с. 28-29),
№ 78 від 17.01.2005 року потерпілій ОСОБА_12 заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у тім'яну область, рани нижньої губи, крововиливу правого стегна. Їй було заподіяно не менше трьох ударів: в тім'яну область голови, в обличчя та стегно (т. 2, а.с. 37),
а за висновками судово-медичної експертизи № 48 від 9.03.2005 року смерть ОСОБА_11 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що викликала перелом кісток основи і склепіння черепа, крововиливи під оболонки та у речовину головного мозку. Їй було заподіяно з великою силою не менше трьох ударів у голову (т. 2, а.с. 5-8), які згідно з висновками медико-криміналістичної експертизи могла утворитися від дії тупого металевого предмета з обмеженою поверхнею (т. 2, а.с. 9-11).
Дані судово-медичних експертиз щодо характеру спричинених всім потерпілим тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які вони давали під час відтворення за їх участю обстановки та обставин події.
Заперечення засудженого ОСОБА_2 своєї причетності до розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_1, умисного вбивства ОСОБА_11 та замаху на вбивство ОСОБА_1 суд обґрунтовано визнав неспроможними.
Його показання в цій частині повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_1, а також показаннями під час досудового слідства та в судовому засіданні засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Суть їх показань зводиться до того, що саме ОСОБА_2 запропонував напасти на сім'ю ОСОБА_1, запевнив їх, що у сейфі магазину зберігається велика сума грошей, та переконав їх у можливості доступу до сейфу після отримання ключів. Він особисто надав їм зброю - обрізи та достатню кількість набоїв. Саме він запропонував скористатись під час нападу гумовими рукавицями, масками і липкою стрічкою “скотчем”. Він поінформував про місцезнаходження ОСОБА_1, повідомив код вхідних дверей на брамі, детально розповів, яким чином можливо проникнути у будинок, зокрема, кинувши ковбасу собаці, під час розбійного нападу підтримував з ними постійний зв'язок по мобільному телефону, з метою забезпечення готовності до нападу зателефонував ОСОБА_7 про час виїзду ОСОБА_1 з магазину додому, а потім зустрів їх в умовленому місці після нападу, де вони фактично звітували йому про те, як вчинили напад, прийняв від них вогнепальну зброю, яку заховав, а також сприяв їх перехованню після вчинення злочину.
Суд дав відповідну оцінку показанням ОСОБА_6 і обґрунтовано визнав їх такими, що відповідають дійсності виходячи з того, що під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події в умовах, коли виключався будь-який вплив на засудженого з боку працівників міліції, він послався на аналогічні обставини, як це вбачається з протоколу від 6.04.2005 року (т. 1, а.с. 207-215), і підтвердив на очних ставках з ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 217-221) та з ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 222-224).
Показання ОСОБА_6 про роль ОСОБА_2 у вчиненні злочинів щодо сім'ї ОСОБА_1 не суперечать і показанням засудженого ОСОБА_7, який, зокрема, у власноручно викладеному ним протоколі про явку з повинною від 11.01.2005 року вказав, що коли в будинку ОСОБА_1 він зв'язував дітей, йому телефонував ОСОБА_2 і повідомив, що дорослі Римські виїхали з магазину додому (т. 3, а.с. 111). На допиті в якості підозрюваного 12.01.2005 року ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_6 запропонували йому вчинити напад на ОСОБА_1, саме ОСОБА_2 сказав, що у ОСОБА_7 буде обріз одноствольний, а у ОСОБА_6 - двохствольний (т. 3, а.с. 117-120). Такі ж показання ОСОБА_7 містяться і у протоколі його допиту в якості обвинуваченого від 21.01.2005 року, які він давав у присутності захисника (т. 3, а.с. 125-131).
З протоколів відтворення обстановки та обставин події від 13.01.2005 року (т. 1, а.с. 190-195) та від 15.03.2005 року (т. 1, а.с. 198-204) убачається, що ОСОБА_7 докладно підтвердив на місці і показав, яким чином були скоєні злочини.
