ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 р. | № 21/262-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Дерепи В.І. |
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В. |
з участю представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: | не з’явився Заєць Н.О. не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | закритого акціонерного товариства “Юнатейд Моторс” |
на рішення та постанову | господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2006 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 р. |
у справі | № 21/262-05 |
за позовом | Дніпропетровського державного міжобласного спеціального комбінату |
до | закритого акціонерного товариства “Юнатейд Моторс” |
про | зобов’язання звільнити приміщення |
|
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про виселення відповідача з нежилих приміщень –двох гаражних боксів та кімнати під офіс, розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,24-б, загальною площею 250 м2, та стягнення заборгованості з оплати за час фактичного користування приміщенням в сумі 5061,81 грн. та неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна у розмірі 20 090,24 грн.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що договір оренди спірного майна № 1 від 01.02.2002 р. припинив свою дію 31.01.2005 р., проте в порушення ч.1 ст. 785 ЦК України та ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, незважаючи на заяву позивача про припинення договору оренди, відповідач не повертає об’єкт оренди.
В подальшому позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати за користування приміщенням та неустойки (а.с.18-19,т.2).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2006 р. (суддя Алмазова І.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. (головуючий – Лотоцька Л.О., судді –Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.), позов задоволено.
Зобов’язано ЗАТ “Юнатейд Моторс” звільнити приміщення –два бокси та кімнату під офіс, розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,24-б, загальною площею 250 м2 та передати їх Дніпропетровському державному міжобласному спеціальному комбінату. Провадження у справі в частині стягнення 5061,81 грн. боргу та 20 090,24 грн. неустойки припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 р. 3-ю особою, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача залучено регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та визнати договір оренди дійсним на тих же умовах і пролонгованим на 3 роки.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 01.02.2002 р. між сторонами було укладено договір оренди державного нерухомого майна, згідно якого відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 250 м2, розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,24-б.
Пунктом 8.1 договору передбачено строк його дії з 01.02.2002 р. до 31.01.2005 р.
28.01.2005 р. позивач (орендодавець) повідомив відповідача про закінчення строку договору оренди та необхідність підготувати і надати акти приймання-передачі орендованого майна (а.с.34,т.2).
Проте, відповідач продовжував користуватись орендованим майном та сплачувати орендну плату після закінчення договору оренди.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди передбачені ст. 764 ЦК України, ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до ст.764 ЦК України , якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту вказаних правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Отже, якщо на дату закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Господарськими судами встановлено, що, окрім, попередження про закінчення терміну дії договору від 28.01.2005 р. (а.с.34,т.2), позивач 07.02.2005 р., 31.03.2005 р. направляв відповідачу листи з вимогою передати орендоване майно за актом приймання-передачі у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди (а.с.28, 41 т.2), а тому прийняття плати від відповідача за орендоване майно після закінчення строку дії договору, але під час фактичного користування орендованим майном, не свідчить про зміну висловленого позивачем ставлення щодо припинення договору оренди.
Згідно з ч.1 ст.784 ЦК України, ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.6.2.5 спірного договору оренди, у разі припинення договору оренди відповідач (орендар) зобов’язаний повернути орендодавцеві орендоване майно.
Таким чином, суд відповідно до вимог закону та встановлених у справі обставин, задовольнив позов, зобов’язавши відповідача передати позивачу орендоване майно у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди.
Питання щодо відшкодування орендареві вартості поліпшень орендованого майна має вирішуватись відповідно до ст.778 ЦК України, ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та не впливає на вирішення питання щодо припинення дії договору оренди та повернення орендованого майна.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Юнатейд Моторс” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 р. у справі за № 21/262-05 –без змін.
Зупинення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2006 р. у справі за № 21/262-05 скасувати.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнк