У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 19 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2007 року щодо ОСОБА_1

         Вироком місцевого суду

                                               ОСОБА_1,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                               уродженець м. Дніпропетровська,

житель смт. Ювілейний Дніпропетровського району Дніпропетровської області,

раніше судимий:

- 23 листопада 1999 року Дніпропетровським районним судом за ч.3 ст.140, ст.208 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, умовно, з іспитовим строком 3 роки;

- 10 вересня 2001 року Дніпропетровським районним судом за ч.2 ст.142, ст.44 КК України 1960 р. , ч.1 ст.296, ст.ст.70, 71 КК України         2001 р. на 4 роки позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст.289 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

         На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації.

         Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2007 року апеляцію прокурора про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 через м'якість призначеного винному покарання, залишено без задоволення, а вирок Дніпропетровського районного суду від 9 жовтня 2006 року - без зміни.

         Як визнав суд, 12 вересня 2005 року, у проміжок часу з 18 до 20 години 45 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_1, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув, таємно викрав ключі від його гаража.

         Після цього, ОСОБА_1 відкрив гараж, розташований на АДРЕСА_2 та незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-21061 державний номерний знак НОМЕР_1, який належав  ОСОБА_2, вартістю 11 453 грн. 48 коп., на якому вчинив ДТП.

            У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію дій винного, просить  судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що призначене винному покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу ОСОБА_1, через м'якість. Крім того, вказує, що апеляційний  суд, розглядаючи апеляцію прокурора, порушив вимоги ч.2 ст.358 та ст.377 КПК України.

         Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

         Відповідно до вимог ст.377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляцій, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави з яких апеляції визнано необгрунтованими. При цьому всі доводи, що містяться в апеляціях, повинні бути проаналізовані, співставлені з наявними у справі матеріалами, а ухвала повинна містити вичерпні на них відповіді.

         Апеляційний суд наведені вимоги закону належним чином не виконав.

         Як убачається зі справи, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1, в апеляції просив скасувати вирок місцевого суду, оскільки, на його думку, призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу за апеляцією прокурора на м¢якість призначеного ОСОБА_1 покарання, не вказав докладні підстави, через які ці доводи визнано необгрунтованими, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

                За таких обставин ухвала апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно розглянути справу у відповідності до вимог закону, належним чином перевірити доводи апеляції  прокурора, у тому числі й викладені у касаційному поданні та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         касаційне поданням заступника прокурора Дніпропетровської області

задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

С у д д і:

Кравченко К.Т.                      Канигіна Г.В.                     Пошва Б.М.