ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/122/20

Господарський суд Тернопільської області складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом фізичної особи-підприємця Шимуди Богдана Афанасійовича, АДРЕСА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", 46016, вул. Київська, 9, м. Тернопіль

про визнання незаконним самовільного (без дозволу) виконання земельних і будівельних робіт керівництвом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 та про зобов`язання керівництва ОСББ вул. Київська 9 якнайшвидше, до 10 днів, привести суміжну з орендованою мною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану (прибрати щебінь і засипати котлован землею)

за участі представників сторін:

позивача: Шимуда Б.А., паспорт НОМЕР_1 від 29.10.1999;

відповідача: керівник Чорний М.Я., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.11.2016.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець Шимуда Богдан Афанасійович ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9" (вул. Київська, 9, м. Тернопіль) про визнання незаконним самовільного (без дозволу) виконання земельних і будівельних робіт керівництвом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 та про зобов`язання керівництва ОСББ вул. Київська 9 якнайшвидше, до 10 днів, привести суміжну з орендованою мною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану (прибрати щебінь і засипати котлован землею).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав Шимуди Б.А. на зайняття підприємницькою діяльністю, зокрема позивач стверджує, що відповідачем здійснюються земельні та будівельні роботи на суміжній з орендованою позивачем земельній ділянці, поблизу його магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 саме в місці проходження комунікацій водопостачання у згаданий магазин. Такі дії керівника ОСББ "Київська, 9" позивач вважає протизаконними, оскільки вони свідчать про самовільне заняття земельної ділянки і проведення на ній незаконних земельних і будівельних робіт, що призвели до пошкодження теплової ізоляції системи водопостачання, яка проведена до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Також, позивач вказує про те, що з метою встановлення земельного сервітуту для прокладання на його земельну ділянку водопроводу для забезпечення функціонування належного йому магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 звертався до Тернопільської міської ради, однак йому було відмовлено. У зв`язку з чим, Шимуда Б.А. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про визнання відмов від 21.05.2019 року за №1028/08 та від 29.08.2019 року за №1765/05 Тернопільської міської ради в наданні дозволу на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 на звернення інваліда війни Шимуди Б.А. незаконними; визнання протиправним ненадання Тернопільською міською радою дозволу інваліду війни Шимуді Б.А. за заявою від 18.07.2019 на укладання договору земельного сервітут для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, а також зобов`язання Тернопільської міської ради після чергового звернення інваліда війни Шимуди Б.А. з переліком документів згідно інформаційної картки А-25-13 станом на 18.07.2019 року надати дозвіл на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі № 500/2161/19 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29 серпня 2019 року № 1765/05 в розгляді звернення Шимуди Б.А. щодо надання дозволу на укладення земельного сервітуту, а також зобов`язано Тернопільську міську раду розглянути звернення Шимуди Б.А. про надання дозволу на укладення земельного сервітуту від 18 липня 2019 року та прийняти відповідне рішення.

Одночасно із позовною заявою, а саме: 18.02.2020, Шимудою Б.А. подано клопотання від 18.02.2020 (вх. № 1211 від 18.02.2020) про вжиття заходів забезпечення позову, яким останній просив суд вжити заходи забезпечення позову та заборонити керівництву ОСББ "Київська, 9" проводити будь-яке виконання робіт на суміжній з орендованою мною земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 до виконання сесією Тернопільської міськради рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі від 15 січня 2020 року по справі №500216/19, а також зобов`язати керівництво ОСББ "Київську, 9" привести суміжну з орендованою Шимудою Б.А. земельною ділянкою, за адресою вул. Київська 9 В, м. Тернопіль, до попереднього стану (вивезти щебінь і засипати котлован землею) і відновити захисний земельний шар ґрунту навколо бетонного кільця колодязя, що виступає над землею на висоту понад 70 см.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву від 18.02.2020 (вх. № 141 від 18.02.2020) Шимуди Богдана Афанасійовича ( АДРЕСА_1 ) - залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

Ухвалою від 26.02.2020 відмовлено Шимуді Богдану Афанасійовичу у задоволенні клопотання від 24.02.2020 (вх. № 1302 від 24.02.2020) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони керівництву ОСББ "Київська, 9" проводити будь-яке виконання робіт на суміжній з орендованою мною земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 до виконання сесією Тернопільської міськради рішення Тернопільського окружного адміністративного суду по справі від 15 січня 2020 року по справі №500216/19, а також зобов`язання керівництва ОСББ "Київську, 9" привести суміжну з орендованою Шимудою Б.А. земельною ділянкою, за адресою АДРЕСА_2, до попереднього стану (вивезти щебінь і засипати котлован землею) і відновити захисний земельний шар ґрунту навколо бетонного кільця колодязя, що виступає над землею на висоту понад 70 см.