На виявлених у зазначеному ОСОБА_7 місці гумових рукавичках виявлена кров, що могла походити від потерпілої ОСОБА_11. а сліди нашарування потожиру - від ОСОБА_7, що видно з висновків судово-цитологічної експертизи (т. 2, а.с. 137-143). ОСОБА_7 також показав місце, де ОСОБА_2 заховав зброю - обрізи, які згідно з протоколом від 12.01.2001 року (т. 1. а.с. 69-72) виявлені під ліжком на другому поверсі будинку батьків ОСОБА_2 За висновками судово-балістичних експертиз №№ 18 і 19 від 29.01.2005 року та від 2.02.2005 року (т. 2, а.с. 265-267, 298-300, 276-278, 287-289) обрізи є: один - обрізом мисливської рушниці “ТОЗ-БМ” 16 калібру, а другий - обрізом карабіну “Mod 98 mauzer” калібру 7,92 мм. Обидва обрізи придатні для проведення пострілів, у тому числі і вилученими з обрізами стандартними патронами.
Наведені докази свідчать про те, що саме ОСОБА_2, організувавши вчинення розбою, надавши для цього ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вогнепальну зброю і керуючи підготовкою та вчиненням цього злочину, усвідомлював наявність реальної небезпеки для життя і здоров'я членів сім'ї ОСОБА_1 під час розбійного нападу на них та передбачав вбивство ОСОБА_11 і ОСОБА_1, але умисел щодо вбивства ОСОБА_1 не був доведений до кінця з причин, що не залежали від волі засуджених.
Суд обґрунтовано також прийшов до висновку про наявність у всіх засуджених корисливого мотиву. Як правильно зазначив суд у вироку, про наявність такого мотиву свідчить узгоджена за планом, запропонованим ОСОБА_2, поведінка ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які вимагали у ОСОБА_11 сумку з ключами. А після втечі з місця події, розуміючи нездійсненність плану проникнення до магазину і заволодіння грошима, викинули сумку потерпілої.
Обґрунтованим також є висновок суду про те, що засуджені під час розбійного нападу діяли з умислом на вбивство ОСОБА_11 і ОСОБА_1 Про це свідчить їх поведінка як при підготовці злочину, так і при його вчиненні. Зокрема, вони ретельно готувались до злочину, розробили план, приготували зброю і достатню кількість набоїв. Під час нападу діяли цілеспрямовано та злагоджено. Після приїзду до будинку ОСОБА_1, вони пропустили ОСОБА_11 до будинку, а в ОСОБА_1 зразу був вчинений постріл. Твердження ОСОБА_6 про те, що він не бажав настання смерті ОСОБА_11 спростовуються самим фактом нанесення потерпілій ударів у голову з великою силою металевою частиною обрізу.
Таким чином, посилання в касаційних скаргах захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_2 на те, що він не був учасником розбійного нападу на подружжя ОСОБА_1, не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому є безпідставними.
Посилання у касаційних скаргах засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на те, що вони не мали наміру вчиняти вбивство ОСОБА_1, також необґрунтованими і спростовуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
Із матеріалів справи вбачається, що слідчими органами і судом досліджено всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Дії ОСОБА_6 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, за ч. 4 ст. 187 і за ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, за ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, за ч. 4 ст. 187 і за ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, за ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 і за ч. 1 ст. 263 КК України судом кваліфіковано правильно відповідно до встановлених обставин справи.
Будь-яких даних про упередженість органів досудового слідства чи суду, порушень ними норм КПК України, які були б підставою для зміни або скасування вироку, не встановлено. Не виявлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обґрунтований вирок.
Покарання ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами закону, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про їх особи, а також всіх обставин, які мають значення для справи, у тому числі і тих, що пом'якшують покарання, і на які вказується в касаційних скаргах.
За таких обставин підстав для пом'якшення покарання засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_2, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Апеляційного суду Полтавської області від 22 лютого 2007 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_2 - без зміни
с у д д і:
Кривенда О.В. Мороз М.А. Пошва Б.М.