2-223/07/14

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2007 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чередник В.Є.,

при секретарі Гальченко Н.Л., Андросові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

У грудні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики. При цьому позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, згідно укладеного договору, позичила у нього 132000 грн. та зобов'язалась повернути гроші до ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, у вказаний строк відповідач гроші не повернула, через що ОСОБА_1 був змушений звернутися до суду.

В ході розгляду справи представник позивача ОСОБА_3., що діє на підставі довіреності, подала доповнену позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_3, де просила стягнути з відповідачки суму боргу з урахуванням індексу інфляції станом на 1.01.2006 року та суму моральної шкоди в розмірі 50000 грн., посилаючись на те, що своєю протиправною поведінкою вона спричинила душевні страждання позивачу, через що погіршився стан його здоров»я та йому була встановлена 2 група інвалідності.

24.01.2007 року та 07.02.2007 року представник позивача уточнила свої вимоги, просивши суд стягнути з відповідачки суму боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 51360 грн.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6 позовні вимоги підтримували.

Відповідач та її представники ОСОБА_7.,ОСОБА_8., ОСОБА_9. проти позову заперечували в повному обсязі, пояснивши, що спірний договір - це безтоварна угода, оскільки він укладався на майбутнє і гроші ОСОБА_2. не отримала, а повинна була отримати у місті Харкові після повернення позивача з вказаною сумою грошей з-за кордону.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідка ОСОБА_10, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 гроші в сумі 132000 /сто тридцять дві тисячі/ грн..00 коп., що еквівалентно 26400 доларам США, на день підписання цього договору, строком на 2 роки, до 30 липня 2003 року.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального окруту ОСОБА_10

Судом установлено, та сторони не заперечували, що зазначений договір укладався та підписувався добровільно, текст було прочитано.

Посилання відповідачки на те, що гроші не передавались, а повинні були в майбутньому передані їй та їх передача повинна була б проведена у м. Харкові, як зазначено у п. 2 спірного договору, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, це заперечується показаннями ОСОБА_1, який при виїзному судовому засіданні підтвердив факт передачі грошей, про що саме і було укладено договір.

Зазначені обставини також підтверджені в судовому засіданні свідком ОСОБА_10, яка пояснила, що нею було засвідчено добровільне волевиявлення сторін по укладанню та підписанню договору, зрозумілість наслідків, окрім того п. 2 договору стосується не отриманню а поверненню грошей.

Суд вважає, що відповідач не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, оскільки не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, позичивши у позивача гроші в сумі 132000 грн. не виконав умов договору позики по поверненню грошей, через що позовні вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 цього Кодексу.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму борту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

У зв'язку' з простроченням сплати до теперішнього часу, боржник повинен сплатити грошову суму з урахуванням індексу інфляції, встановленого Держкомстатистики України, яка становить 167964,35 грн. та три проценти річних від простроченої суми, що складає 9416,88 грн.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В результаті неправомірних дій відповідача, ОСОБА_1. спричинено моральну шкоду, оскільки невиконання нею своїх обов'язків по поверненню боргу призвели до порушення його життєвих зв'язків, через що він був вимушений звертатися за захистом своїх прав до сторонніх осіб.

В результаті неотримання очікуваної від відповідача суми погіршився майновий стан позивача, внаслідок чого він не має можливості купувати необхідні лікарські засоби.

Крім того, суд приймає до уваги похилий вік позивача, наявність у нього захворювань, розвиток яких ускладнювався нервовими стресами, пов'язаними з погіршенням відносин з родичами через звернення до суду з позовом до онучки.

Суд вважає достатньо обгрунтованою суму моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Відповідно до ст.88 ЦПК України с відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1773, 80 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення процесу 30 грн.

16.10.2006 року позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_6. договір НОМЕР_1 про надання правової допомоги. У відповідності з умовами договору ці поснути були оплачені позивачем в розмірі 51360 грн., що підтверджено рахунком-фактурою та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 26.01.2006 року, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..ст.610,611,614,625,1046-1052,1166,1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції в сумі 167964,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за даним договором позики в сумі 9416, 88 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 51360 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1773, 80 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подання вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.