26 лютого 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява від 26.02.2020 (вх. № 1380) разом із додатком, з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 24.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02 березня 2020 року, враховуючи виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 24.02.2020 та усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд прийняв позовну заяву Шимуди Б.А. до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26 березня 2020 року.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року № 215, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин та відповідно до заяви Голови Ради Суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 на офійному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua), розміщено звернення до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Також, відповідно рекомендацій Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 та розпорядження Господарського суду Тернопільської області № 7-р від 16.03.2020 "Про встановлення режиму роботи Господарського суду Тернопільської області в умовах карантину", суддям рекомендовано розгляд справ призначати (відкладати) за межами строку карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку з цим, враховуючи поважність причин, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, суд ухвалою від 18.03.2020 відклав розгляд справи. При цьому зазначив, що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено додатково ухвалою суду.

13.04.2020 на адресу Господарського суду Тернопільської області від відповідача надійшов письмовий відзив на позов від 07.04.2020 (вх. № 2528 від 13.04.2020), відповідно до якого ОСББ "Київська, 9" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП Шимуди Б.А.

06.05.2020 Шимуда Б.А. звернувся до суду з клопотанням від 06.05.2020 (вх. № 2825) про вжиття заходів забезпечення позову, у якому просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- визнати незаконним встановлення сміттєвого контейнера на відстані 9 метрів від будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2 керівництвом ОСББ "Київська, 9";

- зобов`язати керівництво ОСББ "Київська, 9" терміново до 3 днів демонтувати (прибрати) встановлений сміттєвий контейнер на відстані 9 метрів від будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_2, 46016;

- привести суміжну з орендованою Шимудою Б.А. земельною ділянкою, за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану (вивезти щебінь і засипати котлован землею) і відновити захисний земельний шар ґрунту навколо бетонного кільця колодязя, що виступає над землею на висоту понад 70 см.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2020 відмовлено Шимуді Богдану Афанасійовичу ( АДРЕСА_1 ) у задоволенні клопотання від 06.05.2020 (вх. № 2825 від 06.05.2020) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом визнання незаконним встановлення сміттєвого контейнера на відстані 9 метрів від будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2 керівництвом ОСББ "Київська, 9", зобов`язання керівництва ОСББ "Київська, 9" терміново до 3 днів демонтувати (прибрати) встановлений сміттєвий контейнер на відстані 9 метрів від будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_2, 46016 та приведення суміжної з орендованою Шимудою Б.А. земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_2, до попереднього стану (вивезти щебінь і засипати котлован землею) і відновлення захисного земельного шару ґрунту навколо бетонного кільця колодязя, що виступає над землею на висоту понад 70 см.

13.05.2020 позивачем подано до суду відповідь від 11.05.2020 (вх.№2920 від 13.05.2020) на відзив відповідача, у якій Шимуда Б.А. наголошує, зокрема про те, що у відповідача немає у встановленому законом порядку, затвердженого проекту землеустрою для обслуговування житлового будинку і всі земляні і будівельні роботи на суміжній з орендованою позивачем земельній ділянці керівництвом ОСББ "Київська, 9" проводяться незаконно.

Ухвалою суду від 27.05.2020, враховуючи послаблення протиепідемічних заходів на території Тернопільської області, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд упродовж розумного строку, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд призначив підготовче засідання для розгляду справи № 921/122/20 на 22 червня 2020 року о 10:00 год.

Також, повноважний представник ОСББ "Київська, 9" в підготовчому засіданні 22.06.2020 зазначив, що строк на подання відзиву на позов пропущений з поважних причин, зокрема пов`язаних з установленими постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на усій території України карантину обмеженнями.

Зважаючи на те, що відповідач обґрунтував поважність причин пропуску строку для подання відзиву на позов, суд визнав за необхідне прийняти поданий відповідачем - ОСББ "Київська, 9" відзив на позов від 07.04.2020 (вх. № 2528 від 13.04.2020).

Відповідно до ухвали Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2020, закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/122/20 до судового розгляду по суті на 02 липня 2020 року.

У призначене для розгляду справи по суті 02.07.2020 судове засідання прибули позивач та представник відповідача.

У судовому засіданні 02 липня 2020 року справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснений на запит суду від 26.06.2020 № 1006829829, Шимуда Б.А. з 09.09.2008 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як фізична особа - підприємець, видами діяльності якого є: роздрібна торгівля фруктами й овочами, м`ясом і м`ясними продуктами, рибою, рибними продуктами та молюсками, хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами, напоями, тютюновими виробами та іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, видане 20.09.2012 виконкомом Тернопільської міської ради № 681322 (копія знаходиться в матеріалах справи), Шимуді Б.А. на праві приватної власності належить нежитлова будівля (будівля магазину непродовольчих товарів) за адресою АДРЕСА_2.

Так, відповідно до наявних у справі документів, Шимуда Б.А. , з метою встановлення земельного сервітуту для прокладання на його земельну ділянку водопроводу для забезпечення функціонування належного йому магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 звертався до Тернопільської міської ради, однак йому було відмовлено. У зв`язку з чим, Шимуда Б.А. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про визнання відмов від 21.05.2019 року за №1028/08 та від 29.08.2019 року за №1765/05 Тернопільської міської ради в наданні дозволу на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 на звернення інваліда війни Шимуди Б.А. незаконними; визнання протиправним ненадання Тернопільською міською радою дозволу інваліду війни Шимуді Б.А. за заявою від 18.07.2019 на укладання договору земельного сервітут для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, а також зобов`язання Тернопільської міської ради після чергового звернення інваліда війни Шимуди Б.А. з переліком документів згідно інформаційної картки А-25-13 станом на 18.07.2019 року надати дозвіл на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі № 500/2161/19 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29 серпня 2019 року № 1765/05 в розгляді звернення Шимуди Б.А. щодо надання дозволу на укладення земельного сервітуту, а також зобов`язано Тернопільську міську раду розглянути звернення Шимуди Б.А. про надання дозволу на укладення земельного сервітуту від 18 липня 2019 року та прийняти відповідне рішення.

В той же час, позивач вказує на те, що 24.01.2020 близько 13:00 год. керівництво ОСББ "Київська , 9" самовільно (без дозволу) почало проводи земляні роботи поряд з його магазином "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, зокрема саме в місці проходження комунікацій водопостачання в магазин позивача (після врізки в колодязі до міської системи "Тернопільводоканал").

Вказані вище дії, позивач вважає порушенням його прав, оскільки відповідачем здійснюються земельні та будівельні роботи на суміжній з орендованою ним земельній ділянці, поблизу його магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, що унеможливлює доставку товару через блокування єдиного безальтернативного шляху заїзду транспорту на прибудинкову територію магазину. По вказаній земельній ділянці на глибині 70 см проходить система водопостачання (пластикова труба діаметром 35 мм) магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка була захищена від промерзання шаром піску і землі, однак керівництвом ОСББ "Київська, 9" екскаватором було вирито котлован, який уже засипаний, але тільки щебенем та піском. Враховуючи дані обставини, заявник вважає, що зараз система водопостачання немає жодної ізоляції так як щебінь (фракція 40 -50 мм) товщиною шару в 50 см не вважається теплоізоляційним матеріалом.

Також, позивач вважає дії керівництва ОСББ "Київська, 9" такими, що кваліфікуються за ст.197.1 Кримінального кодексу України, а також ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: самовільне (без дозволу) виконання земляних робіт або підготовчих робіт здійснене юридичною особою, що є прямим порушенням чинного законодавства.

Відтак, позивач стверджує, що відповідач своїми діями порушує права ФОП Шимуди Б.А. на зайняття підприємницькою діяльністю. Вказані вище обставини і слугували підставою для звернення ФОП Шимуди Б.А. із даним позовом до суду.

Щодо юрисдикції даного спору.

Як вбачається із матеріалів даної справи позивач ФОП Шимуда Б.А. за захистом своїх порушених прав звертався до Тернопільського окружного адміністративного суду. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №500/315/20 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Шимуди Богдана Афанасійовича до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська,92 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Надалі позивач звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. 06.02.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Шимуди Богдана Афанасійовича ( АДРЕСА_1 ) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9" про визнання незаконним самовільного виконання земельних і будівельних робіт на суміжній з орендованою земельній ділянці та зобов`язання привести земельну ділянку у попередній стан, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а його слід розглядати в порядку господарського судочинства (справа №607/2236/20).

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із ч. 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Підвідомчість (підсудність) справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки у законі застосовується принцип розмежування підвідомчості (підсудності) за суб`єктним, предметним критеріями, а також з урахуванням змісту спірних правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Більше того, суд відзначає, що чинним законодавством не передбачено порядку в якому б могли допускатися випадки будь-яких спорів щодо підсудності справ.

За таких обставин, вказаний спір, за характером правовідносин, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Всебічно та повно вивчивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням його прав на зайняття підприємницькою діяльністю, зокрема позивач стверджує, що керівництвом відповідача здійснюються земельні та будівельні роботи на суміжній з орендованою позивачем земельній ділянці, поблизу його магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, а саме: в місці проходження комунікацій водопостачання у згаданий магазин. Такі дії керівника ОСББ "Київська, 9" позивач вважає протизаконними, оскільки вони свідчать про самовільне заняття земельної ділянки і проведення на ній незаконних земельних і будівельних робіт, що призвели до пошкодження теплової ізоляції системи водопостачання, яка проведена до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Однією із вимог визначених у позовній заяві позивачем на захист свого порушеного права є визнання незаконним самовільне (без дозволу) виконання земельних і будівельних робіт керівництвом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 .

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Так, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В п. п. 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому, вищевказаною статтею визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Чинним законодавством України не встановлено чіткого визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв`язку із волею суб`єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов`язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов`язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов`язального характеру; дії, що створюють об`єктивний результат (створення об`єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Таким чином, відповідна вимога про визнання незаконним самовільного (без дозволу) виконання земельних і будівельних робіт керівництвом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, на відміну від місцевих загальних судів, які розглядають справи за заявами про встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, в окремому провадженні. Тоді як, господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Тому встановлення певних обставин є неналежним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та законних інтересів учасників господарських відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17, постанові Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, ухваленій у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду та постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 909/953/18 та від 21.08.2019 у справі № 910/13755/18.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога про визнання незаконним самовільного (без дозволу) виконання земельних і будівельних робіт керівництвом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 не узгоджується із способами захисту прав і інтересів, не призводить до поновлення порушеного права позивача, не відповідає визначеним ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту прав та інтересів.

Дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним самовільного (без дозволу) виконання земельних і будівельних робіт керівництвом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9", м. Тернопіль на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 .

При цьому, не заслуговують на увагу і усні пояснення позивача, озвучені в судовому засіданні 02.07.2020 та викладені у відповіді від 11.05.2020 (вх. № 2920 від 13.05.2020) на відзив відповідача, щодо того, що проведені на суміжній з орендованою позивачем земельній ділянці керівництвом ОСББ "Київська, 9" земляні і будівельні роботи є незаконні так як у відповідача відсутній у встановленому законом порядку затверджений проект землеустрою для обслуговування житлового будинку, оскільки перевірка законності проведення будівельних робіт, в процесі якої і встановлюються обставини щодо наявності/відсутності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, проводиться Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (Держархбудінспекція), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій, проводиться перевірка законності проведення будівельних робіт, відповідно Положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294.

Також, відповідно до ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства входить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст (ст.12 Земельного кодексу України).

Також, не підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов`язання керівництва ОСББ вул. Київська 9 якнайшвидше, до 10 днів, привести суміжну з орендованою мною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану (прибрати щебінь і засипати котлован землею), з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у статті 4 Господарського процесуального кодексу України, полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, через зазначені положення Господарського процесуального кодексу України реалізується принцип доступності правосуддя. До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (п. 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 910/15651/17).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

При цьому звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. У свою чергу судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Так, ФОП Шимуда Б.А. звертаючись до суду із позовною вимогою про зобов`язання керівництва ОСББ вул. Київська 9 якнайшвидше, до 10 днів, привести суміжну з орендованою мною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану (прибрати щебінь і засипати котлован землею), посилається на порушення свого права на зайняття підприємницькою діяльністю, яке полягає у незаконному проведенні земляних і будівельних робіт керівництвом ОСББ "Київська, 9" на суміжній з орендованою Шимудою Б.А. земельній ділянці.

Отже, виходячи з наведеного вище, при зверненні до суду з позовною вимогою про зобов`язання керівництва ОСББ вул. Київська 9 якнайшвидше, до 10 днів, привести суміжну з орендованою Шимудою Б.А. земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану позивачем повинно бути доведено наявність права на земельну ділянку, на якій проводяться земляні роботи, а також порушення цього права з боку відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підтвердження вказаних вище обставин Шимуда Б.А. вказує на те, що ним, з метою встановлення земельного сервітуту для прокладання на його земельну ділянку водопроводу для забезпечення функціонування належного йому магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, звертався до Тернопільської міської ради, однак йому було відмовлено. У зв`язку з чим, Шимуда Б.А. звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про визнання відмов від 21.05.2019 року за №1028/08 та від 29.08.2019 року за №1765/05 Тернопільської міської ради в наданні дозволу на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2 на звернення інваліда війни Шимуди Б.А. незаконними; визнання протиправним ненадання Тернопільською міською радою дозволу інваліду війни Шимуді Б.А. за заявою від 18.07.2019 на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2, а також зобов`язання Тернопільської міської ради після чергового звернення інваліда війни Шимуди Б.А. з переліком документів згідно інформаційної картки А-25-13 станом на 18.07.2019 року надати дозвіл на укладання договору земельного сервітуту для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі № 500/2161/19 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29 серпня 2019 року № 1765/05 в розгляді звернення Шимуди Б.А. щодо надання дозволу на укладення земельного сервітуту, а також зобов`язано Тернопільську міську раду розглянути звернення Шимуди Б.А. про надання дозволу на укладення земельного сервітуту від 18 липня 2019 року та прийняти відповідне рішення.

Однак, судом встановлено, що позивачем не подано доказів належності, на будь якому речовому праві, земельної ділянки на якій проводились земельні та будівельні роботи, позивачу, її меж, в тому числі і земельного сервітуту про який позивач наголошував у позові, навпаки відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Тернопільської міської ради (https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii/37944.html) рішенням сесії від 13.03.2020 № 7/47/163 Тернопільська міська рада вирішила відмовити фізичній особі-підприємцю Шимуді Богдану Афанасійовичу в наданні дозволу на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0040 га для влаштування проїзду до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_2.

Окрім того, на підтвердження факту порушення своїх прав з боку відповідача позивач долучає до матеріалів справи звернення у правоохоронні органи, зокрема заяву від 09.02.2017, заяву від 06.03.2017 та заяву від 17.02.2020 щодо проведення розслідування та притягнення до відповідальності керівництва ОСББ "Київська, 9" через перекриття водопостачання та проведення земляних робіт із відшкодуванням позивачеві понесених матеріальних збитків, а також відповіді на вказані звернення, а саме: лист № Ш-227/ОП від 11.07.2017, лист № Ш-24/04/21-2017 від 24.03.2017, у яких мова йде зокрема про те, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" до повноважень органів поліції не входить контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим Головне управління Національної поліції в Тернопільській області роз`яснило Шимуді Б.А. , що з приводу порушених ним питань, останній має звернутись до Управління житлово - комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради, Управління житлово - комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жилого - комунального господарства України та до суду.

Отже, з огляду на зміст вищезазначених заяв - звернень позивача та листів - відповідей ГУ Національної поліції в Тернопільській області, суд констатує, що останні не є належними доказами, в розумінні статті 73 ГПК України, на підставі яких господарський суд встановлює обставини щодо порушення відповідачем прав позивача.

Також, в підтвердження порушення прав позивача на зайняття підприємницькою діяльністю, зокрема про самовільне зайняття земельної ділянки і проведення на ній незаконних земельних і будівельних робіт, що призвели до пошкодження теплової ізоляції системи водопостачання, яка проведена до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", позивач долучає до матеріалів справи світлини (паперові копії електронних доказів), які долучені позивачем - подані без зазначення про наявність у нього/або іншої особи оригіналів вказаних світлин.

У зв`язку з чим, вказані світлини не можуть бути прийняті судом оскільки позивачем не дотримано порядку подачі електронних доказів, визначеного ст. 96 ГПК України.

Поряд з цим суд відзначає, що відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов`язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб`єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів.

Покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права. Зокрема, застосовується за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном, тощо.

Право на пред`явлення позову з використанням способу захисту, передбаченого п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК, зокрема у даному випадку про зобов`язання привести суміжну з орендованою позивачем земельною ділянкою до попереднього стану, у разі неправомірного здійснення на ній земельних і будівельних робіт із порушенням прав іншої особи, мають державні органи, у тому числі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, органи місцевого самоврядування, а також особа, права якої порушено такими діями.

Таким чином, у частині позовних вимог про зобов`язання керівництва ОСББ вул. Київська 9 якнайшвидше, до 10 днів, привести суміжну з орендованою мною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 до попереднього стану (прибрати щебінь і засипати котлован землею) суд також відмовляє з огляду на недоведеність позивачем порушення його прав діями відповідача.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Інші доводи, міркування учасників справи, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір у даній справі в дохід бюджету не стягується.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 4-5, 7, 13, 20, 42, 73-75, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- фізичній особі-підприємцю Шимуді Богдану Афанасійовичу за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Київська, 9" за адресою: 46016, вул. Київська, 9, м. Тернопіль.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 07.07.2020.

Суддя Н.В. Охотницька